НБУ розповідає, що у 2019 році споживча інфляція продовжить уповільнюватися і становитиме 6,3%. На початку наступного року інфляція увійде в цільовий діапазон (5% +/- 1 в.п.) і досягне цільового рівня у 5% наприкінці 2020 року. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті за квітень 2019 року.
Визначальними факторами подальшого уповільнення темпів зростання цін будуть жорсткі монетарні умови та стримана фіскальна політика уряду.
Інфляція знижуватиметься також через уповільнення зростання заробітних плат. Упродовж останніх років різниця в рівнях зарплат в Україні та сусідніх країнах зменшилася. Це зумовлюватиме менш інтенсивну трудову міграцію за кордон і відповідно створюватиме менший тиск на внутрішній ринок праці.
Окрім цього, темпи зростання цін уповільнюватимуться завдяки здешевленню газу на світових ринках і збільшенню пропозиції продовольчих товарів як вітчизняного, так і іноземного походження.
Ще одним фактором є зміцнення гривні в першому кварталі цього року і на початку другого. Це сприятиме подальшому скороченню темпів зростання цін на непродовольчі товари.
Натомість приведення окремих тарифів до ринкових рівнів та підвищення акцизів на алкогольну та тютюнову продукцію гальмуватимуть уповільнення інфляції.
Незмінним залишається і прогноз зростання економіки. Як і раніше, Національний банк очікує скорочення темпів зростання ВВП до 2,5% у 2019 році під впливом відповідних тенденцій у світовій економіці, стриманої фіскальної політики і достатньо жорстких монетарних умов, необхідних для уповільнення інфляції до цільового рівня. У 2020-2021 роках після зниження політичної невизначеності та завдяки пом’якшенню монетарної політики зростання економіки прискориться до 2,9% і 3,7% відповідно.
У 2019 році дефіцит поточного рахунку збережеться на рівні попереднього року, а в подальші роки несуттєво розшириться внаслідок насамперед скорочення обсягів транзиту газу і прискорення внутрішнього інвестиційного попиту. Проте це компенсуватиметься надходженнями за фінансовим рахунком.
Отримання фінансування від МВФ та інших офіційних кредиторів сприятиме кращим умовам доступу до міжнародних ринків капіталу та підтримуватиме інтерес нерезидентів до гривневих ОВДП. Також збереження високих реальних процентних ставок забезпечуватиме приплив іноземного капіталу в Україну. Це дасть змогу профінансувати значні виплати за зовнішнім державним боргом у 2019 – 2021 роках. У результаті обсяги міжнародних резервів у найближчі роки коливатимуться на рівні близько 21–22 млрд дол. США.
Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у квітневому «Інфляційному звіті» розглянуто низку спеціальних тем, зокрема такі:
- Експорт України до країн Європейського Союзу
За підсумками 2018 року країни ЄС закріпили свою першість у зовнішній торгівлі України – товарооборот з ними зріс на 13,6%, а їх частка в загальному товарообороті збільшилася до 37,5%.
Зростання експорту до країн ЄС було не лише кількісним. Як і в попередні роки, найбільше у 2018 році зросли обсяги поставок оброблених товарів. Їх частка в експорті була найбільшою та становила 31,5%.
- Вплив погодних умов на динаміку базових секторів економіки України
Погодні умови впливають на показники випуску в окремих секторах економіки в короткостроковому періоді.
Наприклад, нетипово сніжний та холодний березень 2018 року був однією з причин порівняно слабких показників зростання реального ВВП у І кварталі 2018 року. Насамперед – через стримуючий вплив на будівництво, який лише частково був компенсований сприятливим ефектом на показники енергетики. Натомість ранній початок жнив у червні 2018 року мав значний внесок у прискорення зростання ВВП у ІІ кварталі того ж року.
На початку 2019 року погодні умови також мали значний внесок у динаміку окремих секторів. Втім, загалом погодні умови мають тимчасовий ефект. Вони несуттєво позначаються на квартальних та річних показниках, за винятком їх впливу на врожайність сільськогосподарських культур. Це зумовлено як протилежними ефектами на різні види економічної діяльності, так і перерозподілом ефектів між різними місяцями.
- Опитування підприємств: кадровий голод і високий попит на працівників у 2018 році були зумовлені зростанням економіки
За результатами додаткового опитування, проведеного Національним банком, у 2018 році за оцінками підприємств кількість працівників загалом знизилася. Водночас вагомою причиною цього були складнощі із заповненням наявних вакансій.
Однією з причин скорочення кількості працівників та фактором, що обмежував розвиток підприємств у 2018 році, респонденти називали трудову міграцію. Насамперед це зазначали представники таких секторів як сільське господарство, будівництво, транспорт.
Водночас понад чверть респондентів повідомили про збільшення кількості працівників, як внаслідок розширення підприємства і створення нових робочих, так і заповнення раніше вільних вакансій. Такі тенденції відображали подальше пожвавлення ділової активності та прискорення зростання економіки.
- Реакція фінансових ринків на зміну комунікацій ФРС та ЄЦБ
Рішення з монетарної політики суттєво впливають на фінансові ринки. Вони формують в учасників ринку очікування щодо вірогідної траєкторії процентних ставок. Водночас комунікація, яка супроводжує монетарні рішення, є не менш важливим каналом передавання інформації фінансовим ринкам.
Приклади останніх рішень ЄЦБ і ФРС доводять чутливість фінансових ринків до комунікаційних акцентів і прогнозів центральних банків. Так, незважаючи на однакову спрямованість рішень ЄЦБ та ФРС у бік пом’якшення за результатами засідань з монетарних питань у березні 2019 року, фінансові ринки відреагували протилежною динамікою саме через відмінності в комунікаціях. ЄЦБ зробив акцент на слабкості економіки, ФРС позитивно оцінила стан економіки США та обмежилася застереженнями щодо ризиків зростання для світової економіки.
- Нова система валютного регулювання та валютна лібералізація
Запровадження нового ліберального валютного регулювання на початку лютого 2019 року не мало значного впливу на валютний ринок. Попри низку послаблень, попит на валюту як з боку бізнесу, так і населення був помірним. Волатильність курсу гривні загалом відповідала аналогічним показникам минулого року та перебувала в діапазоні, прийнятному для країн, ринки яких розвиваються.
- Оцінювання точності макроекономічних прогнозів
Національний банк запровадив практику щорічного оцінювання своїх макроекономічних прогнозів. Порівняння точності наших прогнозів (інфляції, ВВП, сальдо поточного рахунку) з результатами інших центральних банків регіону (Чехії, Сербії, Польщі, Угорщини) показали, що в середньому вони є співставними.
Інфляційний звіт відображає бачення Національного банку щодо поточного та майбутнього стану економіки України з акцентом на інфляційному розвитку, що є основою рішень з монетарної політики. Національний банк України публікує звіт щокварталу, починаючи з квітня 2015 року.