Підвищення облікової ставки до 18% затверджено Рішенням НБУ від 06.09.2018 року №593-рш "Про розмір облікової ставки".
Нагадаємо, що лише два місяці тому, з 13 липня, облікову ставку підняли з 17% до 17,5%. А загалом це вже четверте поспіль протягом року підняття розміру облікової ставки.
На думку НБУ, попри впевнене зниження інфляції з початку року, реалізація низки ризиків може в подальшому стати на заваді цій тенденції. Проведення більш жорсткої монетарної політики дозволить нівелювати вплив цих ризиків і повернути інфляцію в межі цільового діапазону в кінці 2019 року та досягти середньострокової цілі 5% у 2020 році.
У липні 2018 року споживча інфляція продовжила уповільнюватися – до 8,9% у річному вимірі, упритул наблизившись до цільового діапазону, установленого Основними засадами грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу (6,5% ± 2 в. п. на кінець ІІІ кварталу 2018 року). І, за попередніми оцінками Національного банку, у серпні інфляція також залишалася близькою до цієї позначки.
Зниження інфляції у липні загалом відповідало останньому макроекономічному прогнозу Нацбанку. Цьому сприяло суттєве розширення внутрішньої та імпортної пропозиції продовольчих товарів, завдяки якому ціни на них зростали низькими темпами. Крім того, на цінах на непродовольчі товари позначилося зміцнення курсу гривні в першому півріччі.
Базова інфляція в липні уповільнилася до 8,8% у річному вимірі, що також очікувалося Нацбанком. Утім, усе ще високі значення базової інфляції свідчать про збереження суттєвого фундаментального інфляційного тиску. Це насамперед є результатом високих темпів зростання реальної заробітної плати, яке призводить до збільшення виробничих витрат та стійкого споживчого попиту.
Нацбанк вважає актуальним липневий прогноз зниження інфляції до 8,9% у 2018 році, її повернення до цільового діапазону в кінці 2019 року та середньострокової цілі 5% у 2020 році.
Подальше уповільнення інфляції буде стримуватися очікуваним підвищенням адміністративно регульованих цін і тарифів, спрямованим на наближення цін на газ на внутрішньому ринку до ціни імпортного паритету, у IV кварталі 2018 року.
Також, як і під час оприлюднення прогнозу в липні, Національний банк продовжує вважати, що зростання цін і надалі будуть стимулювати стійкий внутрішній споживчий попит та високі інфляційні очікування.
Водночас інфляцію будуть стримувати жорсткі монетарні умови, що склалися внаслідок низки підвищень облікової ставки, у тому числі в рамках сьогоднішнього рішення.
Девальваційний тиск на гривню, що спостерігається з липня цього року, не позначиться суттєво на динаміці інфляції, за очікуваннями Національного банку. Адже в порівнянні з гривнею більшість валют країн – основних торговельних партнерів України за цей час знецінилися більш суттєво. Такі тенденції на зовнішніх ринках нівелюють вплив, який зміна курсу гривні до долара США могла б мати на імпортовану складову інфляції.
Крім того, Національний банк зберігає активну присутність на міжбанківському валютному ринку – чистий продаж валюти Національним банком для згладжування надмірних коливань обмінного курсу становить понад 700 млн дол. США з початку ІІІ кварталу. Валютні інтервенції послаблюють вплив коливань обмінного курсу на інфляцію.
Ключовою умовою зниження інфляції до цілі залишається успішне продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Отримання кредитних коштів від фонду та пов’язаного фінансування від інших партнерів України сприятиме зміцненню макрофінансової стабільності та слугуватиме позитивним сигналом для учасників ринку щодо подальшого поступу у здійсненні реформ в Україні.
Разом з тим, із часу липневого рішення Правління Національного банку з монетарної політики відбувається суттєве посилення зовнішніх ризиків, які можуть завадити зниженню інфляції до цільового рівня.
Насамперед, мова йде про посилення тиску на валюти країн, що розвиваються, внаслідок подальшого відпливу капіталу. Це може ускладнити доступ українських позичальників до міжнародних фінансових ринків і позначитися на конкурентоспроможності продукції українського експорту. Також зростають ризики погіршення кон’юнктури на світових товарних ринках через ескалацію широкомасштабних торговельних конфліктів. Перші ознаки реалізації цього ризику вже демонструють світові ринки сталі та нафти.
Крім того, актуальними залишаються і внутрішні ризики. Внаслідок зростання волатильності обмінного курсу гривні та наближення наступного року подвійних виборів в Україні можливе погіршення інфляційних очікувань. Також на заваді зниженню інфляції, відповідно до прогнозу Національного банку, може стати більш суттєве зростання внутрішнього попиту через значні темпи підвищення заробітних плат.
Під час минулого засідання з питань монетарної політики в липні Правління Національного банку зауважило, що може в подальшому підвищити облікову ставку в разі зростання вірогідності реалізації інфляційних ризиків. Сьогодні Правління Національного банку бачить зростання імовірності реалізації окреслених ризиків і вважає за необхідне посилити жорсткість монетарних умов шляхом підвищення облікової ставки.
Наразі підвищення облікової ставки на 0,5 п.п., на думку Правління, достатньо для зниження інфляції до цільового діапазону у строки, передбачені прогнозом.
У випадку реалізації проінфляційних ризиків Національний банк може вдатися до підвищення облікової ставки до рівня, необхідного для забезпечення зниження інфляції до встановлених цілей на прийнятному часовому горизонті.
Наступне засідання Правління Нацбанку відбудеться 25 жовтня 2018 року.
***
Читайте також: Як застосовувати облікову ставку НБУ для нарахування пені?