То можна чи не можна вести відокремленому підрозділу касову книгу?
Щодо цього норми Постанови №148 суперечать одні одній. Тому багато підприємств звернулися з відповідними запитами до Нацбанку та ДФСУ. Ті, своєю чергою, мають окремі думки.
Позиція НБУ. У листі від 07.03.2018 р. №50-0007/13560 регулятор робить такий висновок: якщо на відокремленому підрозділі підприємства здійснюється інкасація готівки прямо з ящика РРО (при цьому на самому підприємстві немає жодних готівкових розрахунків, які дозволили би внести або винести гроші в касу такого відокремленого підрозділу, тобто готівки, крім операцій продажу), то такому підрозділу не потрібно вести касову книгу окремо. Вони посилаються на абзац 4 п. 39 Постанови №148.
Позиція ДФСУ. Її податківці виклали в індивідуальній консультації від 13.02.2018 р. №593/ІПК/05-99-14-05-13. Податківці звертають увагу, що кожне підприємство (юридична особа), яке має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівки у національній валюті, без урахування кас відокремлених підрозділів. Тобто вони вже чітко виділили те, що відокремлений підрозділ може мати касову книгу.
Далі у своїй консультації вони пишуть, що відокремлені підрозділи установ/підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу. Отже, якщо на відокремленому підрозділі є окремий рух готівки, який відрізняється від руху готівки за ящиком РРО, то, на думку податківців, вести касову книгу потрібно.
Позиція Тетяни Мойсеєнко. Думка лектора співпадає з позицією податкової. Оскільки, дійсно, чинні норми Постанови №148 створюють поняття тільки в тому випадку, коли:
- у відокремленого підрозділу здійснюється продаж протягом дня за готівку товарів, робіт, послуг,
- після завершення касового дня робиться ЗЕД-звіт,
- вся сума виймається з ящика РРО,
- далі жодного руху готівки не здійснюється,
- на ранок знову включаємо ящик РРО та всю суму, яка була вчора виведена ЗЕД-звітом, вносимо відповідним «службовим винесенням»,
- далі, за умов дотримання ліміту на цьому відокремленому підрозділі, протягом дня у випадку інкасації робимо «службове винесення»,
- відповідно, підкладаючи під такий чек «службове винесення», у нас є супроводжувальна відомість інкасаторів.
Отже, якщо ми у такий спосіб здійснюємо роботу готівки, тільки використовуючи РРО (тобто виймаючи всю суму і на ранок вносячи її знову, і протягом дня вона може бути тільки інкасована в такий спосіб), на думку податкової, як власне і на вимогу п. 39 Постанови №148, вести касову книгу не потрібно. В інших випадках потрібно окремо обліковувати готівкові кошти від ящика РРО, навіть на тому ж самому відокремленому підрозділі.
Наприклад, головне підприємство направляє розмінну монету на відокремлений підрозділ або на відокремленому підрозділі здійснюються окремі якісь готівкові розрахунки (це, крім ящику РРО, готівкові розрахунки за будь-які інші операції). Це потребує вже оформлення прибуткових і видаткових касових документів, що, своєю чергою, здійснюють записи в касову книгу.
Щодо розрахунку ліміту каси
На думку Нацбанку, викладену в вищезазначеному листі, розрахунок готівки підприємство може вибирати у будь-який зручний для них спосіб, і визначати будь-який механізм та будь-який розрахунковий період, який буде зручний для підприємства.
Тобто, керуючись п. 50 Постанови №148, сам Нацбанк сказав: немає порядку, тому який хочете механізм такий і застосовуйте. Хочете застосовуйте механізм в два місяці розрахункового періоду, хочете в шість, хочете в три, а хочете в рік. Це все потрібно прописати в положенні про розрахунок ліміту.
Згідно з окремими абзацами п. 50 для підприємств, які тільки розпочинають здійснення готівкових розрахунків, або для новостворених підприємств, або таких, які тривалий час працювали за безготівковим шляхом, а потім перешли на готівку, існує в порядку згадування періоду розрахунку, за яким їм треба встановити ліміт, в так звані перші три місяці. І вже є перша практика перевірок податкових, щодо встановлення саме такого ліміту. Тому, на думку Т. Мойсеєнко, поки що бажано залишатися в приблизному розрахунку всім відомого ліміту, використовуючи розрахунковий період орієнтовно три місяці.
Важливі висновки
1. Відокремлений підрозділ не веде касову книгу, якщо готівка за продаж товарів (робіт, послуг) обліковується в КОРО в повному обсязі. При цьому «службове винесення» проводиться тільки для інкасації готівки.
2. Відокремлений підрозділ веде касову книгу, якщо в РРО вносять розмінну монету або «службове винесення» направляє готівку на господарські потреби такого підрозділу або до каси головного підприємства.
3. Розрахунок ліміту готівки в касі закріплений в Постанові НБУ №148 для тих підприємств, які розпочали роботу з готівкою. І це - розрахунковий період у три місяці.