Підвищення облікової ставки до 16% затверджено Рішенням НБУ від 25.01.2018 р. №43-рш "Про розмір облікової ставки".
Як пояснюють у Нацбанку, більш жорстка монетарна політика сприятиме поступовому зниженню споживчої інфляції та її поверненню в цільовий діапазон у середині 2019 року.
Нагадуємо, що востаннє облікова ставка змінювалась у грудні 2017 року. Тоді її було збільшено з 13,5% до 14,5%. Розміри облікових ставок за попередні періоди можна подивитися в довіднику на порталі ДК>>>
У 2017 році споживча інфляція зросла до 13.7% і, таким чином, перевищила ціль Національного банку 8% ± 2 в.п., встановлену Основними засадами грошово-кредитної політики на 2017 рік та середньострокову перспективу.
Прискорення інфляції порівняно з 2016 роком (12.4%) відбулося насамперед через дію чинників, на які інструменти грошово-кредитної політики мають обмежений вплив. Зокрема, на показниках інфляції суттєво позначилося скорочення пропозиції окремих видів продовольчих товарів через несприятливі погодні умови в першій половині року, нестабільну ситуацію у тваринництві, зростання світових цін та зовнішнього попиту на вітчизняні продукти харчування (насамперед, м’ясні та молочні).
Також на зростанні цін відобразилося збільшення виробничих витрат, зокрема на оплату праці, та стрімке відновлення споживчого попиту.
Крім того, наприкінці року посилилися коливання обмінного курсу гривні та відбулося суттєве пом’якшення фіскальної політики, у тому числі через різке підвищення пенсійних виплат та нерівномірне витрачання бюджетних коштів. Відповідно, посилився й фундаментальний інфляційний тиск, про що свідчить прискорення базової інфляції до 9.5% в грудні та високі інфляційні очікування. У результаті, відхилення інфляції від цілі було більш значним, ніж очікував Національний банк в Інфляційному звіті за жовтень 2017 року.
Споживча інфляція буде уповільнюватися і досягне цільового рівня в середині 2019 року
Протягом 2018-2020 років інфляція поступово знижуватиметься. Це насамперед буде результатом жорсткої монетарної політики на прогнозному горизонті. Однак Національний банк прогнознує, що у 2018 році інфляція залишатиметься високою: 8.9% загальна і 8.2% базова. Такий інфляційний тиск буде зумовлений низкою факторів:
- перенесення зростання цін сирих продуктів, що спостерігалося минулого року (насамперед, м’яса та молока), на ціни продуктів з високим ступенем обробки;
- активне зростання споживчого попиту, що зумовлюватиметься збільшенням доходів населення на фоні як підвищення соціальних стандартів Урядом, так і подальшого зростання заробітної плати в приватному секторі через високий попит на робочу силу;
- підвищення зовнішньої вразливості економіки України через затримку у продовженні співпраці з МВФ, що ускладнює для України залучення капіталу і, як наслідок, зумовлює тиск на обмінний курс гривні;
- високі інфляційні очікування населення та бізнесу, спричинені поточними темпами зростання споживчих цін та волатильністю на валютному ринку в останні місяці;
- стрімке зростання світових цін на нафту, яке зумовлює подорожчання палива на внутрішньому ринку.
У подальшому зниження інфляції забезпечуватимуть збереження жорсткої монетарної політики, збільшення пропозиції продуктів харчування та уповільнення імпортованої інфляції. Відповідно знижуватимуться як темпи зростання цін сирих продовольчих товарів, так і базова інфляція, яка суттєво від них залежить. У результаті інфляція повернеться до цільового діапазону в середині 2019 року і становитиме 5.8% на кінець наступного року. У 2020 році інфляція уповільниться до 5.0%, що відповідатиме центральному значенню цільового діапазону (5.0% ± 1 в.п.).
Національний банк очікує на прискорення економічного зростання у 2018 році
Економічне зростання прискориться до 3.4% у 2018 році. Основним драйвером зростання економіки стане приватне споживання завдяки збереженню все ще високих темпів зростання реальних зарплат, а також інших доходів населення, у тому числі пенсій. Крім того, цьому сприятиме пом’якшення фіскальної політики. Також збережеться активна інвестиційна діяльність підприємств.
У 2019 – 2020 роках зростання реального ВВП дещо уповільниться (до 2.9%) через вичерпання ефектів цьогорічного фіскального пом’якшення та під впливом жорсткої монетарної політики, яка необхідна для повернення споживчої інфляції до цільового рівня на прогнозному горизонті. Крім того, повільний прогрес у структурних реформах стримуватиме підвищення довгострокового потенціалу економіки.
Також на прогнозному горизонті відновлення кредитування буде повільним, насамперед відображаючи високі ризики інституційного середовища, зокрема низький рівень захисту прав кредиторів.
Роль експорту в економічному зростанні поступово посилюватиметься завдяки сприятливим умовам торгівлі та розширенню доступу на зовнішні ринки. Також зростання експорту підтримуватиме відновлення виробництва в окремих галузях промисловості, які в попередньому році втратили доступ до продукції підприємств, розташованих на неконтрольованій території. Водночас підвищення внутрішнього споживчого і інвестиційного попиту надалі буде зумовлювати зростання імпорту. Як наслідок, дефіцит поточного рахунку збережеться на рівні близько 3% від ВВП у 2018 – 2020 роках.
Ключовим припущенням макроекономічного прогнозу залишається подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом. Це дозволить зберегти доступ до офіційного фінансування і від інших організацій, а також до міжнародних ринків капіталу на прогнозному горизонті.
У поточному році Національний банк очікує надходження близько 2 млрд дол. США від МВФ, а також отримання Урядом кредитів від ЄС та Світового банку. Це дасть змогу збільшити міжнародні резерви до 20.5 млрд дол. США (або 3.7 місяця імпорту майбутнього періоду) на кінець 2018 року. Однак у 2019 та 2020 роках через пікові виплати за зовнішнім державним боргом очікується формування дефіциту зведеного платіжного балансу та скорочення міжнародних резервів.
Основним ризиком для реалізації зазначеного прогнозного сценарію Національний банк вважає відсутність прогресу в проведенні структурних реформ, необхідних для збереження макрофінансової стабільності та подальшої співпраці з МВФ. У разі дострокового припинення програми з МВФ це може загрожувати погіршенням умов доступу на міжнародні фінансові ринки, що може призвести до посилення девальваційних та інфляційних очікувань, а також до зростання ймовірності проблем із обслуговуванням зовнішніх державних зобов’язань у найближчі роки. У 2018-2020 роках Уряд та НБУ мають сплатити за зовнішніми боргами понад 16 млрд дол. США. Тому, на думку Національного банку, для збереження макрофінансової стабільності України критично важливим є продовження співпраці з МВФ в рамках на лише поточної, а й нової програми.
Також вагомим ризиком є проведення Урядом більш м’якої фіскальної політики. Зокрема, подальше збільшення соціальних видатків вищими темпами, ніж загальне зростання продуктивності праці в економіці, може посилити інфляційний тиск. У такому випадку Національний банк буде змушений сформувати більш жорсткі монетарні умови, ніж це передбачається базовим сценарієм.
З метою забезпечення поступового зниження інфляції до цільових показників та з урахуванням окреслених ризиків Національний банк вважає за необхідне підвищити облікову ставку до 16% річних.
У разі відсутності суттєвих ознак зниження інфляційного тиску в найближчій перспективі, Національний банк може вдатися до подальшого підвищення облікової ставки для повернення інфляції до встановлених середньострокових цілей.
Наступне засідання Правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 01 березня 2018 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.