У 2018-2020 роках споживча інфляція знижуватиметься і поступово повернеться до цільових показників, однак цей процес триватиме довше, ніж очікувалося раніше. Інфляція повернеться в цільовий діапазон у середині 2019 року. Про це йдеться в щоквартальному "Інфляційному звіті" за січень 2018 року, - повідомляє прес-служба НБУ.
У 2018 році, попри посилення НБУ жорсткості монетарної політики, інфляція залишатиметься високою - на рівні 8,9% у грудні у річному вимірі. Фундаментальний інфляційний тиск буде все ще високим протягом року (базова інфляція становитиме 8.2% на кінець року), насамперед у зв’язку із зростанням доходів населення та виробничих витрат під впливом підвищення заробітної плати, а також суттєвого зростання пенсійних видатків. Як наслідок, серед складових базової інфляції найбільше, як і в 2017 році, очікується зростання вартості ринкових послуг.
Інфляція сирих продовольчих товарів у поточному році суттєво знизиться – до 4,6% (з 23,5% у 2017 році). Основним фактором такого уповільнення буде вичерпання дії шоків продовольчої пропозиції попереднього року, зокрема пов’язаних із втратою частини врожаю плодоовочевої продукції через несприятливі погодні умови навесні 2017 року. Світові ціни на м’ясо-молочну продукцію також стримуватимуть інфляцію сирих продовольчих товарів в Україні, оскільки на основних експортних ринках уже спостерігається коригування цін у бік зниження.
Підвищення адміністративно регульованих цін у 2018 році очікується у розмірі 13,8%. Основними факторами зростання буде збільшення вартості імпортованих енергоресурсів, зокрема природного газу, від якого залежать тарифи на газ, централізоване опалення та гарячу воду для населення, а також продовження зростання витрат організацій, що надають послуги ЖКГ, через підвищення зарплат персоналу.
Зростання цін на паливо, яке очікується на рівні 10,8% у поточному році, як і раніше, ґрунтується на зміні світових цін на нафту в гривневому еквіваленті.
У 2019-2020 інфляція продовжить уповільнюватися і повернеться до цільового діапазону в середині 2019 року і становитиме 5,8% на кінець 2019 року. У 2020 році інфляція уповільниться до 5,0%, що відповідатиме центральному значенню цільового діапазону (5,0% ± 1 в. п.).
Окрім оновлених макроекономічних прогнозів, у січневому "Інфляційному звіті" розглянуто низку спеціальних тем, зокрема такі:
1) Відхилення інфляції від цілі: вітчизняний та міжнародний досвід
За підсумками 2017 року споживчі ціни в Україні зросли на 13,7%, перевивши як інфляційну ціль (8%±2 в.п.), так і прогноз інфляції, оприлюднений у Інфляційному звіті на початку 2017 року (9,1%). Основною причиною такого відхилення інфляції були вищі темпи зростання цін на сирі продукти харчування через дію низки факторів з боку пропозиції на внутрішньому ринку.
Зазвичай центральні банки за режиму інфляційного таргетування зосереджуються на нівелюванні шоків попиту та незначно реагують на шоки пропозиції. Велика кількість ситуативних факторів можуть спричиняти відхилення інфляції від цілі, особливо в короткостроковому періоді, коли вже немає часу на реакцію з боку центробанку (наприклад, в Україні зміна облікової ставки впливає на рівень інфляції через 9-18 місяців). Реагувати на нього значно жорсткішою монетарною політикою, пригнічуючи економічну активність, було б недоцільно, оскільки економіка не перебувала в стані "перегріву". У таких випадках центральні банки дають змогу інфляції тимчасово відхилитись від цілі.
Однак, у ІІ половині року на відхилення інфляції від прогнозу посилився вплив збільшення виробничих витрат, зокрема на оплату праці, та швидке відновлення споживчого попиту. Також посилилися інфляційні ризики для подальшої динаміки інфляції. Відповідно, НБУ відреагував більш жорсткою монетарною політикою.
Загалом у 2017 році монетарна політика була досить стриманою – показники реальної процентної ставки (тобто з урахуванням інфляційних очікувань) коливалися протягом року на рівні 5 – 7%. Однак жорсткість монетарної політики не змогла повністю нівелювати дію проінфляційних факторів. Це було зумовлено тим, що, по-перше, монетарна політика впливає на економіку із затримкою. По-друге, перехід до жорсткішої монетарної політики різкіше та в більш стислі строки міг би спровокувати погіршення очікувань у період, коли реалізація ризиків була ще неочевидною, та зумовити невиправдані втрати в економічному зростанні.
2) Вплив міграційних процесів на ринок праці в Україні
В Україні в останні кілька років посилилася як внутрішня, так і зовнішня трудова міграція, що, серед інших чинників, було зумовлено військовою агресією, макроекономічною кризою та погіршенням добробуту домогосподарств, високим рівнем молодіжного безробіття.
Найбільше українці виїжджали на заробітки до Польщі, Росії, Італії та Чехії. Причому в останні роки потоки українських мігрантів до Польщі суттєво зросли (на тлі зростання економіки Польщі, спрощення правил працевлаштування, надання низки переваг та можливостей для українців, що мали карту поляка, зрештою спрощення перетину кордону через введення безвізового режиму з країнами ЄС). Натомість міграція до Росії зменшилася, у тому числі через складні міждержавні відносини.
Зокрема, за даними Eurostat, 87% дозволів на проживання, які українці отримали в ЄС в 2016 році, їм надала Польща. За даними Міністерства сім’ї, праці та соціальної політики Польщі, 95% всіх дозволів на працевлаштування, виданих Польщею у першому півріччі 2017 року, отримали українські громадяни.
Міграційні процеси можуть посилитися в найближчі роки, зокрема до Польщі. Додатковим ризиком активізації трудової міграції з Україні є збільшення кількості студентів, що здобувають освіту за кордоном.
3) Основні параметри Держбюджету України на 2018 рік
Державний бюджет на 2018 рік розроблено на основі макроекономічних показників (зростання реального ВВП на 3%, споживча інфляція на кінець року – 9,0%), які близькі до значень, прогнозованих НБУ. Закон про Держбюджет-2018 передбачає відносно стримане зростання доходів, у першу чергу за рахунок неподаткових та інших надходжень. Водночас видатки зростатимуть швидше, ніж доходи. Це зумовить розширення дефіциту порівняно з показниками 2017 року – до 2,4% ВВП, хоча первинне сальдо залишиться додатним та становитиме 1,5% ВВП.
Ураховуючи методологічні розбіжності щодо врахування в доходах бюджету коштів від спеціальної конфіскації, дефіцит може перевищувати цільовий показник МВФ. Крім того, за оцінками НБУ, існують ризики неповного виконання доходів бюджету, перегляду видатків у бік збільшення та недоотримання ресурсів за неборговими джерелами фінансування. У цілому, фіскальна політика у 2018 році носитиме проінфляційний характер, хоча й надасть певного фіскального стимулу економічному зростанню через активізацію споживчого попиту та продовження фінансування видатків розвитку.
4) Економічні ефекти від створення зон вільної торгівлі: світовий досвід та уроки для України
Численні дослідження засвідчують позитивні ефекти від лібералізації торгівлі. Наприклад, згідно з результатами дослідження Wacziarg та Horn Welch (2008), темпи економічного росту в країнах, які лібералізували свої торговельні режими, були в середньому на 1,5% вищими, ніж до лібералізації, а обсяги прямих іноземних інвестицій – у середньому на 1,5% – 2%.
Торговельні преференції, надані ЄС у 2014 році, та поглиблена та всеосяжна угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ) України з ЄС вже продемонстрували перші позитивні результати. Експорт товарів до країн Європи зазнав найменших втрат протягом 2014 – 2016 рр., а у 2017 році продемонстрував найбільше серед регіонів зростання. З 2014 року розширилася географія експорту до країн Європи за всіма основними товарними групами, крім мінеральних продуктів. До того ж, збільшився й асортимент українських товарів, що експортуються до ЄС.
У майбутньому очікується подальше збільшення присутності українського експорту на ринках ЄС та поступове підвищення його конкурентоспроможності. Однак, як свідчить міжнародний досвід, найбільш ефективним для макроекономічного та соціального розвитку країни є поєднання угоди про ЗВТ з комплексними внутрішніми економічними реформами та програмами, спрямованими на підвищення конкурентоспроможності, адаптації бізнесу та робочої сили. Зокрема процеси глобалізації економіки підвищують міжнародну конкуренцію за кваліфіковану робочу силу, отже визначальним для України є проведення відповідних реформ на ринку праці.
***
Читайте також: У Держстаті назвали регіони, де ціни зросли найбільше у 2017 році