Безтоварні операції у 2026 році: що це таке, на що звернути увагу при перевірці та практика Верховного суду

1. У чому полягає зміст справи, яку розглядав Верховний Суд?
2. Яка позиція підприємства?
3. Яка позиція ДПС?
4. Зустрічні аргументи підприємства: інтернет-листування та логістика
5. Що вирішив Верховний Суд?
6. Практичні рекомендації для бізнесу
7. Де почитати більше про перевірки ДПС у 2026 році?

Коментар до постанови Верховного Суду від 11.05.2026 у справі №460/15443/24

У податкових спорах між бізнесом та фіскальними органами часто виникає класичний сюжет: податкова служба вважає операцію нереальною (або безтоварною, здійсненою лише на папері) тому, що контрагент здався їй підозрілим. Свою чергою, підприємство намагається довести, що товар був справжнім, був дійсно придбаний у цього контрагента, був отриманий і використаний.

Одну з таких ситуацій у травні розглядав Верховний Суд. І він став на бік покупця. Які саме аргументи переконали суддів, покажемо далі.  

У чому полягає зміст справи, яку розглядав Верховний Суд?

Усе почалося з того, що податківці провели перевірку юрособи, склали акт і виписали ППР. Вони звинуватили компанію в безтоварності операцій, заниженні ПДВ (тобто зняли ПК) та податку на прибуток (тобто зняли витрати).

Підприємство, яке займається будівельним підрядом, у зазначених операціях придбавало будматеріали, які використовувало у своїй діяльності, не погодилося з таким ППР і звернулося до суду.

Яка позиція підприємства?

Підприємство наводило наступні аргументи:

• усі будматеріали купувалися реально та повністю використані в будівництві;
• податківцям був наданий весь пакет первинної бухгалтерської документації;
• покупець не може відповідати за огріхи, наприклад помилки у звітності, своїх постачальників. А тим паче, за порушення третіх осіб, далі по ланцюгу постачання цих будматеріалів.

Попередні судові інстанції підтримали позицію бізнесу. Проте ДПС подала касаційну скаргу, вимагаючи скасування їх рішень. Вона звинуватила підприємство у «недостатній обачності». Це теж цікавий термін, який варто розглянути докладніше.

Яка позиція ДПС?

Головний аргумент податкової базувався виключно на базах даних АІС ДПС. Податківці стверджували, що постачальники цього підприємства мають ознаки недобросовісності, не мають достатніх трудових ресурсів, транспорту та складів для реального виконання угод. А на аргумент підприємства-покупця про те, що він за інших не відповідає, податківці звинуватили таке підприємство відсутністю «належної обачності» при виборі партнерів.

Посилаючись на чисельні постанови Верховного Суду, ДПС зазначала: у матеріалах справи немає доказів того, як саме велися переговори, як узгоджувалися умови постачань та за якими критеріями обирали цих контрагентів.

Також контролери критикували недоліки в товарно-транспортних накладних (ТТН), зокрема відсутність підпису посадової особи порту.

Зустрічні аргументи підприємства: інтернет-листування та логістика

Платник податків надав суду ґрунтовні докази того, що операції не були вдаваними:

• Реальний рух активів. Будматеріали оприбутковані та списані на об'єкти будівництва. Це підтвердило реальну зміну майнового стану компанії. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов’язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПКУ.
• Прозорий пошук партнерів. Менеджери з постачання шукали товар через відкриті інтернет-майданчики та агрегатори (olx.ua, prom.ua, rozetka.com.ua, bigl.ua, hotline.ua). Суду було надано реальні роздруківки електронного листування та аналіз цінових пропозицій.
• Власна логістика. На претензії ДПС про те, що у постачальника немає транспорту, було зазначено: підприємство-покупець забирало товар самостійно. На підтвердження компанія надала подорожні листи, договори оренди вантажівок та раніше подані форми №20-ОПП.
• Склади постачальник орендував. На запит покупця контрагент офіційно пояснив, що орендує площі у великих логістичних центрів за договорами зберігання, тому власна нерухомість йому не потрібна.
• На всі операції з постачання були зареєстровані ПН. Під час реєстрації податкових накладних від контрагента-постачальника сама ж ДПС не зупиняла їх рух. А враховуючи те, що зараз ДПС має можливість автоматично стежити за всім ланцюгом постачань товарів і підстав для блокування ПН не було, у покупця не було підстав вважати, що він не має права на податковий кредит або витрати.

Що вирішив Верховний Суд?

Суд підтримав позицію покупця. Верховний Суд залишив касаційну скаргу ДПС без задоволення, підтвердивши незаконність багатомільйонного штрафу.

Зокрема, судді сформували кілька фундаментальних висновків, спираючись на практику минулих років:

• Податкова база даних не є підставою для санкцій. Інформація з автоматизованих систем ДПС має суто інформативний характер і не є самостійним доказом безтоварності, якщо вона не підтверджена аналізом первинних документів (постанова ВС від 01.12.2022 у справі №320/5878/19).
• Ізольована відповідальність. Прогресивна судова практика каже, що сумлінний покупець не повинен нести відповідальність за порушення своїх контрагентів, якщо немає доказів їхньої змови (постанови ВС від 11.11.2020 у справі №320/1147/19 та від 24.11.2020 р. у справі №813/3034/15).
• Ресурси контрагента — його особиста справа. Відсутність у постачальника штату працівників чи техніки не свідчить про фіктивність операцій, які він здійснює. Вони можуть залучати ресурси через цивільно-правові договори, аутсорсинг чи аутстафінг (постанови ВС від 19.06.2018 у справі №826/7704/16   та від 30.01.2018 р.  у справі №2а/1770/3360/12).
• ТТН та дрібні помилки. Товарно-транспортна накладна є обов'язковою для договорів перевезення, а не для договорів купівлі-продажу (постанова ВС від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а). Окремі дефекти в ТТН або відсутність підпису третіх осіб (наприклад, представника порту) не спростовують операцію, якщо з інших документів чітко видно зміну структури активів підприємства (постанова ВС від 19.06.2018 у справі №804/15389/15).

Практичні рекомендації для бізнесу

Спираючись на досвід подібних перемог у суді (вони, як бачимо, не поодинокі!), підприємствам варто впровадити такі правила внутрішнього контролю:

1. Зберігайте докази пошуку контрагентів та перемовин з ними. Завжди архівуйте скриншоти оголошень на торгових майданчиках, листування в месенджерах та електронній пошті, де ви обговорювали ціну та умови постачання з менеджерами контрагента. У суді це стане доказом вашої «належної обачності».
2. Фіксуйте реальність логістики. Якщо забираєте товар самі — обов’язково оформлюйте внутрішні документи: подорожні листи (або їх власно розроблений аналог), ТТН, накази на відрядження водіїв, квитанції на пальне. Вчасно оновлюйте дані про свій автопарк через форму №20-ОПП.
3. Збирайте досьє на партнерів. Не соромтеся робити офіційні запити контрагентам про те, де вони зберігають товар або чиїми силами виконують роботи. Наявність їхніх відповідей вбереже вас від звинувачень фіскалів у свідомій співпраці з «поганими» контрагентами.
4. Не панікуйте через помилки у ТТН. Акцентуйте увагу на реальному економічному змісті операції: оприбуткуванні на склад, списанні у виробництво та кінцевому результаті (готовому об'єкті чи наданій послузі). Саме це має бути ретельно задокументоване. А ТТН підтверджує лише факт перевезення товарів, тобто щодо них вона є додатковим, але не єдиним доказом реальності операції з придбання.

Де почитати більше про перевірки ДПС у 2026 році?

• Реальність госпоперації-2026: свіжа судова практика, що допоможе захиститися при податкових перевірках 
• Формальні помилки у первинних документах – чи буде штраф: позиція ВСУ
• Ризики «схемного» ПДВ: як БЕБ відстежує безтоварні операції
• Передпідписний аудит договорів-2026: чекліст перевірки контрагентів від адвокатів
• Перевірка нового контрагента у 2026 році: чекліст від юристів