Хто застосовує різницю за штрафами, пенями та неустойками? Це ті платники податку на прибуток, які використовують різниці з розділу ІІІ ПКУ. І якщо ви «щасливець», який вписався у ліміт у 20 млн грн, а з 2020 року – 40 млн грн, і відмовились від різниць з розділу ІІІ, скориставшись цим правом за п. 134.1.1 ПКУ, то вам ця різниця і не загрожує, бо у вас все за цією операцією як в бухгалтерському обліку.
Якщо ж ви маєте використовувати різниці з розділу ІІІ ПКУ (чи то самостійно не відмовились від них, не прийняли такого рішення, чи то у вас дохід більше озвучених лімітів і відповідно ви зобов’язані використовувати різниці з розділу ІІІ), звертаємо увагу на пп. 140.5.11 ПКУ. Він був змінений 23 травня 2020 року завдяки Закону №466. Він оновлений, доповнений, різниць у нас стало реально більше. Якого плану? Під різниці потрапляють штрафи, пені, неустойки за порушення цивільно-правового договору. При цьому, якщо вони визнані, і дивлячись на користь кого вони нараховані, тобто на користь неплатників податку на прибуток, крім фізосіб або ж платників за ставкою 0. І додали штрафи за порушення іншого законодавства, зокрема податкового, валютного тощо, якщо ці штрафи нарахували контролюючі органи або інші органи державної влади. Цього раніше не було, тому ми в розрізі ось цих груп штрафів і розглянемо застосування різниці.
Цивільні штрафи
Важливо, що цивільні - це мається на увазі за порушення цивільно-правових договорів чи цивільного законодавства вони нараховані. При цьому відмічу, що з 23 травня ще сюди додано відшкодування збитків та упущеної вигоди.
Раніше для цих сум різниця не запускалась, бо класичними штрафами вони не є. Зараз, вже з 23 травня, вони згадані і різниці щодо них діють. Звісно ж, якщо виконуються дві наступні умови:
- ці штрафи чи відшкодування збитків, упущеної вигоди визнані вашим підприємством. Тобто у бухобліку ви зафіксували витрати за дебетом 948 в кореспонденції з кредитом 685. Якщо ви таку штрафну санкцію оскаржуєте, скажімо, у суді, тобто вона вами ще не визнана, то і різниця відповідно запускатися ще не буде, у вас ще немає витрат;
- Наступне - на користь кого? Якщо цей визнаний штраф на користь неплатника податку на прибуток, скажімо, платника єдиного податку, чи не прибуткової установи/організації, то на суму цього штрафу ті, хто застосовують різницю з розділу ІІІ, мають збільшити бухфінрезультат до оподаткування. Якщо на користь фізособи (уточнено що не простої фізособи, а платника ПДФО), тобто якщо вона в статусі суб’єкта господарювання - «єдинника», то штрафна різниця запускається. Якщо на користь платника податку на прибуток, але за ставкою 0%, так звані податкові канікули, то також штрафна різниця буде діяти, бо наш контрагент - не платник податку на прибуток, крім фізосіб, або платник за ставкою 0%.
Що важливо? Діє ця штрафна різниця не тоді, коли ви будете сплачувати штраф, а саме в періоді нарахування, тобто визнання вами витрат за цими сумами, коли у вас буде як раз проходити проводка Д-т 948 К-т 685. Знову ж таки не забувайте, що не усі, а тільки на користь неплатників податку на прибуток.
Аби не забули, як пам’ятка, в таблиці наведено залежність штрафної різниці від статусу контрагента. Якщо не платник податку на прибуток на всю суму штрафу збільшити бухфінрезультат до оподаткування. Якщо платник податку на прибуток – не треба збільшувати, різниця не запускається. Якщо платник податку на прибуток за ставкою 0% – збільшити. Фізособа платник ПДФО – не діє різниця. За штрафами на користь нерезидентів все залежить від того, чи отримує такий нерезидент дохід з джерел походженням з України, бо якщо так, то за визначенням він є платником податку на прибуток саме за п. 133.2 ПКУ його віднесено до платників податку на прибуток з числа нерезидентів. Якщо ж він доходів з джерел походженням з України не отримує, то він не платник, а отже щодо такого штрафу треба застосувати різницю.
Скажете: «А сам штраф?». Податківці говорять, що сам штраф - це також дохід з джерел походженням з України, тобто треба сплатити податок на репатріацію, а раз так, то відповідно нерезидент - платник податку на прибуток, і виходить, що різниця застосовуватися не має.
Штрафи за порушення податкового, валютного, іншого законодавства (які нараховують контролюючі органи та інші органи держвлади)
З 23 травня, якщо ви платник податку на прибуток, який використовує різниці на суму таких штрафів, потрібно збільшити бухфінрезультат до оподаткування. Пені також, якщо звісно ж вони нараховані контролюючими органами чи іншими органами держвлади.
Оскільки норма запрацювала з 23 травня, то і стосується вона лише тих нарахувань, які відбулися після цієї дати. Це відмічають, зокрема, і податківці в інформаційному листі №12 і говорять про відображення таких сум в рядку 3.1.11. Але зауважте, що про цивільні штрафи ми говорили «визнання», а тут цього слова не звучить, говорять «нарахування». А якщо ви оспорюєте такий штраф і, скажімо, рішення буде на вашу користь, чи можна буде потім відкоригувати? На жаль, Податковий кодекс наразі відповіді на це запитання не дає. Тож будемо сподіватися, що говоритимуть про запуск штрафної різниці саме на дату визнання цих штрафів, а не нарахування. Виходячи з формулювання, потрібно застосовувати на момент нарахування такої штрафної різниці.