Минулого тижня він майже п’ять годин перебував на посаді виконуючого обов’язки прем’єр-міністра. Істотно схудлий і «підтасканий» технологами, які раніше працювали з Леонідом Черновецьким, він збирався зайняти прем’єрське крісло. І нібито навіть переконав Президента, що зібрати 226 голосів у новій Раді, сівши спочатку в крісло першого віце-прем’єра, на тлі «загального невдоволення Азаровим» йому не буде важко. Подання на Арбузова Віктор Янукович підписав ввечері в минулий вівторок.
Але вже до минулого четверга президентська петиція була відкладена під сукно. Нібито до кращих часів. Придворна інтрига повинна була статися без відома старого Азарова. Але тому напередодні від’їзду до Москви дехто з Нацбанку тупо все «злив». Мовляв, «Сім’я» йде на підвищення, шукай роботу… Отже, Микола Янович, як досвідчений партапаратник, піднатужився і щось там нашептав Дмитру Медведєву (з яким зустрічався в Москві в четвер), а заодно зробив реверанс на адресу Митного Союзу.
У п’ятницю на покладання квітів до монументу Голодомору Азаров приїхав уже з Віктором Федоровичем. І це нічого, що Микола Янович був чорнішим від траурних стрічок, зате йому вдалося зберегти крісло. Джерела, які володіють інформацією, кажуть, що Президент у четвер ввечері (після звіту Азарова про поїздку до Москви і переданого привіту «від Путіна» у вигляді можливого раунду переговорів щодо газу), поки передумав допускати команду «младореформаторів» до управління країною.
Втім, певна логіка в цьому є. По-перше, на Азарова додатково можна повісити всі «прорахунки зими» і невиконання бюджету. По-друге, політична кон’юнктура нині така, що про непомірні апетити «Сім’ї» вже говорять, не соромлячись навіть у великих кабінетах. І потрібен певний час, щоб цю «ворожість» якимось чином розвінчати. Але враховуючи той факт, що Нацбанк навіть в умовах відходу Арбузова в Кабмін залишиться у «сімейних» (найвірогідніше, на цю посаду буде призначений Юрій Колобов, міністр фінансів, близький до все тієї ж «Сім’ї»), зробити це буде дуже важко.
15% за обмін валюти – спроба Арбузова показати свою силу
Першим «піар-успіхом» на шляху до жаданого прем’єрського крісла можна вважати ініціативу голови НБУ щодо адміністративного зменшення зарплат людей, які отримують «доларову» заробітну плату. Нагадаємо, Нацбанк руками голови парламентського комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталія Хомутинника (Партія регіонів) вніс на розгляд парламенту законопроект №11433, яким пропонується ввести 15-відсотковий збір до Пенсійного фонду з операцій з продажу готівкової іноземної валюти фізособами. Однак навіть у середовищі регіоналів цей документ не отримав підтримки. Особливо обурювалися новообрані мажоритарники, які прямим текстом кажуть: після голосування за подібні норми їм можна в округ просто не з’являтися. У підсумку автор відкликав свій проект.
«Хотілося б, щоб Сергій Арбузов пояснив, чи розуміє він інтереси мільйонів людей, чи він хоче їх покарати. Яка б не була мета закону, в першу чергу, мають бути враховані інтереси людей. Паніка і скуповування громадянами доларів зрозуміла, якщо Арбузов хоче, щоб населення цього не робило, то він повинен викликати довіру до гривні, а не карати населення адміністративним чином», – написав в авторській колонці на «Главкомі» відомий економіст Олександр Пасхавер. – Сергій Арбузов стверджує, що це зніме доларизацію економіки, але моє розуміння доларизації – це потреба в іноземній валюті через недовіру до національної. Тому насильницька «дедоларизація» – це насильство над суспільством. Для того, щоб не було недовіри, потрібно було забезпечити довіру до влади, до держави і до гривні. Насильством нічого не вирішиш з тієї причини, що соціальні процеси значно сильніші від будь-яких адміністративних методів. У підсумку виходять потворні форми того ж самого».
Сам Сергій Арбузов, незважаючи на жорстоку критику експертів, продовжує наполягати на своєму: «Продавати валюту після введення закону буде невигідно. По-перше, саме спекулянтам буде невигідно її продавати, і вони не зможуть знову грати на нервах людей. Цей закон, я наполягаю, він буде добре захищати інтереси людей… Крім усього іншого, ми стимулюємо фізосіб та їх роботодавців до отримання (видачі) зарплат винятково в національній валюті. Тобто це ще й боротьба із зарплатами «в конвертах» – відбілювання доходів і підвищення прозорості розрахунків. Ще одна мета – наповнення Пенсійного фонду», – заявив голова НБУ днями.
Складається враження, що нині для пана Арбузова 15% податок – питання принципу. Протримавшись досить тривалий час фігурою мало публічною, Сергій Геннадійович обрав для «знайомства» з народом вельми неоднозначну ініціативу. І чим би не закінчилася його спроба переїхати з Інститутської на Грушевського, він вже став «тим хлопцем, що придумав 15%».
Тепер, схоже, Арбузову нічого не залишається, як наполягати на «геніальності» власної ініціативи. Вона, до речі, непогано сприймається «нагорі»: адже в нинішній економічній ситуації, та за порожньої скарбниці, не потрібно бути генієм, щоб придумати новий податок. Питання лише в тому, що при перекладанні грошей з однієї кишені платника податків до іншої, їх сума не змінюється. І якщо пан Арбузов таки не закинув ідею зробити політичну кар’єру, то йому варто було б згадувати про такі «дрібниці», як настрій виборця.
Команда, газетка і маленька собачка
А в тому, що Сергію Геннадійовичу у владі сподобалося, сумніватися не доводиться. Поки інші чечетови-азарови публічно і щодня вигрібають за покращення, Арбузов зумів акумулювати кілька необхідних для юного політика атрибутів. По-перше, він один з небагатьох в команді Януковича, кому вдалося сколотити власну команду. «Арбузов-Колобов» – лише вершина вертикалі. І нехай багатьом здається, що це команда найуспішнішого стоматолога останнього сторіччя Олександра Януковича, але політична історія підказує, що рано чи пізно Арбузов захоче стати повноцінним гравцем.
По-друге, довге як для теперішніх часів перебування на посаді голови Нацбанку дозволить закумулювати достатньо коштів, щоб в майбутньому дозволити фінансувати низку політичних проектів – від мажоритарників до партійних структур. Це – заявка на перебування в політиці за будь-якого результату президентських виборів 2015 року.
Крім того, за даними джерел, саме група Сергія Арбузова активно зайнялася медіа. Канал БТБ ще не встиг вийти в ефір, але вже потрапив в низку скандалів, інтернет-сайт «Форум», газета «Взгляд», що тоннами роздається в метро. Поки це не повний список медійних активів, близьких до Нацбанку. Інтернет рясніє оголошеннями про десятки вакансій в новому, створюваному на базі газети «Взгляд», холдингу. І вже найближчим часом все це має забезпечити вихід нашого героя у велике політичне плавання. Під власними вітрилами.
Владислав Вєтров