Фінансовий рік добігає кінця і нам з вами потрібно розуміти як правильно складати фінансову звітність. Одне з проблемних питань – це класифікація зобов’язань на коротко- і довгострокові.
Чому нам важливо це знати? По-перше, це впливає на коректність складання нашої фінансової звітності. По-друге, це ковенанти. В кредитних договорах дуже часто в нас визначені певні показники і від того як ми класифікуємо зобов’язання на коротко- і довгострокові буде залежати як будуть розраховуватися ці ковенанти. І третій момент, це фінансові показники, які керівництво і інвестори рахують на підставі нашої фінансової звітності.
Від класифікації на довго- та короткострокові зобов’язання багато що залежить.
Подивімось на нормативну базу. Є в нас перший стандарт подання фінансової звітності, який регулює як класифікувати зобов’язання. Зобов’язання мають ділитися у пасиві балансу на дві частини: поточні або короткострокові і не поточні або довгострокові. Цікаво, що з 1 січня в нас набирають чинності зміни до першого стандарту, які уточнюють ось цю класифікацію, правила класифікації. І ці зміни є обов’язковими для всіх і мають застосовуватися ретроспективно.
Що ж у нас входить до довгострокових зобов’язань. По-перше, це зобов’язання за якими є істотне право на відстрочення їх врегулювання мінімум на 12 місяців. Відстрочення – це в більшості випадків погашення. Скажімо, ми складаємо на 31 грудня звітність і починаючи з 31 грудня 12 місяців ми можемо не гасити ці зобов’язання, ми їх класифікуємо як довгострокові. В іншому випадку, зобов’язання ми маємо класифікувати як короткострокові. При цьому очікування керівництва не беруться до розрахунку, це вже зміни до першого стандарту уточнюють. Тобто, навіть якщо ми очікували, наше керівництво очікувало, погасити довгостроково цю заборгованість, скажімо через 3 або 4 місяці, але договір дає право цього не робити, то відповідно до цих нових змін, ми все ж класифікуємо цю заборгованість як довгострокову, ігноруємо очікування керівництва.
Ще один момент, пов'язаний з уточненнями до першого стандарту, це як саме компанія дотримується умов договору ковенант на звітну дату. Тобто 31 грудня ми дивимось що з нашими ковенантами. Якщо ми порушили коненанти на 31 грудня, то у банку є право вимагати у позичальника погашення зобов'язань достроково. І навіть якщо ми виправили цю ситуацію, то все ж ми класифікуємо заборгованість як короткострокову.
Розгляньмо ці вимоги на прикладі.
Приклад перший. Право вимагати погашення. Нехай, компанія отримала позику на три роки і у позичальника є право вимагати погашення позики у будь-який момент з попередженням за 2 тижні. Незважаючи на те, що загальний договірний строк три роки, через те що позичальник має право вимоги достроково, ми показуємо таку заборгованість як короткострокову заборгованість. Далі ми з вами будемо дивитись, що робити з ковенантами.
Другий приклад. Порушення ковенант. 21 жовтня компанія отримала кредит строком на 3 роки. І у договорі обумовлені ковенанти, порушення яких дає право банку достроково вимагати погашення. 31 грудня компанія порушила ковенанти. Потім у січні домовилася з банком, отримала від них листа, що банк не буде вимагати дострокового погашення. Тобто станом на момент складання звітності ми вже знаємо, що позика буде довгостроковою. Та все ж через те, що 31 грудня було порушення, саме на цю дату ми складаємо звітність, показуємо це як короткострокову заборгованість.
Третій приклад. 21 жовтня компанія отримала кредит строком на 3 роки. І на 31 грудня ковенанти не було порушено, але їх було порушено в січні, тож банк вже в січні буде вимагати погашення. Що з цим робити? Оскільки 31 грудня порушення ковенант не було, у зв’язку з цими змінами до першого стандарту ми можемо показувати і будемо показувати цю заборгованість як довгострокову.
Ще один такий момент, на який слід звернути увагу. За першим стандартом, коли ми встановлюємо коротко-, довгостроковість ми в балансі не враховуємо наміри керівництва, а за дев’ятим стандартом, коли ми будемо брутувати графіки грошових потоків, там ми будемо враховувати наміри керівництва.
Що стосується національних стандартів, то там довго-, короткостроковість визначає другий стандарт і застосовувати чи не застосовувати ось ці приписи першого стандарту, це буде залежати від того, що прописано у вашій обліковій політиці.
Підсумки. У зв’язку зі змінами до першого стандарту, не мають значення наміри керівництва щодо погашення заборгованості, мають значення тільки ті договірні умови, договірне право не гасити. І, окрім того, порушення ковенант важливе саме на балансову дату.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!