Про намір НБУ поступово відмовитись від монет номіналом 10 копійок ми вже повідомляли раніше. Після чого НБУ оприлюднив проєкт постанови, яким передбачено поступове вилучення з обігу монет номіналом 10 копійок, а також були оприлюднено пропозиції та зауваження до проєкту. Запровадження змін планується з 1 жовтня 2025 року.
Але навіщо взагалі відмовлятись від таких монет?
Таке рішення було запропоновано через зниження реальної потреби в монетах цього номіналу у готівковому обігу: на сьогодні у населення знаходиться приблизно 4,1 млрд шт. монет 10 коп., але вони фактично втрачають свою платіжну функцію. Також це рішення дасть змогу скоротити витрати на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання та обіг таких монет.
Основні підстави для вилучення
| Причина | Пояснення |
| Зменшення використання | Монети 10 коп. майже не використовуються у розрахунках |
| Надмірні витрати | Держава витрачає кошти на обробку, зберігання, транспортування монет |
| Відсутність попиту | Банки та торгівля рідко запитують монети цього номіналу |
| Спрощення обліку | Менше дрібних номіналів – легше вести касову дисципліну |
Що відбудеться з 1 жовтня 2025 року
| Зміна | Коментар |
| Припинення карбування | Монети 10 копійок більше не випускатимуть |
| Поступове вилучення | Банки не повертатимуть монети в обіг, тобто не видаватимуть бізнесу і громадянам, а лише передаватимуть наявні в них монети до НБУ |
| Бізнес і громадяни можуть здавати 10 копійок у банки | Для зарахування на рахунки або обміну |
| Продовжують бути платіжним засобом | До офіційного остаточного вилучення монети можна використовувати. Тобто ними можна буде розрахуватись в магазині або видати ними зарплату працівникам. Якщо у вас такі монети залишились |
| Впровадження правил округлення | Як під час вилучення 1, 2, 5 та 25 коп. |
Округлення при розрахункових операціях
Округлюється вся сума чека, а не кожна позиція окремо.
РРО/ПРРО може проводити округлення автоматично, проте ми рекомендуємо для з’ясування питання щодо програмування РРО/ПРРО функції округлення звернутися до Центру сервісного обслуговування (ЦСО) або провайдера ПРРО. Саме він зможе надати відповідну інформацію про технічні можливості зазначеного перепрограмування вашого РРО, а також провести відповідне навчання з персоналом підприємства.
Зверніть увагу на правила округлення сум у чеках при готівкових розрахунках
Вони застосовуються тільки у разі відсутності 10 коп. монет у платника або продавця:
Сума в чеку Округлення Закінчується на 1 – 24 коп. У бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 00 коп. Закінчується на 25 – 49 коп. У бік збільшення до 50 коп. Закінчується на 51 – 74 коп. У бік зменшення до 50 коп. Закінчується на 75 – 99 коп. У бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 00 коп. А при безготівкових розрахунках округлення не проводять. Такі правила діють в Україні з 2018 року.
Округлення зарплати, що виплачується готівкою
Це не перше вилучення дрібних монет в історії України (з 1 жовтня 2019 року Нацбанк вилучав з обігу монети дрібних номіналів — 1, 2 та 5 коп — а готівкові розрахунки треба було округлювати до 10 копійок), тому варто скористатися попереднім досвідом. Для цього читайте нашу статтю "Як округлити зарплату?"
Втім, цей досвід знадобиться лише тим роботодавцям, які все ще виплачують зарплату та інші виплати фізособам готівкою.
Якщо виплати працівникам та іншим фізособам здійснюються безготівково (наприклад, на особистий рахунок в банку), то округлювати суму переказу немає підстав.
А от якщо роботодавцю треба виплатити зарплату, а потрібних дрібних монет немає, доводиться округлювати суми до виплати. І тут вже округленням загальної суми по відомості не обійтися – доведиться округлювати (в разі потреби) суми до виплати персонально. Проблема лише в тому, що чітких правил округлення зарплати наразі не існує.
Округлення можна проводити або у бік зменшення (і створювати недоплату) або у бік збільшення (і створювати переплату). Розгляньмо обидва ці варіанти та їх наслідки.
Варіант 1. Якщо округлити в бік зменшення
Наприклад, працівнику нарахували 12 000,80 грн авансу. Що буде, якщо заплатити лише 12 000 грн, а ці 80 копійок додати до другої половини зарплати?
Якщо недоплату буде погашено протягом одного місяця, то штраф за ст. 265 КЗпП (у розмірі 3 мінімальних зарплат!) не буде застосований.
Втім, навіть якщо цей борг не буде погашений протягом одного місяця, то під час воєнного стану штрафи за ст. 265 КЗпП застосовуються тільки в разі невиконання приписів контролерів про виправлення порушень трудового законодавства.
Тобто якщо інспектору Держпраці не сподобається такий спосіб округлення, він має видати припис про усунення порушення (важливо, щоб він зазначив, як саме це треба зробити). Роботодавець, який виконає цей припис у зазначені в ньому строки, штраф сплачувати не буде.
Варіант 2. Якщо округлити в бік збільшення
Наприклад, працівнику нарахували 12 000,80 грн авансу. Що буде, якщо заплатити 12 001 грн, а зайві 20 копійок недоплатити з другої половини зарплати?
Тут теж є певні ризики.
Звісно, за переплачену зарплату не оштрафують. Проте при виплаті зарплати треба буде сплатити ЄСВ, ПДФО та ВЗ з тієї суми, яка відповідає зарплаті, що виплачується. Тобто орієнтуватися не на нараховану зарплату, а на фактично виплачену. І бухгалтеру доведеться це врахувати.
Дехто скаже, що це дрібниці. Звісно, коли йдеться про одну людину і переплату у 20 копійок, величезних штрафів за недоплату податків не очікуєш. А якщо йдеться про велике підприємство і таких випадків буде сотні або тисячі?
До того ж нараховану і виплачену зарплату треба буде показати в єдиній звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ. І ось тут виникає запитання: яку суму треба показати у звітності? Первісну (за якою виникли ті копійки) чи округлену?
Тут кожен роботодавець вирішує для себе самостійно. Але якщо ви обрали варіант із округленням у бік збільшення, ми рекомендуємо відкоригувати одразу і суму нарахованої зарплати. Тобто донарахувати її так, щоб до виплати виходила вже округлена сума. Саме з неї сплачувати ЄСВ, ПДФО та ВЗ і саме цю збільшену суму показувати у звітності.
Якщо цього не робити (щоб не дарувати працівнику зайві кошти), а показувати у звітності первісну суму і просто в одному місяці переплатити, а в іншому недоплатити, є й інший ризик.
Скажімо, в одному місяці ви переплатили 20 копійок, а в іншому вирішили утримати ці 20 копійок. Сума дрібна, і бухгалтер може вирішити провести таку переплату та утримання, нікого не питаючи. А дарма.
Річ у тім, що утримання (воно ж відрахування) із зарплати без заяви про це від працівника можливе лише у випадках, зазначених у законі (чого в цьому випадку немає) або у ст. 127 КЗпП. І навіть в цьому випадку рішення про відрахування приймає керівник, а не бухгалтер, що оформлюється наказом. А видати такий наказ можна не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.
І взагалі, чи є тут заборгованість або неправильно обчислена сума?
Не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (ст. 1215 ЦКУ).
Жодної рахункової помилки в цьому випадку не було, рішення про перевиплату було прийняте добровільно. Тому ці 20 копійок так і залишаться у працівника. А для роботодавця вони стануть додатковими (іншими) витратами. Про це теж треба повідомити керівника, і він має дати на це згоду.
Отже, так чи інакше, а сума округлення в бік збільшення залишатиметься у працівника. І її доведеться показати у звітності.
Розрахунок із працівником у разі звільнення
Особливу увагу треба звернути на розрахунок із працівником у разі звільнення. Адже тут вже недоплата загрожуватиме значно більшими негативними наслідками!
При остаточному розрахунку зі звільненими працівниками можна обрати один із варіантів:
- виплатити працівнику готівкою суму розрахунку, округлену в бік збільшення, а суму переплати списати до складу інших операційних витрати на субрахунок 949, оскільки повертати їх працівник не буде;
- виплатити працівнику готівкою суму розрахунку, округлену в бік зменшення, а недоплачені копійки перерахувати на його рахунок у банку. Для цього працівник повинен написати відповідну заяву і надати свої платіжні реквізити;
- надати працівнику нецільову благодійну допомогу на таку суму, яка б округлила загальну суму до виплати до цілих гривень або 50 коп. у бік збільшення або на більшу суму до більшого округлення – до десятків гривень тощо. Для цього знову ж таки потрібна заява працівника і наказ про надання такої допомоги.
З усього цього можна зробити один висновок, який вирішить усі проблеми із округленням виплат: припиняємо виплачувати зарплату готівкою та переходимо на безготівкові розрахунки! Звісно, це справа добровільна і залежить від бажання не лише роботодавців, а і працівників, але наскільки менше проблем у бухгалтерів при цьому виникатиме!