Наприкінці статті ви бачите матрицю основних чинників щодо визначення контрольованості операції. Давайте розглянемо все це докладно.
Хто має звітувати щодо контрольованих операцій за 2018 рік? Це українські підприємства, які мають загальний обсяг доходу за 2018 рік понад 150 млн грн без врахування непрямих податків. Цю суму ми визначаємо за Звітом про фінансові результати за рік.
Також звертаємо увагу, що у 2018 році маємо нововведення щодо постійних представництв нерезидента, які включені до переліку тих суб’єктів, які зобов’язані звітувати. Постійні представництва нерезидента звітуються незалежно від того, яким є їхній обсяг доходу.
Нововведенням у 2018 році також є оновлення Кабміном Переліку держав та територій, резиденти яких потенційно можуть бути контрольованими. Зауважте! У 2018 році перелік не лише оновлений Постановою №1045, але й змінений. В середині року з цього переліку виключали частину країн. Тому операції з резидентами цих країн будуть контролюватися до моменту їх виключення.
Також звертаємо увагу на деякі рекомендації, викладені в листах ДФСУ щодо особливих моментів і особливих операцій (від 04.07.2016 р. №14510, від 23.06.2016 р. №11128 та від 04.03.2016 р. №4877).
Перша особливість - це операція експорту через резидента, через комісіонера-резидента. В такому випадку ДФСУ розглядає потенційно контрольованою операцію між українським експортером (продавцем) та нерезидентом (покупцем). Також звертаємо увагу, що варто проаналізувати і хто оплачує експортний товар, роботу або послугу. ДФСУ також вважає, що ці операції можуть бути контрольованими. Ви спитаєте «чому?», адже ці операції не впливають на доходи та витрати підприємства. З вами не погодяться представники контролюючого органу, адже дебіторська заборгованість та курсові різниці, які при цьому виникають, прямо впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток платника податку.
Щодо сумового критерію - обсяг у господарських операціях з одним контрагентом в 10 млн грн залишився незмінним з 2017 року і для 2018 року. Але сам механізм визначення є іншим. У 2017 році ми визначали 10 млн грн за договірними цінами, а в 2018 році - за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки». Відтак, коли ви визначаєте свої контрольовані операції, вам слід проаналізувати не лише операції, які в бухгалтерському обліку понад 10 млн грн, але й контрагентів, з якими ви співпрацювали в сумі меншій ніж 10 млн грн на предмет цін та рентабельності цих операцій.
І от коли ви визначилися, які операції у вас попадуть до звіту, ви визначаєте ціну цієї операції, чи відповідає вона, чи не відповідає ціні, визначеній за принципом «витягнутої руки».
Якщо відповідає, то платник податку подає Звіт про контрольовані операції. Зробити це потрібно до 1 жовтня 2019 року та підготувати трансфертну документацію, яку платник надає на запит ДФСУ.
Якщо ж не відповідає, то в цій частині крім Звіту про контрольовані операції та трансфертної документації платник податку повинен зробити фіскальні донарахування доходів або витрат і з відповідним відображенням додатків ТЦ та РІ декларації з податку на прибуток. Але він може цього не робити, якщо підготує трансфертну документацію за цією операцією, та доведе що ціна в ній відповідає принципу «витягнутої руки». І навіть якщо операція не контрольована заспокоюватися платнику податку не варто, адже є операції, які не відносяться до контрольованих, але якщо нерезиденти, контрагенти цієї операції, постачальники наших товарів, робіт, послуг знаходяться в державах або територіях, визначених Постановою КМУ №1045, або мають організаційно-правову форму, яка визначена Постановою №480, то у великого платника податку (так званого «20-мільйонника») виникає необхідність коригування фінансового результату на суму 30% вартості придбаних товарів, робіт, послуг у таких нерезидентів. Він може цього не робити, якщо здійснить аналіз цін і підготує трансфертну документацію за цими операціями, і доведе, що ціна операції відповідає принципу «витягнутої руки» за механізмом описаним в ст. 39 ПКУ.
