"Дело" опитало експертів про найбільш важливі законодавчі ініціативи для банківського ринку, ухвалені або що надійшли на розгляд під час 10-ї сесії нинішнього складу парламенту, що завершилася в п’ятницю.
Як відзначають експерти, на останній сесії депутати не надто балували банківський ринок увагою, тим не менше, низка знакових ініціатив були схвалені. До таких, наприклад, можна віднести нову редакцію закону "Про систему гарантування внесків фізосіб". Серед його найважливіших норм - передача повноважень з введення тимчасових адміністрацій та ліквідації банків від НБУ до Фонду гарантування внесків фізосіб, підвищення відрахувань банків у Фонд з 0,5% до 0,8% від залучених депозитів у валюті, а також введення критеріїв для визначення проблемного банку (зниження розмірів регулятивного капіталу на 10% і більше протягом місяця, несплата за зобов’язаннями перед вкладниками чи кредиторами, термін яких настав 5 робочих днів тому тощо) і неплатоспроможного банку (зниження регулятивного капіталу на третину від норми, невиконання своїх зобов’язань протягом 10 днів і більше).
"Закон також передбачає радикальне скорочення термінів "виведення" проблемних кредитних установ з системи. Наприклад, якщо сьогодні на формування бази вкладників, які повинні отримати гроші, йде до місяця, то за новими правилами, мова буде йти про тижневий термін. Люди будуть швидше отримувати свої гроші, це знизить напругу в суспільстві щодо проблемних банків", - коментує заступник голови правління Південкомбанку Олександр Коробко. Закон, як зазначає банкір, був резонансним ще з тієї причини, що однією з не схвалених норм цього документа була повна відмова від гарантування валютних внесків. Втім, з урахуванням підвищення відрахувань до фонду за валютними депозитами, законопроект, безумовно, позначиться на інтересі до валюти. Адже банки будуть знижувати відсоткові ставки за валютними внесками.
У першому читанні був ухвалений резонансний законопроект за №10656 про платіжні системи та безготівкові розрахунки в країні. В цьому документі прописується механізм нагляду (оверсайта), здійснюваного НБУ над платіжними системами в Україні. Документ також закриває питання обігу електронних грошей в країні, встановлюючи, що їх емісією можуть займатися тільки банки, при цьому - винятково в гривнях. Зі споживчої точки зору важливим нововведенням тут є зобов’язання банків інформувати клієнтів про тарифні зміни не пізніше, ніж за 30 днів. Крім цього, при кредитуванні рахунку клієнтів банкам забороняється використовувати відсоткову ставку, що більш ніж в 2 рази перевищує облікову ставку НБУ. Безпосередньо всіх громадян країни може торкнутися ще одна норма цього документа, згідно з якою НБУ зможе встановлювати граничні суми розрахунків готівковими коштами як для юридичних осіб та приватних підприємців, так і для фізичних осіб.
Таким чином, даний законопроект не тільки підсилює вплив НБУ в функціонуванні платіжних систем, але і безпосередньо сигналізує про політику центробанку, спрямовану на зниження частки готівкових розрахунків в країні. "Документ спрямований на вдосконалення використання електронних платіжних засобів в Україні, підвищення прозорості фінансових розрахунків в роздрібній торгівлі та забезпечення поступового переходу населення на безготівкові розрахунки", - говорить партнер LPGroup Валентина Смолякова. За словами Олександра Коробка, результатом законопроекту стане відчутне зростання кількості карткових платежів розширення покриття торгових мереж пос-терміналами.
Як відзначають в Українському кредитно-банківському союзі (УКБС), ще одним досягненням останньої сесії є поява в парламенті законопроекту №10292 про бюро кредитних історій. Даний документ передбачає створення в країні Держреєстру кредитних історій, коли всі бюро, які працюють на ринку, будуть зобов’язані передавати зібрану та оновлювану ними інформацію про позичальників. Надалі ця інформація покликана допомагати кредиторам (суб’єктам кредитних відносин) більш якісно оцінювати своїх позичальників. За словами члена правління Платинум Банку Анджея Олійника, зараз в Україні отримання об’єктивної та повноцінної інформації про позичальників утруднене, що в свою чергу впливає на політику банків. Вони змушені закладати цей ризик "невизначеності" у відсоткові ставки. Поступовий розвиток бюро кредитних історій і спрощення доступу до інформації про позичальників, як вважає банкір, могло б привести до відчутного зниження ставок.
Неоднозначно сприймають банкіри схвалений в першому читанні законопроект №10632 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мінімізації ризиків фізичних осіб на фінансовому ринку і підвищення надійності фінансових установ". По суті, документом банки, що залучають депозити, зобов’язуються отримувати кредитний рейтинг і надавати інформацію про нього клієнтам. "Обов’язкове присвоєння рейтингів буде на регулярній основі збільшувати витрати фінансових установ. При цьому завжди існують ризики прямої залежності суми сплаченої за надання рейтингу і його кінцевого результату. Це ставить під сумнів ефективність роботи цієї системи для цілей залучення внесків фізосіб", - розмірковує Олександр Коробко.
Але найбільші побоювання викликав законопроект №9593 "Про споживче кредитування", який на щастя банкірів, ще не виносився на голосування. Найбільш його одіозною нормою стала пропозиція обмежити претензії банків до боржників винятково сумою іпотечного покриття. Іншими словами, заборонити банку вимагати з проблемного клієнта суму, що перевищує ті гроші, які вже були отримані від реалізації заставного майна.
Олег Сорочан