Наказ ДПСУ від 9 жовтня 2023 року №831

Наказ ДПСУ від 9 жовтня 2023 року №831

Про затвердження Методики проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку

Відповідно до підпункту 5 пункту 5, пункту 9 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, зі змінами, з метою належної організації роботи структурних підрозділів органів ДПС під час здійснення контрольно-перевірочних заходів та вимог Податкового кодексу України наказую:

1. Затвердити Методику проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку (далі – Методика), що додається.

2. Керівникам територіальних органів ДПС забезпечити доведення цього наказу до працівників підпорядкованих підрозділів, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, та практичне використання такими підрозділами Методики. Термін – постійно.

3. Департаменту організації роботи Служби забезпечити оприлюднення цього наказу на вебпорталі ДПС.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на в. о. заступника Голови ДПС Сокура Євгенія.

В. о. Голови Тетяна КІРІЄНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державної податкової служби України

09 жовтня 2023 року № 831

Методика проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку

I. Загальні положення

1.1. Методику проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку (далі – Методика) розроблено з метою належної організації контрольно-перевірочних заходів під час проведення документальних перевірок (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) платників податків, у яких виникає податковий обов’язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму акцизного податку при здійсненні операцій, які підлягають оподаткуванню таким податком.

Методика містить інформацію щодо:

обсягів інформації, яка має бути перевірена та висвітлена в матеріалах перевірки;

способів викладення в матеріалах перевірки фактів та обставин;

способів обґрунтування висновків.

Методика має винятково роз’яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не містить нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Методика не є вичерпною і може змінюватись та/або доповнюватись, зміни та доповнення до неї затверджуються відповідними наказами ДПС.

Методику рекомендовано застосовувати посадовими особами підрозділів центрального апарату ДПС та її територіальними органами, до функціональних повноважень яких належить здійснення контрольно-перевірочних заходів щодо платників податків – юридичних осіб з метою якісної організації документальних перевірок у частині дотримання платниками податків вимог податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

1.2. Методику розроблено з урахуванням нормативно-правових та розпорядчих актів ДПС, які рекомендовано використовувати під час проведення інспектором дослідження інформації про господарську діяльність платника податків з підакцизними товарами та здійснення автоматизованого аналізу, зокрема:

Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами) (далі – Кодекс);

Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (зі змінами) (далі – Закон № 3543).

Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” (зі змінами) (далі – Закон № 481);

Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (зі змінами);

Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV “Про гуманітарну допомогу” (зі змінами) (далі – Закон № 1192);

Закону України від 17 травня 2012 року № 4765-VI “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану” (зі змінами) (далі – Закон № 4765);

Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII “Про правовий режим воєнного стану” (зі змінами) (далі – Закон № 389);

Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII “Про ринок електричної енергії” (зі змінами) (далі – Закон № 2019);

постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1921 “Про затвердження Положення про військово-транспортний обов’язок” (зі змінами) (далі – Положення № 1921);

постанови Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 “Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” (зі змінами);

постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030 “Про затвердження Порядку обліку пожеж та їх наслідків” (зі змінами) (далі – Порядок № 2030);

постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 “Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв” (зі змінами) (далі – постанова № 957);

постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 230 “Питання оптової торгівлі спиртом коньячним (включаючи дистиляти у вигляді головної і хвостової фракції) і спиртом плодовим” (зі змінами);

постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 “Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг” (зі змінами) (далі – Порядок № 1233);

постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 “Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах” (зі змінами) (далі – Положення № 1251);

постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1260 “Про затвердження Порядку проведення розрахунку суми зменшення акцизного податку”;

постанови Кабінету Міністрів України від 05 січня 2011 року № 19 “Питання використання спирту етилового для виробництва лікарських засобів” (зі змінами);

постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 156 “Про затвердження переліку виробників спирту етилового денатурованого (спирту технічного) та щорічних квот на відвантаження такого спирту для потреб підприємств, що виробляють продукти органічного синтезу”;

постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2013 року № 158 “Про затвердження переліків підприємств, які отримують або ввозять на митну територію України речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості та річних обсягів квот на відвантаження або ввезення таких речовин” (зі змінами);

постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 188 “Деякі питання маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів” (зі змінами);

постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 806 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв і Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів – лічильників обсягу виробленого спирту етилового” (зі змінами);

постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 609 “Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” (зі змінами);

постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 114 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних” (зі змінами);

постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 299 “Про отримання вироблених в Україні, ввезення в Україну легких та важких дистилятів, скрапленого газу і бутану для використання як сировини для виробництва етилену” (зі змінами);

постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку до контролюючих органів” (зі змінами);

постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 981 “Про затвердження переліку підприємств, які отримують або ввозять на митну територію України нафтопродукти для використання як сировини для виробництва у хімічній промисловості, та річних обсягів квот на відвантаження або ввезення нафтопродуктів” (зі змінами);

постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 “Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового” (зі змінами);

постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” (зі змінами);

постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 722 “Про затвердження переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, переліку денатуруючих добавок для денатурації спирту етилового, призначеного для використання на митній території України, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України”;

постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 74 “Деякі питання маркування алкогольних напоїв”;

постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року № 686 “Про затвердження норм втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування” (далі – постанова № 686);

постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 року № 715 “Про затвердження Порядку здійснення Державною податковою службою автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового”;

постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 1218 “Про затвердження норм виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу” (зі змінами) (далі – постанова № 1218);

постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1310 “Про затвердження норм виробничих втрат спирту коньячного, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і норм втрат спирту та готової продукції під час виробництва деяких видів алкогольних напоїв” (далі – постанова № 1310);

постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 77 “Про затвердження вимог до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування спирту етилового та норм втрат спирту етилового під час зберігання та транспортування залізничним, водним і автомобільним транспортом”;

наказу Міністерства фінансів України від 20.10.99 № 246 “Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за № 751/4044 (зі змінами) (далі – наказ № 246);

наказу Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291 “Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.99 за № 892/4185 (зі змінами) (далі – наказ № 291);

наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1393 “Про затвердження Порядку надання документів великого платника податків в електронній формі”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.01.2012 за № 44/20357 (зі змінами);

наказу Міністерства фінансів України від 07.08.2012 № 899 “Про затвердження Порядку роботи податкових постів, установлених на підприємствах суб’єктів господарювання, які використовують нафтопродукти, що отримуються за нульовою ставкою акцизного податку або ввезені на митну територію України без сплати акцизного податку, як сировину для хімічної промисловості, форм Довідки про прогнозований обсяг нафтопродуктів, які планується використовувати як сировину для виробництва у хімічній промисловості, Довідки про цільове використання нафтопродуктів як сировини для виробництва у хімічній промисловості, та Журналу обліку погашених податкових векселів”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2012 за № 1410/21722 (зі змінами);

наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 “Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій” (зі змінами) (далі – наказ № 1011);

наказу Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1231 “Про затвердження Інструкції з ведення та використання даних Реєстру суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом коньячним (включаючи дистиляти у вигляді головної і хвостової фракції) і спиртом плодовим на підставі ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за № 2130/22442 (зі змінами);

наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2012 № 1246 “Про затвердження Інструкції з ведення Єдиного державного реєстру виробників спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за № 2133/22445 (зі змінами);

наказу Міністерства фінансів України від 27.03.2013 № 430 “Про затвердження Порядку роботи податкових постів, установлених на підприємствах суб’єктів господарювання, які використовують речовини, що використовуються як компоненти моторних палив та отримуються за нульовою ставкою акцизного податку або ввезені на митну територію України без сплати акцизного податку, як сировину для виробництва у хімічній промисловості, форм Довідки про прогнозований обсяг речовин, які планується отримати від підприємства-виробника або ввезти на митну територію України, Довідки про цільове використання як сировини для виробництва у хімічній промисловості речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, та Журналу обліку погашення податкових векселів”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 535/23067 (зі змінами);

наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 9 “Про затвердження Порядку роботи представників контролюючих органів на акцизних складах та податкових постах, що утворюються на території підприємств, де виробляється продукція з використанням спирту етилового та біоетанолу, які отримуються за нульовою ставкою акцизного податку”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за № 155/26600;

наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 10 “Про затвердження Порядку формування та ведення Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за № 156/26601;

наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 “Про затвердження форми декларації з акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/2655 (зі змінами) (далі – наказ № 14);

наказу Міністерства фінансів України від 25.03.2015 № 359 “Про затвердження форми Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), Порядку складання та подання Декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію)”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.04.2015 за № 413/26858 (зі змінами) (далі – Порядок № 359);

наказу Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 “Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745 (зі змінами) (далі – Порядок № 727);

наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 “Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470 (зі змінами) (далі – наказ № 49);

наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 50 “Про затвердження Порядку роботи податкових постів, установлених на підприємствах суб’єктів господарювання, які використовують легкі та важкі дистиляти, а також скраплений газ та бутан, ізобутан за нульовою ставкою акцизного податку або ввезені на митну територію України без сплати акцизного податку для виробництва етилену”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.03.2016 за 314/28444 (зі змінами);

наказу Міністерства фінансів України від 21.08.2017 № 709 “Про затвердження форм Довідки про цільове використання легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану як сировини у виробництві етилену, Довідки про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію, та Журналу обліку погашення податкових векселів”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.09.2017 за № 1134/31002;

наказу Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 “Про затвердження формату даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.01.2019 за № 4/32975 (зі змінами);

наказу Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188 “Про затвердження форми заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, та Порядку її заповнення”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.2019 за № 579/33550;

наказу Міністерства фінансів України від 18.06.2019 № 249 “Про затвердження форми заяви про включення до Електронного реєстру суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2019 за № 675/33646;

наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 “Про затвердження Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад” (зі змінами);

наказу Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 “Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2020 за № 1241/35524 (зі змінами);

наказу Міністерства фінансів України від 27.01.2021 № 43 “Про затвердження Структури та форми електронного документа для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.2021 за № 425/36047;

наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2021 № 102 “Про затвердження форм заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, переліків марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2021 за № 666/36288 (зі змінами);

наказу Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 255 “Про затвердження форми Довідки про прогнозований обсяг потреби в спирті етиловому для виготовлення окремих видів продукції та форми Довідки про цільове використання спирту етилового”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.09.2022 за № 1035/38371 (зі змінами);

наказу Міністерства фінансів України від 07.09.2022 № 271 “Про затвердження форми Звіту про обсяги імпорту неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини, обсяги придбаної тютюнової сировини в осіб, які виробляють тютюнову сировину на митній території України, обсяги виробництва, реалізації виробникам тютюнових виробів та експорту ферментованої (переробленої) тютюнової сировини”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.09.2022 за № 1144/38480 (зі змінами) (далі – наказ № 271);

наказу Державної податкової служби України від 04.09.2020 № 470 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків” (зі змінами) (далі – наказ ДПС № 470);

наказу Державної податкової служби України від 25.02.2021 № 244 “Про затвердження Зразка форми акту (довідки) документальної планової/позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок” (далі – наказ ДПС № 244);

наказу Державної податкової служби України від 29.09.2022 № 698 “Про затвердження форми Журналу обліку погашення податкових векселів” (зі змінами);

наказу Державної податкової служби України від 09.06.2023 № 444 “Про затвердження Методики проведення перевірки загальних положень податкового та іншого законодавства України, контроль з дотриманням якого покладено на податкові органи” (далі – наказ ДПС № 444)

наказу Державної податкової служби України від 10.08.2023 № 649 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації роботи територіальних органів ДПС при проведенні обліку податкових векселів, які видаються суб’єктами господарювання до отримання або ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції)”;

наказу Державної податкової адміністрації України від 12.12.2006 № 771 “Про затвердження Порядку пломбування місць можливого доступу до спирту на брагоректифікаційних апаратах підприємств – виробників спирту та спиртовмісної продукції всіх форм власності”;

наказу Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру”;

інших нормативно-правових актів, що регулюють питання ведення фінансово-господарської діяльності платників податків і використовуються при визначенні податкових зобов’язань з акцизного податку.

1.3. Інформація, яка одержана під час перевірок, використовується виключно у спосіб, визначений Кодексом та іншими законодавчими актами з питань оподаткування. Розголошення інформації з обмеженим доступом, одержаної під час проведення перевірки, не допускається.

Терміни у цій Методиці вживаються у значеннях, визначених у Кодексі та у Законі № 481.

1.4. Джерела інформації

Під час проведення перевірки може бути використана:

наявна податкова інформація, що міститься у складі:

1) податкової звітності платника податків;

2) ІКС “Податковий блок” (підсистеми: “Обробка податкової звітності та платежів”, “Облік платежів”, “Податковий аудит”, “Реєстрація платників податків”, Аналітична підсистема);

3) Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового;

4) Системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ);

5) Єдиного реєстру акцизних накладних (далі – ЄРАН);

6) Системи автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишку пального, показників обсягів обігу спирту етилового;

7) Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

8) Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним;

9) переліку ліцензіатів, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії відповідно до статті 8 Закону № 2019, Реєстру об’єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (розміщені на офіційному вебсайті НКРЕКП, на період військового стану доступ до реєстрів може бути обмежений або закритий);

10) Журналу обліку погашення податкових векселів;

11) інформації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари (продукцію), що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари (продукцію), що імпортуються ним в Україну, і дата, з якої встановлюються максимальні роздрібні ціни, яка оприлюднена на вебпорталі ДПС;

12) останнього акту (довідки) перевірки, що проведено органом державної податкової служби;

13) інших джерел (залежно від наявності та потреби);

інформація, що надійшла:

1) від платників податків та податкових агентів, у тому числі дані стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA);

2) від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація:

3) від банків, інших фінансових установ – про наявність та рух коштів на рахунках платника податків;

4) за наслідками податкового контролю;

5) інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана податковому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

6) дані регістрів податкового та бухгалтерського обліку.

II. Структура відображення інформації

2.1. Метою документальної перевірки є встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку, а також дотримання іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема вимог Закону № 481.

Під процедурою перевірки слід розуміти послідовність виконання конкретних дій для отримання доказів у процесі перевірки суб’єкта господарювання.

Така перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, що використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою акцизного податку, а також інших документів та податкової інформації, отриманої в установленому законодавством порядку контролюючим органом, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Для цілей, визначених цією Методикою, перевіркою вважається документальна перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати акцизного податку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше строків, установлених підпунктами 44.3.1 – 44.3.4 пункту 44.3 статті 44 розділу II Кодексу.

2.2. Завдання документальної перевірки акцизного податку: здійснити перевірку додержання платником податків законодавчих вимог, які регламентують порядок нарахування, сплати, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку та складання звітності з акцизного податку. Перевірка акцизного податку передбачає дослідження питань, зазначених у розділі III “Рекомендації щодо проведення податкової перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку” цієї Методики, а також, зокрема, але не виключно:

дотримання вимог ведення поточних записів у первинному, аналітичному та синтетичному обліку господарських операцій з огляду на які нараховується акцизний податок;

правильності складання і дотримання термінів подання податкових декларацій контролюючим органам;

правильності арифметичних розрахунків сум податкових зобов’язань з акцизного податку;

правильності відображення залишків заборгованості в розрахунках з бюджетом з акцизного податку в обліку та звітності;

своєчасності і повноти перерахування податку тощо.

2.3. Починати перевірку рекомендуємо зі встановлення факту здійснення платником податків діяльності, що привела до виникнення об’єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, та наявності чинних ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, а також правильності визначення бази оподаткування акцизним податком, адже саме до неї застосовується відповідна ставка податку і відповідно визначається розмір податкового зобов’язання.

2.4. Перевірка нарахування та сплати акцизного податку відбувається у двох напрямах: аналітичному та документальному.

При цьому збір інформації починається з поданої звітності (у тому числі уточнюючої), доперевірочного аналізу та встановлення/відсутності ризиків у діяльності платника податків. Такі заходи вживаються з урахуванням Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДПС при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС № 470.

Процес проведення документальної перевірки умовно поділяється на 3 етапи.

Організаційний етап – включає в себе вибір підприємства, що підлягає перевірці. Після виходу на перевірку першочерговим є обов’язкове ознайомлення з наказом про облікову та податкову політику платника податків.

Етап перевірки регістрів бухгалтерського обліку, даних стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA) та податкової звітності – відповідно до затвердженої платником податків облікової політики доцільною є перевірка здійснених платником податків операцій з відображенням їх у бухгалтерському та податковому обліку, що містять у собі дані стосовно операцій з підакцизними товарами (продукцією) підприємства, перевірка аналітичних відомостей та карток за рахунками, перевірка відповідності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності податковій декларації з акцизного податку та даними стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA) за відповідний період.

Для перевірки зазначеного доцільною є перевірка регістрів бухгалтерського обліку, що містять у собі дані рахунку 64 “Розрахунки за податками й платежами” Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом № 291 (далі – План рахунків).

Для складання декларації з акцизного податку використовуються дані субрахунку 641 “Розрахунки за податками”, аналітичний рахунок “Розрахунки за акцизним податком”. Платники акцизного податку можуть запровадити ведення аналітичного обліку з іншою потрібною деталізацією для забезпечення узагальнення інформації для складання декларації з акцизного податку та оперативного контролю розрахунків з акцизного податку.

Суми податкових зобов’язань з акцизного податку відображаються за кредитом субрахунку 642 “Розрахунки з обов’язкових платежів”. За цим субрахунком може бути відкритий окремий субрахунок другого порядку, наприклад, 642/1 “Розрахунки з акцизного податку”.

За дебетом цього рахунку відображаються суми акцизного податку, перераховані до бюджету, за кредитом – суми акцизного податку за реалізованими товарами.

В імпортера підакцизної продукції при придбанні марок акцизного податку суми сплаченого акцизного податку відображатимуться за дебетом субрахунку 642/1. При ввезенні товару на митну територію України сума акцизного податку (разом із сумою мита та інших витрат) відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9 “Запаси”, затвердженого наказом № 246, включається до первісної вартості запасів.

Під час документальної перевірки необхідно визначити правильність відображення оборотів за кредитом рахунку 642/1 “Розрахунки з акцизного податку”. Для цього використовуються: відомість з відвантаження товарів, товарно-транспортні накладні на відвантаження продукції, банківські касові документи.

При перевірці оборотів за дебетом рахунку 642/1 перевіряється своєчасність розрахунків з бюджетом за акцизним податком.

На завершенні документальної перевірки звертається увага на правильність арифметичних підрахунків за дебітом та кредитом рахунку 642/1 та відповідність цих сум сумам, відображеним у відповідних Деклараціях з акцизного податку з додатками, форма яких затверджена наказом № 14 (далі – Декларація), поданих до контролюючого органу.

Рекомендований алгоритм зіставлення даних, що задекларовані платниками податків у Декларації, з даними бухгалтерського обліку.

Зіставлення даних, задекларованих платниками податків у Декларації, з даними бухгалтерського обліку здійснюється з використанням загальної оборотно-сальдової відомості, оборотно-сальдових відомостей за рахунками (дебетові та кредитові обороти) згідно з планом рахунків, за якими ведеться бухгалтерський облік відповідно до наказу про облікову політику, затвердженого на підприємстві.

Відображення у бухгалтерському обліку нарахування та сплата акцизного податку здійснюється на рахунку бухгалтерського обліку 64 “Розрахунки за податками й платежами” (нарахування за кредитом рахунку, сплата податку – за дебетом). Аналітичний облік розрахунків з акцизного податку ведеться на окремому субрахунку, визначеному суб’єктом господарювання. Обороти за кредитом рахунку 64 субрахунок “Акцизний податок” зіставляються з даними Декларації.

 

При проведенні перевірки слід також проаналізувати дані рахунків (у розрізі субрахунків з аналітикою):

20 “Виробничі запаси”, який призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), відходів основного виробництва;

23 “Виробництво”, який призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції;

26 “Готова продукція”, який призначено для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства;

31 “Рахунки в банках”, який призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних операцій;

36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”, який призначено для узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи;

63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, який призначено для обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги.

Бухгалтерські дані щодо обсягів виробленої та реалізованої продукції відповідно до оборотно-сальдових відомостей, карток за рахунками 20 “Виробничі запаси”, 23 “Виробництво”, 26 “Готова продукція”, 28 “Товари”, 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”, 64 “Розрахунки за податками й платежами”, 70 “Доходи від реалізації” та бухгалтерських проводок:

придбання сировини для виробництва продукції Дт 20 Кт 63;

передано у виробництво Дт 23 Кт 20 у зіставленні з кількісним обсягом тари, етикеток тощо;

виробництво готової продукції Дт 26 Кт 23.

Виробнича собівартість продукції складається з постійних (заробітна плата, амортизаційні відрахування, орендна плата та інші), змінних (сировина, електроенергія, паливо та ін.) та нормативних виробничих витрат (втрати в межах норм, затверджені наказом на підприємстві);

реалізація готової продукції Дт 36 Кт 70;

податкове зобов’язання Дт 70 Кт 64;

собівартість реалізованої продукції Дт 90 Кт 26.

Собівартість реалізації в свою чергу кореспондує за дебетом з кредитом рахунків: “Виробництво”, “Готова продукція”, “Товари”, “Розрахунки з покупцями та замовниками”, “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”, “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, “Загальновиробничі витрати”.

Визначення кількості реалізованої продукції здійснюється шляхом перерахунку кількісних даних реалізованої продукції згідно з регістрами аналітичного обліку за кредитом рахунку 26 “Готова продукція”, дебетом рахунку 902 “Собівартість реалізованої продукції” та регістрами складського обліку в розрізі кожного виду продукції.

Дослідження кількості втраченої продукції здійснюється шляхом аналізу даних аналітичних та синтетичних рахунків 26 “Готова продукція”, 28 “Товари”, 94 “Інші операційні витрати”, а також рекомендується:

дослідити причини втрати, для чого аналізується інформація, наведена в первинних документах (актах, відомостях та ін.), інвентаризаційних описах, в розрізі видів втраченої продукції;

встановити кількість підакцизної продукції, переданої на переробку як давальницька сировина, виробникам інших видів продукції, для чого аналізуються дані аналітичних та синтетичних рахунків 26 “Готова продукція”, 28 “Товари”, 37 “Розрахунки з різними дебіторами” та інші;

проаналізувати інформацію, наведену в первинних документах (актах, відомостях та ін.), в розрізі видів переданої на переробку продукції. Дослідити операції здійснення такої переробки та отримання (оприбуткування) на баланс, отриманої з переробки іншої готової продукції.

Крім цього, рекомендуємо також проаналізувати дані рахунків (у розрізі субрахунків з аналітикою) з даними стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA):

для виробників підакцизних товарів – дані стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), дані Головної книги та/або розрахунок на основі даних підрозділу 2.6 “Продукція (товари/роботи, послуги)”, підрозділу 4.1 “Відомості про продаж” SAF-T UA з розрахунком на основі даних:

елемента “Дебет” (N 3.1.14.1) за елементом “Код рахунку” (N 3.1.14.1.1) “Характеристика елемента” – “361”;

елемента “Кредит” (N 3.1.14.2) за елементом “Код рахунку” (N 3.1.14.2.1) “Характеристика елемента” – “701” підрозділу 3.1 “Бухгалтерські операції” розділу III “Журнал бухгалтерських записів” SAF-T UA;

для імпортерів підакцизних товарів – дані стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), дані Головної книги та/або розрахунок на основі даних підрозділу 2.7 “Запаси”, підрозділу 4.2 “Відомості про придбання/закупівлю” SAF-T UA з розрахунком на основі даних:

елемента “Дебет” (N 3.1.14.1) за елементом “Код рахунку” (N 3.1.14.1.1) “Характеристика елемента” – 28 “Товари”, “281 (Товари на складі), 282 (Товари в торгівлі)“, 283 “Товари на комісії”;

елемента “Кредит” (N 3.1.14.2) за елементом “Код рахунку” (N 3.1.14.2.1) “Характеристика елемента” – “632” (Розрахунки з іноземними постачальниками) підрозділу 3.1 “Бухгалтерські операції” розділу III “Журнал бухгалтерських записів” SAF-T UA.

При імпорті підакцизних товарів слід дослідити інформацію про товари, які імпортуються платником податків за даними митних декларацій – кількість митних оформлень за визначений період з урахуванням перших чотирьох символів коду товару згідно з УКТ ЗЕД, який зазначається у графі 33 митної декларації, враховуючи літерний код напрямку переміщення “ІМ” з кодом митного режиму: “40, 41, 51, 72, 75, 76”, з типом декларації АА/ДТ/ДП. При цьому слід врахувати, що розрахунки в такому випадку мають бути відображені на окремому субрахунку 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”.

Також необхідно зіставити показники щодо обсягів імпортованих виробів з дебетом рахунку 20 “Виробничі запаси”. Перевірити напрям використання імпортованих товарів шляхом дослідження ланцюга документування їх списання (кредит рахунку 20).

Для визначення повноти нарахування та сплати 5 відс. акцизного податку з реалізації суб’єктами роздрібної торгівлі алкогольних напоїв – дані стандартного аудиторського файлу SAF-T UA, елементи SAF-T UA, розрахунок здійснюється на основі підрозділу 2.6. “Продукція (товари/роботи, послуги)”, підрозділу 4.1 “Відомості про продаж” SAF-T UA з розрахунком на основі даних:

списання собівартості з реалізації (реалізованих товарів) елемента “Дебет” (N 4.1.13.1) за елементом “Код рахунку” (N 4.1.13.1.1) “Характеристика елемента” – “902”; Елементу “Кредит” (N 4.1.13.2) по елементу “Код рахунку” (N 4.1.13.2.1) “Характеристика елементу” – “282” “26”;

списання торгової націнки:

елемента “Дебет” (N 4.1.13.1) за елементом “Код рахунку” (N 4.1.13.1.1) “Характеристика елемента” – “285”; елемента “Кредит” (N 4.1.13.2) за елементом “Код рахунку” (N 4.1.13.2.1) “Характеристика елемента” – “282”.

Відображено доходи від реалізації:

елемента “Дебет” (N 4.1.13.1) за елементом “Код рахунку” (N 4.1.13.1.1) “Характеристика елемента” – “361”;

елемента “Кредит” (N 4.1.13.2) за елементом “Код рахунку” (N 4.1.13.2.1) “Характеристика елемента” – “701”.

Нараховано податкові зобов’язання з акцизного податку:

елемента “Дебет” (N 4.1.13.1) за елементом “Код рахунку” (N 4.1.13.1.1) “Характеристика елемента” – “701”;

елемента “Кредит” (N 4.1.13.2) за елементом “Код рахунку” (N 4.1.13.2.1) “Характеристика елемента” – “641/АП”.

Сплачено акцизний податок:

елемента “Дебет” (N 4.1.13.1) за елементом “Код рахунку” (N 4.1.13.1.1) “Характеристика елемента” – “641/АП”;

елемента “Кредит” (N 4.1.13.2) за елементом “Код рахунку” (N 4.1.13.2.1) “Характеристика елемента” – “311”.

Для виробників (визначення повноти нарахування та сплати 5 відс. акцизного податку з реалізації суб’єктами роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах) – дані стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), дані Головної книги та/або розрахунок на основі даних підрозділу 2.6 “Продукція (товари/роботи, послуги)”, підрозділу 4.1 “Відомості про продаж” з розрахунком на основі даних:

1. Елемента “Дебет” (N 3.1.14.1) за елементом “Код рахунку” (N 3.1.14.1.1) “Характеристика елемента” – “361”;

елемента “Кредит” (N 3.1.14.2) за елементом “Код рахунку” (N 3.1.14.2.1) “Характеристика елемента” – “701” підрозділу 3.1 “Бухгалтерські операції” розділу III “Журнал бухгалтерських записів” SAF-T UA;

2. Елемента “Дебет” (N 4.1.13.1) за елементом “Код рахунку” (N 4.1.13.1.1) “Характеристика елемента” – “701”;

елемента “Кредит” (N 4.1.13.2) за елементом “Код рахунку” (N 4.1.13.2.1) “Характеристика елемента” – “641/АП”.

Для імпортерів (визначення повноти нарахування та сплати 5 відс. акцизного податку з реалізації суб’єктами роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) – дані стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), дані Головної книги та/або розрахунок на основі даних підрозділу 2.7 “Запаси”, підрозділу 4.2 “Відомості про придбання/закупівлю” з розрахунком на основі даних:

1. Оприбутковування імпортного товару:

елемента “Дебет” (N 3.1.14.1) за елементом “Код рахунку” (N 3.1.14.1.1) “Характеристика елемента” – “281 (Товари на складі), 282 (Товари в торгівлі)”;

елемента “Кредит” (N 3.1.14.2) за елементом “Код рахунку” (N 3.1.14.2.1) “Характеристика елемента” – “632” (Розрахунки з іноземними постачальниками);

2. Віднесення попередньо сплаченого акцизного податку на собівартість продукції:

елемента “Дебет” (N 3.1.14.1) за елементом “Код рахунку” (N 3.1.14.1.1) “Характеристика елемента” – “281” (Товари на складі);

елемента “Кредит” “Код рахунку” (N 4.1.13.2.1) “Характеристика елемента” – “641/АП”.

Рекомендуємо здійснити перевірку достовірності відображення господарських операцій з підакцизними товарами (продукції) у бухгалтерському обліку та у передбаченій законодавством звітності з виробництва та обігу підакцизної продукції (товарів) та податкової звітності акцизного податку.

Слід зазначити, що основними документами, які підлягають перевірці при обчисленні акцизного податку, є первинні та інші документи, що підтверджують здійснення господарських операцій, а також звіти суб’єкта господарювання щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та податкова звітність акцизного податку, а саме:

Декларація;

Форми звітів: № 1-РС “Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту” (далі – форма звіту № 1-РС), № 2-РС “Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв” (далі – форма звіту № 2-РС), № 3-РС “Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів” (далі – форма звіту № 3-РС), № 1-ОА “Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі” (далі – форма звіту № 1-ОА), № 1-ОТ “Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі” (далі – форма звіту № 1-ОТ), які затверджені наказом № 49.

Відомості, наведені в Декларації, повинні підтверджуватися первинними документами та даними бухгалтерського обліку.

До підакцизних товарів належать:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу “живого” бродіння);

тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

тютюнова сировина, тютюнові відходи;

рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

електрична енергія.

Ставки податку та перелік товарів, з яких справляється податок встановлюються:

статтею 215 розділу VI Кодексу (з урахуванням підрозділу 5 розділу XX Кодексу) та є єдиними на всій території України;

відповідно до визначень розділу I Кодексу: адвалорні, специфічні, адвалорні та специфічні одночасно.

Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.

Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації Декларацію.

Податок з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, та товарів (продукції), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), які використані як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу (пункт 217.3 статті 217 розділу VI Кодексу).

Податок із підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, обчислюється у національній валюті за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 391 розділу I Кодексу (пункт 218.2 статті 218 розділу VI Кодексу).

Власник готової продукції, виробленої з давальницької сировини, сплачує податок виробнику (переробнику) не пізніше дати відвантаження готової продукції такому власнику або за його дорученням іншій особі.

Умовою відвантаження виробником готової продукції, виробленої з давальницької сировини, його замовнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банку/небанківського надавача платіжних послуг про перерахування відповідної суми податку на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг виробника.

Податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Платники акцизного податку при зверненні до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні інструкції про сплату податку з відміткою банку / небанківського надавача платіжних послуг про дату її виконання.

При реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів:

суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання Декларації за місячний податковий період.

Особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.

Відвантаження алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що призначені для реалізації магазинами безмитної торгівлі, здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, з оформленням митної декларації, при цьому мінімальні оптово-відпускні ціни для алкогольних напоїв не застосовуються (частина дев’ятнадцята статті 15 Закону № 481).

Враховуючи, що акцизний податок та його база оподаткування є суто розрахунковою величиною, то підтвердження правомірності їх визначення рекомендується проводити виключно шляхом перевірки (суцільним чи вибірковим способом) даних первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, наданих платником податків під час проведення документальної перевірки.

Рекомендовано також відобразити повноту використання платником податків виробничих потужностей, а також наявності невиробничих потужностей і наявність складських приміщень, використання/невикористання їх можливостей.

Заключний етап – це узагальнення встановлених порушень (відхилень) з подальшим їх відображенням у висновках акту (довідки) про проведення перевірки.

Для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

документи, визначені Кодексом;

податкова інформація;

експертні висновки, надані відповідно до статті 84 розділу II Кодексу та інших законів України;

судові рішення;

податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи;

мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

III. Рекомендації щодо проведення податкової перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку

Під час документальної перевірки достовірності, повноти, нарахування та сплати акцизного податку рекомендуємо досліджувати такі питання:

3.1. Визначити, чи здійснює суб’єкт господарювання операції з підакцизними товарами та чи є він платником акцизного податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу, зокрема:

особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини або особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;

особа – виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка здійснює їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною підпунктом 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу;

при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), що звільняються від оподаткування акцизним податком та/або на які встановлено нульову (або знижену) ставку акцизного податку, порушили умови цільового використання таких товарів;

особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок, яка протягом звітного періоду отримала документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху або сплатила до бюджету акцизний податок з переобладнання ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнано у підакцизний легковий автомобіль;

інші суб’єкти господарювання, не зазначені у попередніх абзацах цього пункту, які відповідно до пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу є платниками акцизного податку.

Враховуючи, що діяльність, яка пов’язана з обігом підакцизних товарів, підлягає ліцензуванню або такі суб’єкти господарювання підлягають реєстрації платниками, під час визначення, чи здійснює суб’єкт господарювання операції з підакцизними товарами, слід враховувати джерела інформації про:

ліцензіатів, які отримали ліцензії (які є чинними за період, що перевіряється) на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка ліцензується відповідно до Закону № 481;

ліцензіатів, які отримали ліцензії на право провадження окремих видів діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, що підлягають ліцензуванню Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП);

суб’єктів господарювання, зареєстрованих у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального або спирту.

3.2. Дослідити у платника податків період, що охоплюється перевіркою:

3.2.1. виникнення податкового обов’язку щодо подання Декларації платником

Відповідно до пункту 49.21 статті 49 розділу II Кодексу платники зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати Декларацію незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді:

мають чинні ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизними товарами, яка підлягає ліцензуванню згідно з законодавством;

у звітному періоді були зареєстровані в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового;

при здійсненні операцій з підакцизними товарами (продукцією), що звільняються від оподаткування акцизним податком та/або на які встановлено нульову (або знижену) ставку акцизного податку, порушили умови цільового використання таких товарів;

протягом звітного періоду отримали документ про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху або сплатили до бюджету акцизний податок з переобладнання ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнано у підакцизний легковий автомобіль (у разі здійснення переобладнання ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, який відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД);

інші суб’єкти господарювання, не зазначені у попередніх абзацах цього підпункту, які відповідно до пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу є платниками акцизного податку.

При перевірці та зіставленні результатів аналізу слід звернути увагу, що всі показники, які відображаються у Декларації, проставляються у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Також слід враховувати, що платники податків, які належать до категорії великих та середніх підприємств, подають Декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”.

Крім того, для правомірності встановлення результатів перевірки необхідно враховувати подані платником податків уточнюючі Декларації за період, що підлягає перевірці;

3.2.2. операції, які є об’єктами оподаткування акцизним податком

Об’єктами оподаткування є операції з (пункт 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу):

реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу. Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики;

ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;

реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до пункту 213.3 статті 213 розділу VI Кодексу;

обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених пунктом 216.3 статті 216 розділу VI Кодексу;

реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах);

переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль;

реалізації з акцизного складу / акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

отримані з інших акцизних складів / акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 розділу VI Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

використання товарів (продукції), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), як пального для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом;

реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;

3.2.3. правильність віднесення операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню.

Операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню (пункт 213.2 статті 213 розділу VI Кодексу):

вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.

Товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) – у наступному звітному періоді і на дату подання Декларації за звітний місяць наявна така митна декларація. Тому слід проаналізувати правильність віднесення операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню, зокрема вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України, та зіставити дані відображені в бухгалтерському обліку з даними митних декларацій;

ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру.

Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без реалізації надалі на митній території України;

реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії;

передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві;

3.2.4. правильність віднесення операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування

Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування (пункт 213.3 статті 213 розділу VI Кодексу):

реалізації легкових автомобілів для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов’язкового державного страхування, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами іноземних держав, консульськими установами іноземних держав та для особистого використання членами дипломатичних представництв іноземних держав, консульських установ іноземних держав виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави. У разі реалізації на митній території України підакцизних товарів (продукції), що були ввезені зі звільненням від оподаткування відповідно до норм цього підпункту, податок сплачується особами, що реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі підакцизні товари (продукцію), не пізніше дати такої реалізації одночасно зі сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент подання митної декларації при ввезенні підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;

ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: реімпорту, транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування, відмови на користь держави. У разі порушення умов митних режимів, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов’язана обчислити та сплатити суму податкового зобов’язання. У разі, коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога щодо здійснення заходів гарантування, така вимога встановлюється і для цілей акцизного податку. Податок справляється, якщо надалі щодо таких товарів (продукції) виникають зобов’язання зі сплати податку на додану вартість;

безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів (продукції), конфіскованих за рішенням суду, та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;

безоплатної передачі у володіння і користування Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, органам Служби безпеки України, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної гвардії України конфіскованих підакцизних товарів, визначених підпунктами 215.3.5 – 215.3.52 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу (далі – транспортні засоби); транспортних засобів, визнаних безхазяйними; транспортних засобів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання; транспортних засобів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшли у власність держави. У разі реалізації на митній території України транспортних засобів, операції з безоплатної передачі яких звільняються від оподаткування, податок сплачується особами, які реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі транспортні засоби, не пізніше дати такої реалізації одночасно зі сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент безоплатної передачі таких підакцизних транспортних засобів;

реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції) та бензолу (за кодом 2902 20 00 00 згідно з УКТ ЗЕД). Ця норма не поширюється на операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства нафтопродуктів (крім товарів (продукції) за кодами 2707 10 00 00, 2707 50 00 90, 2710 12 90 00 та 2711 19 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), за умови подальшого виготовлення з такої сировини інших підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), які реалізуються на митній території України, або на експорт, або вивезення за межі митної території України невикористаної у виробництві сировини, та пред’явлення контролюючому органу ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв або тютюнових виробів. Ця норма не поширюється на операції з ввезення пального;

реалізації безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі. Підставою для звільнення від сплати податку продукції, яка призначена для реалізації магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена митна декларація, що оформляється під час відвантаження продукції від такого виробника;

ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України “Про гуманітарну допомогу”;

ввезення акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на виробництво тютюнових виробів, еталонних (моніторингових) чи тестових зразків тютюнових виробів (не призначених для продажу вроздріб) для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну);

реалізації скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для потреб населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

реалізація відходів тютюнової сировини за умови документального підтвердження їх утворення та подальшого знищення або утилізації;

ввезення на митну територію України неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами за умови подальшого виготовлення з такої сировини ферментованої (переробленої) тютюнової сировини та її реалізації виробникам тютюнових виробів або її експорт; реалізація тютюнової сировини тютюново-ферментаційним заводам особами, які виробляють тютюнову сировину на митній території України; реалізація ферментованої (переробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами виробникам тютюнових виробів. Тютюново-ферментаційні заводи у строк, передбачений Кодексом для подання Декларації за місячний податковий період, подають до контролюючих органів за основним місцем обліку звіт про обсяги імпорту неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини, обсяги придбаної тютюнової сировини в осіб, які виробляють тютюнову сировину на митній території України, обсяги виробництва, реалізації виробникам тютюнових виробів та експорту ферментованої (переробленої) тютюнової сировини за формою, затвердженою наказом № 271. Такий звіт прирівнюється до податкової декларації для цілей застосування норм Кодексу щодо проведення перевірок та притягнення до відповідальності за вчинення податкових правопорушень;

ввезення на митну територію України та реалізація на митній території України кузовів до автомобілів легкових за умови подальшого виготовлення з них автомобілів, зазначених у товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД;

3.2.5. правильність визначення бази оподаткування акцизним податком:

3.2.5.1. у разі обчислення податку із застосуванням:

специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (пункт 214.4 статті 214 розділу VI Кодексу);

адвалорних ставок акцизного податку відповідно до пункту 214.1 статті 214 розділу VI Кодексу;

одночасно адвалорних та специфічних ставок податку базою оподаткування є база, визначена відповідно до пунктів 214.1 та 214.4 статті 214 розділу VI Кодексу (пункт 214.5 статті 214 розділу VI Кодексу);

У разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є:

вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (підпункт 214.1.1 пункт 214.1 статті 214 розділу VI Кодексу);

вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (підпункт 214.1.2 пункт 214.1 статті 214 розділу VI Кодексу);

вартість реалізованої виробленої виробником електричної енергії, обчислена на підставі цін, що склалися на ринку електричної енергії у звітному (податковому) періоді без урахування податку на додану вартість та акцизного податку, визначеного за ставкою, встановленою підпунктом 215.3.9 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу;

вартість реалізованої виробленої виробником електричної енергії дорівнює частці обсягу реалізованої виробленої ним електричної енергії у загальному обсязі реалізації електричної енергії виробника від загальної вартості реалізованої виробником електричної енергії у такому звітному періоді (підпункт 214.1.3 пункт 214.1 статті 214 розділу VI Кодексу);

вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу (підпункт 214.1.4 пункт 214.1 статті 214 розділу VI Кодексу);

вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу (підпункт 214.1.5 пункту 214.1 статті 214 розділу VI Кодексу).

При визначенні бази оподаткування перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 391 розділу I Кодексу (пункт 214.2 статті 214 розділу VI Кодексу).

Податок з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, та товарів (продукції), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), які використані як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу (пункт 217.3 статті 217 розділу VI Кодексу).

При цьому забороняється сплата сум акцизного податку шляхом взаємних заліків, зустрічних зобов’язань, векселями та в інших формах, що не передбачають сплати сум такого податку коштами (пункт 217.4 статті 217 розділу VI Кодексу);

3.2.5.2. інших особливостей щодо визначення бази оподаткування акцизного податку, що визначені у статті 214 розділу VI Кодексу та не зазначені у попередньому підпункті цього пункту

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, визначається відповідно до Митного кодексу України (пункт 214.3 статті 214 розділу VI Кодексу);

3.2.6. правильність застосування платником, відповідно до статті 215 розділу VI та підрозділу 5 розділу XX Кодексу, ставок акцизного податку (адвалорні, специфічні, адвалорні та специфічні одночасно), включаючи одиниці виміру та коди згідно з УКТ ЗЕД підакцизних товарів;

3.2.7. правильність визначення платником виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, щодо зіпсованих, знищених, втрачених, у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, при передачі підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, при використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб, щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, щодо постачання електричної енергії, у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, щодо операцій, визначених у підпункті 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу, щодо операцій, визначених у підпункті 213.1.13 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу, щодо реалізації тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до підпункту 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу, відповідно до статті 216 розділу VI Кодексу та відображення їх у Декларації.

За наявності наднормативних втрат спирту етилового, у тому числі біоетанолу, спирту коньячного, плодового, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і ректифікатів, алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції).

Норми виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу; норми виробничих втрат і виходу спирту коньячного, плодового, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і ректифікатів; норми втрат спирту та норми втрат і виходу готової продукції під час виробництва алкогольних напоїв затверджені постановами № 1218 та № 1310 (пункт 214.6 статті 214 розділу VI Кодексу, частини перша та друга статті 13 Закону № 481).

Норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування, затверджені постановою № 686 (частина третя статті 13 Закону № 481);

За понаднормативні втрати, не виправдані згідно з чинним законодавством, та незабезпечення виходу продукції суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) сплачують акцизний податок у розмірі, визначеному законом (частина четверта статті 13 Закону № 481).

При псуванні, знищенні, втраті підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених у пункті 216.3 статті 216 розділу VI Кодексу, базою оподаткування є вартість та обсяги втрачених товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат згідно з пунктом 214.6 статті 214 розділу VI Кодексу (пункт 214.7 статті 214 розділу VI Кодексу);

3.2.8. правильність обчислення акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, а також з підакцизних товарів (продукції), реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, та з товарів (продукції), використаних як пальне, з урахуванням особливостей, визначених у статті 217 розділу VI Кодексу

Для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів ставка податку становить 5 відсотків, а саме: для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, реалізованих:

суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) (підпункт 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу);

виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (підпункт 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу);

3.2.9. правильність обчислення акцизного податку з товарів (в частині товарів, які підлягають маркуванню акцизними марками – контроль за сплатою покладено на податковий орган), які ввозяться на митну територію України, виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку з урахуванням особливостей визначених у статті 218 розділу VI Кодексу;

3.2.10. правильність обчислення акцизного податку з тютюнових виробів за адвалорними ставками з урахуванням особливостей, визначених у статті 220 розділу VI Кодексу, та одночасно за адвалорними та специфічними ставками з урахуванням особливостей, визначених у статті 221 розділу VI Кодексу.

При визначенні податкового зобов’язання на сигарети, цигарки, сигарили одного найменування сума акцизного податку, обчислена одночасно за встановленими адвалорною та специфічною ставками акцизного податку, не повинна бути меншою встановленого мінімального акцизного податкового зобов’язання (пункт 221.2 статті 221 розділу VI Кодексу).

У разі реалізації тютюнової сировини суб’єктам господарювання, які не є виробниками тютюнових виробів та/або тютюново-ферментаційними заводами, із суб’єктів, що здійснили таку реалізацію, справляється штраф у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої тютюнової сировини. Реалізована таким чином сировина підлягає конфіскації та знищенню (пункт 221.5 статті 221 розділу VI Кодексу).

Суми акцизного податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Кодексу, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (за потреби) на день подання Декларації. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробниками тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки (абзац другий підпункту 222.1.2 пункту 221.1 статті 222 розділу VI Кодексу).

Суми податку з рідин, що використовуються в електронних сигаретах, сплачуються виробниками таких рідин до бюджету протягом 15 робочих днів з дня отримання марок акцизного податку. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробниками рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки (абзац третій підпункту 222.1.2 пункту 221.1 статті 222 розділу VI Кодексу).

У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації (підпункт 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 розділу VI Кодексу);

3.2.11. правильність обчислення акцизного податку платниками, визначеними у підпункті 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу, що є виробниками електричної енергії, з урахуванням тимчасових особливостей:

 

3.2.11.1. з урахуванням особливостей, визначених пунктом 38 підрозділу 5 розділу XX Кодексу, на які покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону № 2019, датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

тимчасово, з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, – дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;

з 1 січня 2023 року – дата складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії, згідно з пунктом 216.10 статті 216 розділу VI Кодексу (для електричної енергії, реалізованої починаючи з 01 січня 2023 року) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно);

3.2.11.2. з урахуванням особливостей, визначених пунктом 381 підрозділу 5 розділу XX Кодексу, датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні – дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації за реалізовану електричну енергію;

з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні, – дата складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії згідно з пунктом 216.10 статті 216 розділу VI Кодексу (для електричної енергії, реалізованої починаючи з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні), та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (щодо електричної енергії, реалізованої у період з 01 березня 2022 року по останній податковий період, в якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, включно);

3.2.12. забезпечення цільового використання підакцизних товарів, які отримуються за нульовою ставкою згідно зі статтею 229 розділу VI Кодексу.

Слід дослідити з використанням ІКС інформації у Журналі обліку погашення податкових векселів щодо дотримання умов цільового використання підакцизних товарів (продукції), що звільняються від оподаткування акцизним податком та/або на які встановлено нульову (або знижену) ставку акцизного податку, у разі їх нецільового використання, виникнення обов’язку подання Декларації та сплати податку відповідно до підпунктів 212.1.7 – 212.1.8 пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу;

3.3. Повнота сплати акцизного податку з пального

Для здійснення контролю за повнотою сплати акцизного податку з пального проводиться обов’язковий аналіз повноти та своєчасності відображення результатів такої діяльності в Деклараціях, визначення об’єктів оподаткування та податкових зобов’язань з акцизного податку, а також повноти його сплати.

Слід дослідити відповідність даних в СЕА РПСЕ з даними бухгалтерського обліку, а також з даними електронного журналу автоматичного зіставлення показників обігу та залишків пального із СЕА РПСЕ з показниками Реєстру витратомірів і рівнемірів щодо обсягів обігу та залишків пального у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД щодо:

складання та реєстрації акцизних накладних в ЄРАН, у тому числі за даними ЄРПН (у частині обігу пального);

відповідності даних акцизних накладних, складених при роздрібній торгівлі, даним СОД РРО (щодо виторгів РРО (почеково), даних Z-звітів);

повноти відображення здійснення імпорту та експорту пального за даними митних декларацій;

повноти відображення операцій у податковій звітності щодо виникнення об’єкта оподаткування (Декларація).

IV. Особливості проведення документальної перевірки платника податку за деякими видами підакцизних товарів

Підготовка та здійснення контрольно-перевірочних заходів щодо загальних положень податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, дослідження загальної інформації про платників податків (зокрема інформації про видані ліцензії), процес здійснення автоматичного аналізу та визначення суттєвості ризиків, процедури та дії інспектора для подальшого дослідження (підтвердження/спростування) ризиків, а також порядок документування виявлених розбіжностей наведено у Методиці проведення перевірки загальних положень податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, яка затверджена наказом ДПС № 444.

Під час здійснення контрольно-перевірочних заходів доцільно:

визначити наявність:

відповідних документів дозвільного характеру на виробництво та обіг підакцизної продукції, їх чинність, термін (строк) дії та дотримання умов ведення виду такої діяльності виданому дозволу (ліцензії, затверджені рецептури, сертифікати за ДСТУ, технологічна документація, журнал обліку актів виробництва та акти виробництва, внутрішні розпорядчі документи, що стосуються виробництва та реалізації (накази, акти, довідки, рішення тощо), визначення номенклатури продукції, їх відповідність кодам згідно з УКТ ЗЕД;

товарно-транспортних накладних;

дозвільних документів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, виданих суб’єкту господарювання;

декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони та пожежної безпеки;

дозволів, виданих суб’єкту господарювання на спецводокористування, викиди, скиди;

атестатів виробництва, свідоцтв про акредитацію лабораторії, сертифікатів відповідності готової продукції підприємства;

свідоцтв державної повірки лабораторних приладів, повірки мірників, повірки контрольних термометрів, метроштоків, рулетки, автомобільних вагів, вагів на виробництво, актів перевимірів ємностей для спирту та/або палива;

нормативної документації (ДСТУ, ТУ, ТІ);

виробничих звітів, актів інвентаризацій сировини, незавершеного виробництва, готової продукції, марок акцизного податку;

актів на списання при втратах сировини та продукції при виробництві, зберіганні, переміщенні і транспортуванні продукції згідно з нормами втрат на підставі виробничих звітів, актів інвентаризацій;

загальної оборотно-сальдової відомості, оборотно-сальдових відомостей за рахунками (дебетові та кредитові обороти) згідно з планом рахунків, за якими ведеться бухгалтерський облік відповідно до наказу про облікову політику, затвердженому на підприємстві;

підстав коригування податкового зобов’язання з підакцизних товарів (вироблених та імпортованих), у тому числі у випадку їх повернення згідно з пунктом 217.5 статті 217 розділу VI Кодексу та пунктом 218.4 статті 218 розділу VI Кодексу;

дослідити:

питання обсягів придбання сировини для виробництва готової продукції та її вихід;

загальні втрати при виробництві та транспортуванні за період, встановити причини їх виникнення, перевірити норми втрат з метою оподаткування понаднормових витрат;

авальовані та поставлені на облік в територіальному органі ДПС податкові векселі, їх статус, зокрема їх погашення та/або не погашення (окремо термін погашення настав та/або не настав), тип (напрям використання), код УКТ ЗЕД, кількість, квоти, залишок неотриманої підакцизної продукції за преференцією (за наявності квоти), кількість фактично отриманих (ввезених) підакцизних товарів, суму акцизного податку за векселем (зазначена у векселі та підлягає погашенню) та на яку погашено;

своєчасність подання платником Декларації за кожен звітний період дії ліцензії чи за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або за наявності показників, які підлягають декларуванню при здійсненні діяльності, яка не ліцензується;

дотримання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що регулює виробництво та обіг алкогольних напоїв (Закон № 481), зокрема, але невиключно, своєчасності подання, відображення достовірних та в повному обсязі даних у Декларації (податкового обов’язку) та у формах звітів № 1-РС, 2-РС, 3-РС, № 1-ОА, 1-ОТ, які затверджені наказом № 49 (про обсяги виробленої та реалізованої продукції), дотримання вимог щодо зберігання спирту етилового (коньячного, плодового, зернового дистиляту) та готової продукції виключно в місцях зберігання, внесених до Єдиного реєстру, дотримання державної дисципліни цін суб’єктом господарювання, який здійснює оптову і роздрібну торгівлю алкогольними напоями за наявності у нього ліцензій (постанова № 957);

здійснити інвентаризацію залишків сировини та готової продукції на початок здійснення перевірки;

визначити загальний обсяг виробленої продукції, експортних, імпортних операцій за визначений період, операцій, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або за зниженою ставкою для визначення оборотів по пільгах з акцизного податку.

Перевірка нарахування та сплати акцизного податку має на меті порівняння первинних документів зі зведеними обліковими регістрами та достовірність відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку, взаємний контроль операцій, показників податкової звітності з зареєстрованими в ЄРАН акцизними накладними та розрахунками коригування до них, їх своєчасність складання та реєстрацію в ЄРАН.

Дослідження інформації про використання податкових пільг або пільговий вид діяльності здійснюється з урахуванням інформації з державних реєстрів, відкритих джерел та наявної в ІКС “Податковий блок” інформації та даних, зокрема: код податкової пільги, сума податкової пільги, дати користування податковою пільгою (початок та кінець), код платежу (податку, збору), за яким отримано пільгу, з урахуванням Порядку № 1233.

При перевірці правомірності застосування податкових пільг з акцизного податку використовуються документи, які є підставою для відвантаження готової продукції, зокрема: угоди (договори, міжнародні контракти); товарно-транспортні накладні; митні декларації; дані бухгалтерського обліку щодо реалізації готової продукції.

У досліджуваному періоді перевіряється наявність належним чином оформлених митних декларацій, договорів постачання продукції на експорт, правильність та своєчасність відображення операцій, які звільняються від оподаткування у податковій звітності тощо.

Актуальні на момент складання Декларації податкові пільги та їх коди можна дослідити за допомогою Довідника пільг, наданих чинним законодавством зі сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, який розміщено на вебпорталі ДПС.

Інформація щодо пільг платника податків може міститися в ІКС “Податковий блок”, режим “Облік пільг” підсистеми “Облік платежів” підрежиму “Журнал задекларованих сум податкових пільг”.

При ввезенні товарів на митну територію України доцільно звернути увагу на класифікатор звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затверджений наказом № 1011.

Під час перевірки правильності заповнення Декларації необхідно керуватися формою Декларації, Порядком подання та заповнення Декларації, затвердженої наказом № 14, чинної у податкових (звітних) періодах, які охоплюються перевіркою, та звертати увагу, що відомості, наведені в Декларації, повинні підтверджуватися первинними документами та даними бухгалтерського обліку.

Отже, під час проведення перевірки достовірності формування показників Декларації з метою встановлення порушень щодо заниження платниками податків сум акцизного податку необхідно проводити їх аналіз порівняно з даними бухгалтерського обліку.

Крім того, при проведенні документальної перевірки оподаткування акцизним податком деяких підакцизних товарів доцільно дослідити, зокрема:

4.1. Спирт етиловий, спиртові дистиляти:

наявність та використання технологічного обладнання, що забезпечує виробництво спирту етилового та наявність повірених в органах Держстандарту контрольно-вимірювальних приладів;

наявність безперервно функціонуючої цілодобової системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції;

своєчасність подання, відображення достовірних та в повному обсязі даних у Декларації та у формі звіту № 1-РС, які затверджені наказом № 49 (про обсяги виробленої та реалізованої продукції);

відповідність даних, що містяться у зареєстрованих акцизних накладних/розрахунках коригування в ЄРАН та Деклараціях, поданих платником акцизного податку, що реалізує спирт етиловий, первинним документам та даним бухгалтерського обліку;

порівняння показників із СЕА РПСЕ та показників Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового щодо обсягів обігу спирту етилового, у тому числі біоетанолу у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів (пункт 233.4 статті 233 розділу VI Кодексу);

4.2. Алкогольні напої (лікеро-горілчана та виноробна продукція, пиво), які виробляються на митній території України:

наявність та використання технологічного обладнання, що забезпечує повний технологічних цикл виробництва алкогольних напоїв та наявність повірених в органах Держстандарту контрольно-вимірювальних приладів;

наявність власної акредитованої лабораторії, проведення техно-хімічного та мікробіологічного контролю виробництва;

використання дозволених чинним законодавством видів спирту для виробництва лікеро-горілчаних виробів;

відповідність виробництва алкогольних напоїв стандартам, технічним регламентам, технічним умовам та технологічним інструкціям;

наявність експертних висновків про приналежність видів алкогольних напоїв до відповідних кодів згідно з УКТ ЗЕД, відповідність виробництва видів такої продукції кодам згідно з УКТ ЗЕД, зазначеним у ліцензії;

відповідність та правомірність списання втрат спирту етилового під час зберігання, транспортування залізничним, водним і автомобільним транспортом, нормативних витрат (у розрізі їх складових) на виробництво одиниці продукції з фактичними витратами;

відповідність та правомірність нарахування гранично-допустимих втрат безводного спирту при виробництві алкогольних напоїв та списання фактичних втрат;

відповідність фактичних залишків спирту, у тому числі у незавершеному виробництві, даним бухгалтерського обліку, повноти відображення даних щодо зберігання та руху спирту етилового в документах первинного обліку;

відповідність фактичних залишків алкогольних напоїв, тари та матеріалів для укупорки, які використовується для виробництва алкогольних напоїв даним бухгалтерського обліку;

відповідність фактичних залишків марок акцизного податку, дотримання платниками податків вимог стосовно зберігання марок акцизного податку, визначеного Положенням № 1251;

дотримання вимог законодавства щодо маркування алкогольних напоїв під час їх виробництва (імпорту), використання марок акцизного податку на підприємстві;

своєчасність проведення інвентаризації спирту етилового, готової продукції, марок акцизного податку та оформлення її результатів. Формування балансу спирту, що використовується у виробництві.

відповідність показників щодобових витрат електроенергії та води, що використовуються для виробництва алкогольних напоїв;

відповідність обсягів виробництва алкогольних напоїв обсягам використаного спирту, тари, матеріалів для укупорки, маркам акцизного податку;

4.3. Алкогольні напої (лікеро-горілчана та виноробна продукція, пиво), які ввозяться на митну територію України.

Додатково під час здійснення перевірки декларування та/або повноти декларування податкових зобов’язань з акцизного податку (розділ А Декларації та відповідні додатки до неї) рекомендується:

проаналізувати інформацію про кількість та перелік всіх вивезених за межі митної території України акцизних марок та перелік і кількість імпортованих алкогольних напоїв;

здійснити зіставлення даних щодо кількості та вартості реалізованих раніше ввезених алкогольних напоїв з даними бухгалтерського обліку та Декларації, для чого необхідно сформувати: реєстр експортованих акцизних марок; реєстр ввезених за даними митних декларацій пляшок алкогольних напоїв; реєстр реалізованих пляшок алкогольних напоїв за даними бухгалтерського обліку та Декларацій, а також здійснити порівняльний аналіз експортованих акцизних марок, ввезеної продукції та її реалізації; у разі розбіжностей визначити суми заниженого акцизного податку;

4.4. Для алкогольних напоїв (лікеро-горілчана та виноробна продукція, пиво), які виробляються та ввозяться на митну територію України, слід врахувати, що:

маркуванню підлягають усі (крім зазначених у пункті 226.10 статті 226 розділу VI Кодексу) алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об’ємних одиниць не здійснюється (пункт 226.6 статті 226 розділу VI Кодексу);

платники, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші зі зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану зі ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий;

імпорт, експорт алкогольних напоїв здійснюються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності без наявності ліцензії, а подальша діяльність з оптової та роздрібної торгівлі на території України алкогольними напоями – за наявності відповідної ліцензії (стаття 15 Закону № 481).

4.5. Алкогольні напої (для цілей оподаткування 5 відс. акцизним податком з роздрібного продажу)

Додатково під час здійснення перевірки повноти декларування податкових зобов’язань з акцизного податку, зазначених у розділі Д та додатку 6 до Декларації, рекомендується проводити аналіз та зіставлення даних:

встановити приналежність платника податків, що перевіряється, до особи – суб’єкта господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) у розумінні підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Кодексу;

дослідити, з якою групою підакцизних товарів суб’єкт господарювання проводить господарські операції з їх придбання, зберігання та реалізації (алкогольні напої, пиво, сидр, вино столове з урахуванням особливостей, визначених у статті 15 Закону № 481) та за якими адресами фактично відбувались зазначені операції;

дослідити наявність у суб’єкта господарювання у періоді, що перевіряється, ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями/пивом/сидром за відповідними місцями торгівлі;

дослідити наявність у суб’єкта господарювання внесених до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв, а у разі зберігання в місцях торгівлі, не зазначених в ліцензії, – на право здійснення роздрібної торгівлі та на яких умовах (у власних, орендованих, передані на відповідальне зберігання тощо);

проаналізувати перелік РРО/ПРРО, зареєстрованих за місцями роздрібної торгівлі, в періоді, що перевіряється, та через які відбувалась фіксація виручки від реалізації алкогольних напоїв/пива/сидру, та перевірити їх на відповідність даним, внесеним до ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі;

проаналізувати показники вартості підакцизних товарів (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Кодексу згідно з первинними документами за звітний період та її відповідність обсягам, задекларованим платником у поданих до контролюючих органів Деклараціях у розрізі територіальних громад;

дослідити наявність для цілей оподаткування акцизним податком обсягів підакцизних товарів, які зіпсовані, знищені, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким платником, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі (у тому числі на вимогу контролюючого органу згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Кодексу).

Під час відпрацювання зазначених питань посадові особи, що здійснюють перевірку, проводять доперевірочний аналіз з використанням наявних джерел інформації:

на наявність зареєстрованих об’єктів торгівлі – в реєстраційних даних платника в розділі “Пошук платників податків” підсистеми “Реєстрація ПП” ІКС “Податковий блок”;

на наявність ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі – в підрозділі “Ліцензійний реєстр” розділу “Ліцензії на алкоголь, спирт, тютюн” ІКС “Ліцензії на алкоголь, спирт, тютюн, пальне”;

на наявність зареєстрованих РРО/ПРРО – в розділі “Облік РРО” підсистеми “Реєстрація ПП” ІКС “Податковий блок”;

аналіз даних почекової інформації РРО/ПРРО щодо реалізації алкогольних напоїв та Z-звітів податки – в ІКС “Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій”;

моніторинг своєчасності поданих Декларацій за період, що перевіряється, та задекларованих податкових зобов’язань з акцизного податку з роздрібного продажу – у розділі “Приймання звітності” підсистеми “Обробка ПЗ та платежів” ІКС “Податковий блок” та/або “Архів електронної звітності”;

моніторинг ІКП платника за кодом БК “14040200” в розрізі територіальних громад щодо своєчасності сплати задекларованих податкових зобов’язань з акцизного податку з роздрібного продажу алкогольних напоїв – у підсистемі “Облік платежів” ІКС “Податковий блок”;

моніторинг контрольно-перевірочних заходів стосовно платника за період та питань, що перевіряються, – у підсистемі “Податковий аудит” ІКС “Податковий блок”;

у разі якщо суб’єкт господарювання є платником ПДВ – моніторинг даних податкових накладних щодо обсягів придбання та реалізації алкогольних напоїв – у Єдиному реєстрі податкових накладних в ІКС “Єдине вікно подання електронної звітності”;

моніторинг місць зберігання алкогольних напоїв щодо їх внесення до Єдиного реєстру.

При проведенні перевірки наданих платником документів особа, що здійснює перевірку, повинна встановити в розрізі видів алкогольних напоїв, передбачених у додатку 6 до Декларації, в кількісному та вартісному вимірі:

залишки алкогольних напоїв на початок періоду, що перевіряється;

обсяги придбання (надходження) алкогольних напоїв за весь період, що перевіряється, в розрізі звітних періодів;

обсяги реалізації алкогольних напоїв за весь період, що перевіряється, в розрізі звітних періодів та територіальних громад;

інше вибуття алкогольних напоїв за весь період, що перевіряється, в розрізі звітних періодів та територіальних громад (зіпсовані, знищені або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено);

залишки алкогольних напоїв на кінець періоду, що перевіряється (для з’ясування можливого вибуття алкогольних напоїв, що не знайшли відображення у відповідних документах та регістрах бухгалтерського обліку).

Перевірку Декларації та додатка 6 до неї в розрізі територіальних громад рекомендується здійснювати з урахуванням даних книг обліку розрахункових операцій на реєстратори розрахункових операцій за наявності чеків та Z-звітів РРО/ПРРО, касових книг, товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, прибуткових накладних, податкових накладних (зареєстровані в ЄРПН), обігово-сальдових відомостей, журналів-ордерів по бухгалтерських рахунках (зокрема, але не виключно) – 28 “Товари”, 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”, 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 64 “Розрахунки за податками й платежами”, банківських виписок та платіжних інструкцій з урахуванням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та вимог щодо кореспонденції рахунків, визначених наказом № 291.

За відсутності первинних документів (або у разі відмови від їх надання) використовуються дані платника, зазначені в Декларації, що подана до контролюючого органу, почекова інформація з СОД РРО та у разі якщо суб’єкт господарювання є платником ПДВ, дані податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН.

4.6. Тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах (крім 5 відс. акцизного податку з роздрібного продажу).

Додатково під час здійснення перевірки декларування та/або повноти декларування податкових зобов’язань з акцизного податку, зазначених у розділі Б Декларації та додатках 1, 2, 4, 5 до Декларації, рекомендується проводити аналіз та зіставлення даних:

наявність обладнання для промислового виробництва тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, його відповідність даним Єдиного реєстру обладнання;

проаналізувати обсяги отриманої, переробленої, ферментованої та використаної тютюнової сировини;

дослідити дотримання вимог щодо достовірності та повноти заповнення, своєчасності подання звітів форми № 3-РС та № 1-ОТ;

проаналізувати відповідність отримання та використання марок акцизного податку.

Додатковими джерелами інформації, які рекомендовано використовувати при проведенні перевірки є:

дані Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок;

атестати виробництва (тютюнової сировини ферментованої, тютюнової сировини стрипсованої, виробництва тютюнових виробів (сигарет, сигар, сигарил, тютюну для паління), обгортки гемогенізованої з відновленого тютюну тощо);

свідоцтва про атестацію вимірювальних лабораторій, Свідоцтво про відповідність системи вимірювань вимогам ДСТУ ISO 10012:2005 тощо;

технічні умови на виробництво кожного виду продукції;

сертифікати відповідності та свідоцтва про визнання відповідності на продукцію.

Під час проведення документальної перевірки рекомендується:

здійснити порівняння первинних документів зі зведеними обліковими регістрами та дослідити достовірність відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку, взаємний контроль операцій, зіставлення облікових регістрів з даними первинних документів (звітів виробництва, звітів про списання ТМЦ у виробництво, звітів про обсяги реалізації, видаткових накладних, митних декларацій та інших документів, що стосуються придбання, реалізації та списання тютюнових виробів та сировини) та показників податкової звітності;

перевірити відповідність даних, наявних в Державних реєстрах, первинним документам (договорам оренди приміщень (нерухомого майна), довідкам на право власності приміщень (нерухомого майна), договорам оренди обладнання тощо); регістрам бухгалтерського обліку за рахунками обліку власного чи орендованого обладнання для підготовки або обробки тютюну, що належить до товарної підкатегорії 8478 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (обладнання для підготовки або обробки тютюну), яке підлягає внесенню до Єдиного реєстру обладнання відповідно до вимог Закону № 481;

перевірити первинні документи, що містять у собі дані стосовно придбання, оприбуткування, списання у виробництво сировини, зокрема паперу цигаркового, що належить до товарної позиції 4813 згідно з УКТ ЗЕД (крім товарної підкатегорії 4813 10 00 00), фільтрів для промислового виробництва сигарет: фільтропалички ацетатні (трубки з волокон ацетату целюлози, вкриті цигарковим папером), що належать до товарної підкатегорії 5601 22 90 00 згідно з УКТ ЗЕД;

дослідити дотримання суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів, та правильності нарахування акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну;

дослідити достовірність даних, задекларованих у звітах форми № 3-РС та № 1-ОТ, які затверджені наказом № 49, відповідно до даних бухгалтерського обліку та первинних документів на придбання тютюнової сировини в розрізі найменувань, виробництва та реалізації тютюнових виробів в кількісному вираженні.

Облік оприбуткування та використання тютюнової сировини за найменуваннями, в кількісному та вартісному вираженні ведеться на рахунку 20 “Виробничі запаси”, субрахунок 201 “Сировина й матеріали” та рахунку 25 “Напівфабрикати”. Облік витрат на виробництво тютюнових виробів здійснюється на рахунку 23 “Виробництво”.

Облік оприбуткування готової продукції в кількісному та вартісному вираженні в розрізі найменувань готової продукції ведеться на рахунку 26 “Готова продукція” в кореспонденції з рахунком 90 “Собівартість” – при реалізації тютюнових виробів.

Марки акцизного податку для маркування тютюнових виробів необхідно використовувати відповідно до аналітичної відомості за субрахунком 209/1 “Інші матеріали” та звітів про використання марок акцизного податку, поданих виробником.

4.7. Тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах (5 відс. акцизного податку з роздрібного продажу).

Відповідно до Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень” акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі:

з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах – сплачується виробниками та імпортерами при їх реалізації починаючи з 01 травня 2022 року;

тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до 01 квітня 2022 року – сплачується суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі з обсягів реалізованих цих підакцизних товарів до 01 січня 2023 року.

Для здійснення перевірки повноти декларування податкових зобов’язань, зазначених у Декларації та додатку 61, проводиться аналіз та зіставлення даних:

поданих такими виробниками та імпортерами декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) відповідно до Порядку № 359 за певний період;

кількості та вартості реалізованого товару (за максимальним роздрібними цінами з урахуванням податку на додану вартість та без 5 відс. акцизного податку з реалізації підакцизних товарів у роздрібній торгівлі), в тому числі через місця роздрібної торгівлі (книг обліку розрахункових операцій на реєстратори розрахункових операцій за наявності чеків та Z-звітів РРО/ПРРО, касових книг, СОД РРО);

вартості та кількості підакцизних товарів, що були зіпсовані, знищені, або товарів, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено.

За результатами проведеного аналізу необхідно визначити повноту та своєчасність відображення в Декларації та додатку 61 до неї суми податкових зобов’язань, що підлягає сплаті до бюджету із врахуванням вимог Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку, який затверджено наказом № 14.

 

4.8. Пальне

Додатково для здійснення перевірки повноти декларування податкових зобов’язань з реалізації пального (Розділ В Декларації, додатки 1, 11, 14, 4, 11 до Декларації) рекомендується проводити аналіз та зіставлення даних:

відповідність даних, що містяться у зареєстрованих акцизних накладних/розрахунках коригування в ЄРАН та Деклараціях, поданих платником акцизного податку, що реалізує пальне, первинним документам та даним бухгалтерського обліку;

використання товарів (продукції) як пального для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом, коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

передача підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини;

зіставлення, порівняння показників із СЕА РПСЕ з показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД (крім скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, для яких обсяги обігу та залишків пального підсумовуються та зіставляються загальним підсумком), акцизних складів та розпорядників акцизних складів. При зіставленні допускаються розбіжності не більше ніж на 5 відсотків обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, – не більше ніж на 15 відсотків) чи не більше ніж на 2 відсотки об’єму відповідного резервуара (пункт 233.3 статті 233 розділу VI Кодексу).

Під час перевірки ризиків за результатами аналізу та зіставлення показників діяльності СГ щодо операцій з пальним можуть бути виявлені порушення вимог законодавства, зокрема:

реалізація пального без складання та реєстрації акцизних накладних у ЄРАН;

змішування (виробництво) компонентів паливних сумішей із зміною УКТ ЗЕД без сплати акцизного податку;

придбання СГ пального в обсягах більше 1000 куб. м (або 10000 куб. м для окремої категорії СГ) за рік без реєстрації такого СГ платником акцизного податку;

пальне (авіаційне пальне), отримане за пільговими умовами, реалізується іншим СГ на загальних підставах (ЄРПН);

невідповідність даних СЕА РПСЕ показникам декларування акцизного податку.

Під час перевірки за результатами аналізу і зіставлення невідповідності та розбіжності показників Декларацій та даних ІКС ДПС щодо операцій з пальним можуть бути встановлені порушення, зокрема:

недостовірність показників додатка 11 до Декларацій щодо обсягів обігу та залишків пального в розрізі акцизних складів та кодів УКТ ЗЕД (обсягів залишків, отримання, реалізації, поповнення (коригування) залишків пального) – у разі їх невідповідності даним СЕА РПСЕ, електронних документів щодо обсягів обігу та залишків пального згідно з Реєстром витратомірів і рівнемірів;

недекларування/декларування не в повному обсязі операцій з пальним, зокрема щодо використання підакцизних товарів (продукції) як сировини для виробництва пального за наявності чинної ліцензії на виробництво пального та/або зміни одного коду УКТ ЗЕД на інший відповідно до СЕА РПСЕ, а також ЄРПН;

недекларування об’єкта оподаткування з перевищення обсягів реалізованого пального над обсягами його отримання – за наявності фактів поповнення обсягів залишків пального в СЕА РПСЕ при недостатності ліміту;

недотримання квот (граничних обсягів пального) та умов щодо цільового використання нафтопродуктів, передбачених законодавством для застосування пільг;

нецільове використання пального або порушення умов для застосування пільг при здійсненні операцій з пальним;

відсутність декларування неоподатковуваних оборотів та/або пільгових оборотів за наявності таких операцій згідно з СЕА РПСЕ.

Під час документальної перевірки податкових зобов’язань з реалізації пального рекомендується дослідити:

операції з реалізації виробленого в Україні пального, підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (підпункт 213.1.1 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу);

операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу;

операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства пального з метою власного споживання, промислової переробки, реалізації та/або передачі своїм працівникам, а також здійснення внесків пальним до статутного капіталу, у тому числі для власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до статутного капіталу, реалізації та/або передачі своїм працівникам;

операції з реалізації пального, у тому числі конфіскованого, визнаного безхазяйним, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, яке за правом успадкування чи з інших підстав переходить у власність держави;

обсяги втраченого пального, що перевищують встановлені норми втрат;

операції з використання товарів (продукції), коди яких не зазначено згідно з УКТ ЗЕД у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), як пального для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом (підпункт 213.1.13 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу);

обсяги пального, ввезені зі звільненням від оподаткування згідно з підпунктами 213.3.3, 213.3.9 пункту 213.3 статті 213 розділу VI Кодексу, у разі недотримання вимог митних режимів;

обсяги скрапленого газу, використаного не за цільовим призначенням (підпункт 213.3.11 пункту 213.3 статті 213 розділу VI Кодексу);

обсяги нафтопродуктів, вироблених в Україні або ввезених в Україну за нульовою ставкою або без сплати акцизного податку як сировина для виробництва етилену, у разі порушення умов їх цільового використання (підпункт 229.2.16 пункту 229.2, підпункт 229.3.18 пункту 229.3 статті 229 розділу VI Кодексу);

обсяги нафтопродуктів, що використовуються як сировина для хімічної промисловості, вироблених або ввезених в Україну за нульовою ставкою акцизного податку або без сплати акцизного податку у разі нецільового їх використання (підпункт 229.4.16 пункту 229.4, підпункт 229.5.18 пункту 229.5 статті 229 розділу VI Кодексу);

обсяги речовин, отримані як компоненти моторних палив, які використовуються як сировина для хімічної промисловості, вироблених або ввезених в Україну за нульовою ставкою акцизного податку або без сплати акцизного податку, у тому числі за операціями з передачі речовин у межах однієї юридичної особи, у разі нецільового їх використання (підпункт 229.6.14 пункту 229.6, підпункт 229.7.16 пункту 229.7 статті 229 розділу VI Кодексу);

обсяги бензинів авіаційних (код 2710 12 31 00 згідно з УКТ ЗЕД) та палива для реактивних двигунів (код 2710 12 70 00, 2710 19 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), ввезених на митну територію України або вироблених в Україні, з яких сплачено акцизний податок за ставками, визначеними підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу без застосування підвищувального коефіцієнта 10, у разі нецільового їх використання (підпункт 229.8.11 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу);

обсяги бензинів авіаційних та/або палива для реактивних двигунів, реалізовані суб’єктами господарювання, визначеними у підпунктах 2, 3 підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу, іншим особам на умовах, встановлених підпунктом 229.8.13 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу;

коригування податкового зобов’язання, у тому числі: на суму акцизного податку з повернених(ої) підакцизних товарів (продукції) платнику податку згідно з пунктом 217.5 статті 217 розділу VI Кодексу; на суму акцизного податку, сплаченого з підакцизної сировини, використаної під час виробництва пального, згідно з пунктом 217.6 статті 217 розділу VI Кодексу; інші випадки;

суму пільг з операцій, які звільняються від оподаткування (пункт 213.3 статті 213 розділу VI Кодексу);

суму пільг за податковими векселями, виданими під час отримання нафтопродуктів за нульовою ставкою (пункт 229.2 статті 229 розділу VI Кодексу);

суму пільг за податковими векселями, виданими під час отримання нафтопродуктів за нульовою ставкою (пункт 229.4 статті 229 розділу VI Кодексу);

суму пільг за податковими векселями, виданими під час отримання речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, які використовуються як сировина для хімічної промисловості, за нульовою ставкою, у тому числі за операціями з передачі речовин у межах однієї юридичної особи без оформлення податкового векселя (пункт 229.6 статті 229 розділу VI Кодексу);

суму пільг за податковими векселями, виданими під час реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів зі сплатою акцизного податку за ставкою, встановленою підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, без застосування підвищувального коефіцієнта 10 (підпункт 229.8.12 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу);

суму пільг з операцій, визначених пунктами 213.2, 213.3 статті 213 та статтею 229 розділу VI Кодексу, застосування яких зупинено відповідно до підпункту 38.5 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

4.9. Автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли (у тому числі мопеди), велосипеди з допоміжним мотором, з колясками або без них, моторні транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, моторні транспортні засоби (виробництво)

Додатково для здійснення перевірки повноти декларування податкових зобов’язань з транспортних засобів, зазначених у розділі Г Декларації, додатків 13 та 4 до Декларації, рекомендується здійснити аналіз та зіставлення даних:

відповідність опису товару (продукції) вимогам коду згідно з УКТ ЗЕД та достовірність застосування ставки акцизного податку до відповідного виду продукції (товару);

достовірність інформації щодо об’єму циліндрів двигунів транспортних засобів. Дослідження здійснюється шляхом аналізу даних технічних паспортів транспортних засобів;

кількість реалізованої підакцизної продукції (товару) з урахуванням аналізу даних аналітичних та синтетичних рахунків 26 “Готова продукція”, 28 “Товари”, 36 “Розрахунки з покупцями”;

правильність застосування офіційного курсу гривні до євро, встановленого Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюються реалізація (передача) товару (продукції) (вебпортал Національного банку України: “http:/www.bank.gov.ua”);

правомірність застосування пільг з урахуванням, зокрема, законів NN 4765, 1192, 3543, 389, Положення № 1921, Порядку № 2030, а також аналізу кінцевих отримувачів/споживачів броньованих автомобілів та інших транспортних засобів, джерела оплати вартості (кошти державних чи місцевих бюджетів).

Під час документальної перевірки податкових зобов’язань з автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів (у тому числі мопеди), велосипедів з допоміжним мотором, з колясками або без них, моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, моторних транспортних засобів для перевезення вантажів рекомендується дослідити задекларовані суми податкових зобов’язань та/або пільг і зіставити їх із фактичними даними на підставі:

операцій з реалізації підакцизних товарів (продукції);

операцій з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, реалізації та/або передачі своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу, у тому числі для: власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до статутного капіталу, реалізації та/або передачі своїм працівникам;

операції з реалізації підакцизних товарів (продукції), у тому числі: конфіскованих(ої), визнаних(ої) безхазяйними(ою), за якими (якою) не звернувся власник до кінця строку зберігання, які (яка) за правом успадкування чи з інших підстав переходять(ить) у власність держави;

операції з обсягів підакцизних товарів (продукції), які (яка) не підлягали(а) оподаткуванню, у разі порушення умов пункту 213.2 статті 213 розділу VI Кодексу;

операції з обсягів підакцизних товарів (продукції), які (яка) звільняються(ється) від оподаткування, у разі недотримання умов щодо такого звільнення згідно з пунктом 213.3 статті 213 розділу VI Кодексу;

операції з безоплатної передачі транспортних засобів у володіння і користування суб’єктам, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), органам прокуратури у Донецькій та Луганській областях, у разі недотримання умов щодо такого звільнення згідно з пунктом 31 підрозділу 5 розділу XX Кодексу;

операції з безоплатної передачі транспортних засобів, визначених підпунктами 215.3.5 – 215.3.5 2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку товарів, які є конфіскованим майном, майном, визнаним безхазяйним, майном, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майном, визначеним у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, у розпорядження Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), органів прокуратури у Донецькій та Луганській областях, у разі недотримання умов щодо такого звільнення згідно з підпунктом 38.12 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу;

обсяги втрачених підакцизних товарів (продукції);

операції з обсягів автомобілів, які в установленому законодавством порядку подаються до органів внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації у зв’язку зі зміною моделі транспортного засобу, яка до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД;

коригування податкового зобов’язання, у тому числі: на суму акцизного податку з повернених підакцизних товарів платнику податку згідно з пунктом 217.5 статті 217 розділу VI Кодексу, інші випадки;

суму пільг з операцій, які звільняються від оподаткування (пункт 213.3 статті 213 розділу VI Кодексу);

суму пільг з безоплатної передачі транспортних засобів у володіння і користування суб’єктам, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), органам прокуратури у Донецькій та Луганській областях згідно з пунктом 31 підрозділу 5 розділу XX Кодексу;

суму пільг з безоплатної передачі транспортних засобів, визначених підпунктами 215.3.5 – 215.3.52 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку товарів, які є конфіскованим майном, майном, визнаним безхазяйним, майном, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майном, визначеним у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, у розпорядження Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб’єктів, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), органів прокуратури у Донецькій та Луганській областях згідно з підпунктом 38.12 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Дослідження рекомендується здійснювати шляхом аналізу аналітичних відомостей та карток за рахунками 64 “Розрахунки за податками і платежами”, аналітичний рахунок “Розрахунки за акцизним податком”, 15 “Капітальні інвестиції”, 10 “Основні фонди”, 26 “Готова продукція”, 28 “Товари”, 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”, 362 “Розрахунки з іноземними покупцями”, 31 “Рахунки в банках”, 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками” тощо. Записи за такими рахунками здійснюються на підставі первинних документів (видаткових накладних, Актів приймання-передачі, технічних паспортів на транспортні засоби, у яких зазначено об’єм двигуна, документів про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху, квитанцій або платіжних доручень про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення (у разі переобладнання автомобіля), складених Актів списання транспортних засобів (форма № 03-4), Актів, які засвідчують факти пожежі, повені, аварії та інші форс-мажорні обставини, зокрема сертифікати торгово-промислових палат, Актів приймання-передачі транспортних засобів, залучених під час мобілізації, Актів вилучення/примусового відчуження транспортних засобів в умовах правового режиму воєнного стану чи надзвичайних ситуацій, Актів повернення раніше реалізованої підакцизної продукції, митних декларацій тощо та первинних документів).

4.10. При реалізації електричної енергії

Для здійснення перевірки повноти декларування податкових зобов’язань з електричної енергії, зазначених у розділі Е Декларації та додатку 7 до Декларації, проводиться аналіз та зіставлення даних:

наявність у платника ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електроенергії відповідно до статті 8 Закону № 2019 – перелік ліцензіатів, які отримали ліцензії на право провадження окремих видів діяльності у сфері енергетики – сайт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП);

наявність платника податку в реєстрі об’єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії;

наявність договорів про постачання електричної енергії (додатки до них та специфікації);

актів/довідок про фактично вироблену електроенергію в звітному періоді;

повідомлень щодо обсягів та вартості проданої електроенергії на всіх сегментах ринку електроенергії (РДД, РДН, ВДР та на балансуючому ринку);

актів купівлі-продажу електричної енергії (акти приймання-передачі електроенергії);

регістрів бухгалтерського обліку, платіжних доручень, рахунків-фактур, банківських виписок та інших документів, що пов’язані з обчисленням та сплатою акцизного податку з реалізації електричної енергії.

При перевірці платників акцизного податку з реалізації електроенергії, які здійснюють її виробництво на кваліфікованих когенераційних установках та/або з відновлюваних джерел енергії (операції з реалізації електроенергії не підлягають оподаткуванню), необхідно дослідити питання наявності у платника:

ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва енергії на когенераційних установках та/або з відновлюваних джерел енергії;

відповідного документа, який засвідчує, що обладнання, на якому здійснюється виробництво електроенергії, належить до когенераційних установок;

документа, який підтверджує, що виробництво електроенергії здійснюється з відновлюваних джерел енергії;

наявність таких порушень як заниження суми операцій:

з реалізації виробленої електроенергії;

з реалізації електроенергії виробниками електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону № 2019 (пункти 38, 381 підрозділу 5 розділу XX Кодексу).

Платники акцизного податку з електричної енергії заповнюють Розділ Е “Податкові зобов’язання з реалізації електричної енергії” Декларації та Додаток 7 “Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії” до Декларації, які визначені підпунктом 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу, в такому порядку:

розділ I “Розрахунок сум акцизного податку з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії, за якою податкові зобов’язання виникають відповідно до пункту 216.10 статті 216 розділу VI Кодексу”;

розділ II “Розрахунок сум акцизного податку з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії відповідно до пунктів 38, 381 підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу” заповнюється виробниками – учасниками ринку електричної енергії відповідно до пунктів 38 та 381 підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу.

У підсистемі “Облік платежів” ІКС “Податковий блок” за кодом платежу 14021300 “Акцизний податок на електричну енергію” перевіряється нарахування податкових зобов’язань, визначених платником в Декларації, та сплата акцизного податку.

При перевірці достовірності даних, відображених в Декларації, доцільно зіставити дані карток рахунків бухгалтерського обліку за субрахунком 701 “Дохід від реалізації готової продукції” з даними, відображеними в Додатку 7 до Декларації.

Перевірку правомірності відображення (визначення) податкових зобов’язань у Декларації (електроенергія) на предмет їх завищення (заниження) потрібно розпочати з аналізу повноти декларування:

операцій з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії;

операцій з реалізації електричної енергії для оптового постачальника електричної енергії.

Для цього необхідно здійснити зіставлення даних, що задекларовані платниками податків у Деклараціях, з даними бухгалтерського обліку.

А саме: задекларовані податкові зобов’язання та період їх декларування, визначені у Деклараціях повинні відповідати:

даті підписання актів приймання передачі електроенергії та вартості електричної енергії, вказаної в них (у період, коли податкові зобов’язання виникали відповідно до пункту 216.10 статті 216 розділу VI Кодексу);

даті та сумі зарахованих (отриманих) коштів на банківський рахунок або даті отримання інших видів компенсації за реалізовану електричну енергію (в період, коли податкові зобов’язання виникають відповідно до п. 381 підрозділу 5 розділу XX Кодексу);

Також під час проведення перевірки необхідно дослідити достовірність інформації, викладеної в актах приймання-передачі електроенергії, в частині відповідності кількості виробленої електроенергії та сформованої ціни даним, відображеним у первинних документах.

Для перевірки показників операцій з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії/операцій з реалізації електричної енергії для оптового постачальника електричної енергії за даними бухгалтерського обліку розпочинається з аналізу:

у разі факту постачання підакцизної продукції – дебетового обороту бухгалтерського рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” в кореспонденції з кредитовим оборотом за бухгалтерськими рахунками 70 “Доходи від реалізації”, 71 “Інший операційний дохід” (рахунки обліку доходів);

у разі факту отримання від покупця попередньої оплати (авансу) за підакцизну продукцію – дебетового обороту бухгалтерського рахунку 31 “Поточний рахунок” в кореспонденції з кредитовим оборотом за бухгалтерським рахунком 681 “Аванси отримані”.

Крім того, важливим є факт дослідження первинних документів на предмет встановлення фактичної дати складання документа (акта приймання-передачі), що підтверджує факт постачання підакцизної групи товарів (електроенергія).

У разі якщо платник податків підпадає під дію норми статей 38, 381 підрозділу 5 розділу XX Кодексу, якою визначено, що для платників податку, визначених у підпункті 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 розділу VI Кодексу, що є виробниками електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону № 2019, датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є дата зарахування (отримання) коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання інших видів компенсації за реалізовану електричну енергію, дослідженню підлягають не тільки банківські/платіжні документи, а й первинні документи, що засвідчують факти отримання інших видів компенсації за реалізовану електричну енергію.

У бухгалтерському обліку інформацію про нараховані та перераховані суми акцизного податку необхідно відображати на субрахунку 641 “Розрахунки за податками”, оскільки саме цей субрахунок призначено для обліку податків, що нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства.

За кредитом субрахунку 641 відображаються нараховані платежі з акцизного податку до бюджету (у кореспонденції з рахунком доходу від реалізації 701 (702), 71), за дебетом – сплата акцизного податку до бюджету.

Якщо підприємство є платником акцизного податку з декількох видів діяльності, доцільно перевірити наявність та обороти усіх субрахунків 64 рахунку.

Під час документальної перевірки рекомендується дослідити застосування податкових пільг з акцизного податку, а саме операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню (підпункти 213.2.8 та 213.2.9 пункту 213.2 статті 213 розділу VI Кодексу). Такими операціями є:

реалізація електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії;

передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на цьому підприємстві.

Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом.

Інформація про суми податкових пільг у податковій звітності повинна містити такі дані:

код пільги за кожним видом, найменування пільги згідно з довідником, форма та порядок ведення якого затверджуються ДПС;

сума податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);

строк користування податковою пільгою у звітному періоді – число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами. Якщо строк користування податковою пільгою встановлений до початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду;

сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням, – обсяг пільг за платежами відповідно до довідника пільг у разі цільового використання податкових пільг.

Дослідження зазначеного питання здійснюється з урахуванням інформації з державних реєстрів, відкритих джерел та наявної в ІКС “Податковий блок” інформації та даних, зокрема: код податкової пільги, сума податкової пільги, дати користування податковою пільгою (початок та кінець), код платежу (податку, збору), за якими отримано пільгу, з урахуванням Порядку № 1233.

Когенераційна установка – це комплекс обладнання, що працює за способом комбінованого виробництва електричної і теплової енергії або перетворює скидний енергетичний потенціал технологічних процесів у електричну та теплову енергію.

Для здійснення операцій з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками, власники когенераційних установок повинні отримати свідоцтво кваліфікації когенераційної установки.

Кваліфікацію когенераційної установки проводить Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України.

За результатом розгляду заяви та технічної інформації про когенераційну установку, до якої додаються функціональна схема когенераційної установки та її стислий опис, розрахунок коефіцієнта використання теплоти палива, а також завірених копій режимних карт, складених за результатами режимно-налагоджувальних робіт та випробувань когенераційної установки на експлуатаційних режимах, Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України видається свідоцтво кваліфікації когенераційної установки.

Під час проведення перевірки досліджується наявність у платника когенерційних установок та наявність свідоцтва щодо їх кваліфікації.

Рекомендовано направляти запит до компетентних органів щодо виданого свідоцтва кваліфікації когенераційної установки.

V. Рекомендації щодо документування результатів проведення документальної перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку

5.1. Процедури та дії осіб, які здійснюють перевірку

Основні вимоги до оформлення документальних перевірок та зміст акта (довідки) документальної перевірки встановлені Порядком № 727.

Опис результатів перевірки здійснюється з урахуванням специфіки видів діяльності, видів підакцизної продукції та об’єктів оподаткування.

Якщо в процесі перевірки стосовно платника податків виявлено ризики можливого ухилення від сплати акцизного податку, в такому випадку рекомендуємо виконати надалі дії щодо їх підтвердження та збору доказів.

Для відпрацювання виявлених ризиків доцільним є:

опрацювання розбіжностей та ризиків, встановлених під час перевірки загальних вимог податкового законодавства. Доцільно здійснити аналіз розбіжностей та ризиків, виявлених під час дослідження загальної інформації та автоматизованого доперевірочного аналізу дотримання платниками податків загальних вимог податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи. Визначається вплив розбіжностей на достовірність даних та інформації, наданих платником податків до податкового органу, та можливі наслідки таких розбіжностей. За результатами оцінки, у тому числі чинників, які призвели до таких розбіжностей, також визначається ступінь ризику, ймовірні втрати бюджету від недоотримання податкових надходжень з акцизного податку;

дослідження взаємовідносин з контрагентами. Аналізуються економічні ризики діяльності на предмет ділової мети та реальності таких операцій, їх відповідності ринковим умовам та виявляються ймовірні схеми мінімізації податкових зобов’язань. При цьому досліджуються обсяги доходів, податкове навантаження, кількість працівників, наявність основних засобів тощо;

отримання додаткових пояснень і документальних підтверджень від платника податків. Якщо у порядку, визначеному законодавством, під час проведення перевірок виявлено недостовірність даних, що містяться у Деклараціях, поданих платником податків, факти приховування (заниження) об’єктів оподаткування, мінімізації податкових зобов’язань та ухилення від сплати акцизного податку, рекомендуємо направити платнику податків запит для отримання пояснень та їх документального підтвердження. Документальним підтвердженням можуть слугувати первинні документи, договори, внутрішні розпорядчі документи підприємства, пояснення тощо;

звернення до юридичного підрозділу щодо надання юридичного висновку. У разі виявлення під час документальних перевірок порушень податкового законодавства, що пов’язані з неоднозначним тлумаченням норм права платником податків та органом ДПС, на кожному етапі здійснення перевірки у порядку, передбаченому Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби під час організації, проведення перевірок платників податків та реалізації їх матеріалів, доцільно звернутися до юридичного підрозділу з пропозицією надати висновок про правомірність застосування певної норми;

зустрічна звірка. Потреба у здійсненні зустрічної звірки виникає у разі необхідності встановлення повноти відображення господарських операцій платника податків, у разі виявлення ознак ризику мінімізації податкових зобов’язань чи ухилення від сплати акцизного податку. Під час зустрічної звірки зіставляються дані первинних бухгалтерських документів, а також інших документів платника податків, що можуть слугувати документальним підтвердженням господарських відносин з платником податків, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними. Це дає можливість з’ясувати наявність економічного ефекту в проведених платником операціях та повноту їх відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

вибіркова перевірка окремих господарських операцій платника. Для встановлення достовірності й законності відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності та підтвердження ймовірного ризику, який виявлений під час перевірки господарської діяльності платника податків, може здійснюватися вибіркова перевірка ризикових господарських операцій платника;

призначення експертизи. Якщо під час проведення перевірки виявляються обставини, розгляд яких потребує призначення експертизи, для її здійснення залучають експертів, що мають спеціальні знання у відповідній галузі відповідно до вимог Кодексу;

направлення запитів до інших органів з метою збору податкової інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. В основі більшості ризикових операцій є оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення ланцюгом постачання від виробника до кінцевого споживача. Тому рекомендуємо використовувати під час перевірки додаткову інформацію, яка максимально підтверджуватиме думку посадової особи податкового органу, яка проводить або бере участь у проведенні перевірки, та стане підґрунтям для доказу ризиковості операції, що призвела до порушення законодавства. Отримання та використання такої інформації передбачено статтями 72, 73 та 83 розділу II Кодексу;

фіксація результатів відпрацювання ризиків. При оформленні матеріалів документальної перевірки рекомендуємо керуватись наказами ДПС, які регулюють питання організації та проведення документальних перевірок, Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок та Зразком форми акта (довідки) документальної планової/позапланової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, які затверджені наказом ДПС № 244.

Наведені вище процедури, що можуть застосовуватись з метою підтвердження встановлених ризиків ухилення платника податків від сплати акцизного податку не є винятковим і може доповнюватися та коригуватися іншими процедурами з урахуванням масштабу їх впливу на результати господарської діяльності та з метою підвищення ефективності здійснення перевірки платника податків, враховуючи подальші зміни у нормативно-правовому полі.

5.2. Порядок відображення результатів проведення документальної перевірки ризикових суб’єктів господарювання у підсистемі “Податковий аудит” ІКС “Податковий блок”

Внесення інформації до ІКС “Податковий блок” та інших інформаційних систем передбачено пунктом 2.5 розділу II Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДПС при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України № 470.

Під час здійснення документальної перевірки працівникам підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірку, необхідно вносити інформацію до підсистеми “Податковий аудит” ІКС “Податковий блок”, що стосується перевірки, на кожному етапі організації (наказ на проведення, направлення), проведення перевірки (запити, службові записки) та реалізації матеріалів перевірки (акт, заперечення, відповідь на заперечення, протоколи про адміністративні правопорушення, податкові повідомлення-рішення та сплата за ними, етапи оскарження).

VI. Взаємодія при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників акцизного податку

При організації, проведенні податкового контролю та реалізації матеріалів перевірок платників акцизного податку рекомендуємо керуватися відповідними законодавчими, нормативно-правовими актами органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, та/або методичними рекомендаціями і розпорядчими документами ДПС, виданими у межах компетенції, які регулюють ці питання.

Директор Департаменту контролю

за підакцизними товарами

Елеонора ШКОДА