Читайте також:
Тема реальності господарських операцій не втрачає актуальності. Блокування податкових накладних (ПН) та розрахунків коригування (РК), претензії ДПС до первинних документів, донарахування за операціями з нерезидентами – усе це залишається болісною щоденністю українського бізнесу навіть в умовах воєнного часу. У 2025 – 2026 роках Верховний Суд (ВС) сформував кілька важливих правових позицій, які варто знати кожному підприємцю. Розберемо ключові з них.
Реальність госпоперації – чому це важливо
Незважаючи на те, що поняття «реальність господарської операції» не закріплене в жодній статті ПКУ як самостійний термін, воно є наріжним каменем усього податкового контролю. Відповідно до ст. 1 Закону про бухоблік, господарська операція – це дія або подія, яка спричиняє зміни у структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства. Ключовий висновок, який усталено робить Верховний Суд: визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Простіше кажучи: операція є реальною, якщо товар фактично передано, послугу фактично надано, а в обліку відбулися реальні зміни – гроші пройшли, запаси змінилися, зобов’язання виникли або погашені.
Якщо ж «все є тільки на папері» – операцію визнають нереальною (безтоварною, фіктивною).
Навіщо ДПС перевіряє реальність?
Від відповіді на це запитання залежить, чи збережуться у вас такі ключові податкові права право на ПК та право на витрати.
Якщо ДПС визнає операцію нереальною, наслідки невтішні та цілком реальні: покупцю знімають податковий кредит і донараховують ПДВ, а також виключають витрати з розрахунку об’єкта оподаткування з податку на прибуток. Крім того, платнику можуть зменшити й суми до бюджетного відшкодування ПДВ.
Що саме перевіряє ДПС?
- чи міг контрагент фізично виконати операцію – чи є у нього персонал, техніка, виробничі приміщення;
- звідки взявся товар – чи простежується його походження по ланцюгу постачання;
- чи відповідають первинні документи вимогам ст. 9 Закону про бухоблік – наявність обов’язкових реквізитів, підписів, дат;
- чи є транспортні документи (ТТН), складські записи, докази переміщення товару;
- чи немає кримінального провадження щодо контрагента або вироку суду стосовно нього.
Відповідальність по ланцюгу постачання: міф чи реальність?
Одне з найпоширеніших запитань від підприємців: чи можу я постраждати через порушення не мого прямого постачальника, а постачальника мого постачальника? На практиці ДПС нерідко підіймається по ланцюгу і намагається перекласти відповідальність на кінцевого покупця. Верховний Суд цю практику системно відхиляє – але з важливими нюансами.
Позиція ВС: без доказів змови відповідальності по ланцюгу постачання немає.
У постанові від 17.07.2024 у справі №440/2167/19 ВС нагадав: відсутність у контрагентів матеріальних і трудових ресурсів, наявність чи відсутність окремих документів, а також порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність госпоперацій та для позбавлення платника права на податковий кредит.
Суд прямо вказав: щодо правовідносин контрагента-продавця із третіми особами, з якими сам покупець не вступав у господарські відносини, – це само по собі не свідчить про нереальність відносин між безпосередніми сторонами договору.
А вже у свіжій постанові від 14.04.2026 у справі №520/525/20 ВС підтвердив: правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими ТОВ не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об’єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.
Виняток: якщо ДПС доведе наявність замкнутої схеми руху коштів, узгодженості дій між покупцем і недобросовісним постачальником або свідому участь у схемі для незаконної мінімізації – тоді відповідальність по ланцюгу виникає. Без таких доказів вона неможлива.
Наприклад, у справі №440/2167/19 ДПС заявляла, що ТОВ придбало товар у постачальника (ПП), у якого не було ресурсів для обробки сільськогосподарських культур, а контрагенти самого ПП перебували під досудовим розслідуванням. ДПС вирішила: ТОВ теж причетне.
Суд не погодився – адже вироку щодо ТОВ чи ПП на момент перевірки не було, замкнутої схеми руху коштів не встановлено, а первинні документи у ТОВ були в порядку. Позовні вимоги ТОВ задоволено.
Добросовісний платник не відповідає за «гріхи» контрагентів
Одна з найпоширеніших претензій ДПС – «ваш постачальник не надійний, тому ваш податковий кредит/витрати анулюємо». Верховний Суд вкотре відповів на цей підхід чітко й однозначно.
ВС у вже згаданій вище справі №520/525/20 нагадав про принцип індивідуальної відповідальності платника:
- платник податків (покупець) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність контрагентів – якщо судом не встановлено, що він знав про такі дії або діяв узгоджено з ними;
- сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо фактичний рух активів мав місце;
- якщо до первинного документа неправдиві відомості вніс контрагент – саме він несе за це відповідальність, а не сумлінний покупець;
- порушення постачальника у ланцюгу постачання не є підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит або витрати;
- висновки про «недобросовісність» платника не можуть ґрунтуватися на здогадках – потрібні конкретні, достатні та достовірні докази, зібрані законним шляхом.
Важливо!
Єдина ситуація, коли податковий кредит справді під загрозою – доведена узгодженість дій платника з недобросовісним постачальником. Без прямих доказів змови – закон на вашому боці.
Схожу позицію ВС підтвердив й у серії постанов від липня 2025 р. (справи №200/2320/22, №380/5471/24 та №280/886/23): реальність господарських операцій не спростовується лише через «ризиковість» контрагента чи відкриття щодо нього кримінального провадження.
Відсутність у контрагентів матеріальних і трудових ресурсів, недоліки в оформленні первинних документів (зокрема, товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості) – самі по собі не означають, що господарська операція не відбулася.
Процедурна дисципліна так само важлива, як реальність операції
Водночас у 2026 році ВС зробив і суттєве застереження для тих, хто ігнорує запити ДПС під час оскарження блокування ПН.
ВС у постанові від 30.01.2026 у справі №260/224/24 встановив нове правило: реальність господарської операції більше не є єдиним аргументом для успішного оскарження блокування ПН.
Ситуація, яку розглянув суд, є типовою. Підприємець продав товар, уклав договір, отримав передоплату, подав ПН на реєстрацію. ДПС зупинила реєстрацію через перевищення обсягів постачання над залишками. Підприємець надав первинний пакет документів, але проігнорував уточнюючий запит інспектора про роль посередника в операції, посилаючись на те, що відповідати на нього – його право, а не обов'язок.
Верховний Суд із такою логікою не погодився.
Відповідно до п. 201.16 ПКУ та Порядку №520, зупинення реєстрації – це не покарання, а тимчасовий захід для перевірки. Платник податку має право подати додаткові пояснення та документи. Якщо ж він цим правом не скористався – фіскальний орган законно відмовляє у реєстрації, не оцінюючи реальності операції по суті.
Висновок ВС: відмова у реєстрації ПН у такому випадку – це не формалізм з боку податківців, а наслідок невиконання платником його процесуального обов'язку.
Як захиститися: якщо справа все ж таки дійшла до суду, перемогу можна здобути, якщо довести, що, зокрема, запит ДПС був неконкретним, не містив переліку документів або був надісланий з порушенням форми, згадати про всі інші можливі порушення збоку ДПС.
Санкції РНБО: про що мовчать договори
Окрему увагу варто приділити ситуації, яка стала несподіванкою для багатьох платників ПДВ. Йдеться про вплив санкцій РНБО на вже виконані господарські операції.
Як свідчать справи №160/22180/23 та №160/19475/21, ситуація виглядала так:
- ТОВ уклало договір постачання 12 квітня 2021 р., товар отримало 13 квітня;
- ДПС заблокувала ПН через недоліки в первинних документах; суд зобов'язав зареєструвати ПН – перша подія відбулася до санкцій;
- 21 квітня 2021 р. РНБО запровадило санкції проти цього ж ТОВ, ввівши їх в дію указом Президента;
- ДПС звернулась до суду з позовом про визнання договору недійсним – і виграла;
- відповідно до ст. 236 ЦКУ правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Договір від 12.04.2021 визнано недійсним з цієї ж дати – тобто ще до постачання;
- наслідок: усі ПН за цим договором були скасовані, сторони зобов'язані повернути одна одній усе передане та здійснити сторнування ПЗ і ПК.
Що це означає для бізнесу? Навіть якщо санкції запроваджені вже після укладення договору, суд може визнати його недійсним загалом, а не лише з дати санкцій. Через два роки повернути все отримане – завдання із зірочкою.
Порада експерта!
У кожному договорі варто прописати захисне застереження:
«Покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання зобов’язань та/або розірвати договір у разі, якщо до Продавця та/або його акціонера/учасника/кінцевого бенефіціарного власника застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) за рішенням РНБО, введеним в дію Указом Президента України відповідно до ст. 5 Закону від 14.08.2014 №1644-VII «Про санкції».
У договорі також рекомендується визначити: порядок взаємного повідомлення про застосування санкцій, строки для такого повідомлення, відповідальність за невиконання цього обов'язку у вигляді штрафних санкцій та/або відшкодування збитків.
Операції з нерезидентами: коли менша ставка податку загрожує його донарахуванням
Ще одна зона ризику – виплати доходів нерезидентам із застосуванням зниженої ставки за міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування. ВС у постанові від 18.03.2025 у справі №500/1744/24 встановив, що наявність довідки про резидентність – необхідна, але не достатня умова для застосування пільги.
Зміст справи
Українське ТОВ виплачувало проценти кіпрській компанії за договором позики на суму понад 21 млн доларів США. Податок сплачувався за зниженою ставкою – 2% у 2019 р. та 5% у 2020 р. – відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування з Кіпром. Однак ДПС, проаналізувавши інформацію від Міністерства фінансів Республіки Кіпр, встановила, що:
- 100%-им бенефіціарним власником кіпрської компанії є громадянин України;
- кіпрська компанія отримала кредит від пов'язаної особи (Oceanwind Holdings Limited, Британські Віргінські Острови) рівно за день до укладення договору позики з ТОВ;
- сума і строки операцій є дзеркальними; власних активів для надання позики у кіпрської компанії не було;
- директори компанії діяли виключно за вказівками громадянина України.
ВС погодився з ДПС: кіпрська компанія є лише посередником, а не бенефіціарним отримувачем процентів. Відповідно, зниження ставки застосовувалося неправомірно, а донарахування на суму 3,2 млн грн – законне.
ВС виявив такі ознаки «транзитного» нерезидента:
- нерезидент не здійснює самостійну госпдіяльність на відповідній території;
- кошти отримуються та перераховуються третім особам практично без затримки та на ідентичних умовах («дзеркальні» операції);
- мінімальний часовий інтервал між укладенням договорів;
- загальні зобов'язання нерезидента перевищують його активи;
- управлінські рішення фактично приймає громадянин країни-платника.
Висновок: наявність довідки про резидентність контрагента – обов'язкова, але недостатня умова для застосування пільгової ставки. Якщо нерезидент має ознаки посередника або пов'язаної особи, необхідно ретельно аналізувати структуру операції до її оформлення. Угоди про уникнення подвійного оподаткування не можуть застосовуватися до ситуацій, коли відносини між резидентом та нерезидентом не пов'язані з фактичним веденням госпдіяльності.
Чекліст для безпечного оформлення операцій
Узагальнюючи судову практику 2025 – 2026 рр., можна сформулювати кілька практичних правил:
- Реагуйте на всі запити ДПС під час оскарження блокування ПН. Ігнорування уточнюючого запиту – навіть якщо він здається зайвим – може мати негативні наслідки. Якщо запит сформульований нечітко або без переліку конкретних документів, фіксуйте це і посилайтеся на це в суді.
- Забезпечте фіксацію реального руху активів. Видаткові накладні, акти приймання-передачі, платіжні документи, складські записи, фотофіксація – усе, що підтверджує: товар або послуга фактично переміщалися. Помилки в оформленні паперів – не вирок, якщо є реальна «економіка» операції.
- Перевіряйте контрагентів на санкції РНБО до укладення договору (реєстр санкцій доступний на сайті РНБО та через відкриті бази даних). Включайте до кожного договору застереження про санкції з правом на одностороннє розірвання та порядком повідомлення.
- Для операцій з нерезидентами: перевірте, чи є партнер кінцевим бенефіціаром. Якщо, наприклад, кіпрська, мальтійська або нідерландська структура фактично є транзитом – не розраховуйте на знижену ставку. Оформлюйте юридичне підтвердження бенефіціарного статусу, а не лише довідку про резидентність. Тут у пригоді може стати також й офіційний реєстр корпоративної власності Open Ownership.
- Зберігайте докази добросовісної перевірки контрагента. Роздруківки з реєстрів (ЄДР, реєстр платників ПДВ, реєстр санкцій), скріншоти з датами, ділове листування – усе це допоможе в суді довести, що ви не знали і не могли знати про проблеми партнера.
Судова практика 2026 року чітко демонструє два паралельні тренди. З одного боку, ВС послідовно захищає добросовісний бізнес від відповідальності за дії контрагентів та відкидає «автоматичне» донарахування без реальних доказів. З іншого – вимагає від платників процедурної дисципліни: відповідати на запити ДПС, надавати повний пакет документів і не покладатися виключно на «реальність» операції як аргумент у суді.
Для операцій з нерезидентами ДПС активно використовує дані іноземних фіскальних органів для оцінки того, хто є кінцевим бенефіціаром. Позиція ВС тут суворіша: пільгова ставка – лише для реальних, а не «транзитних» отримувачів доходу.
Тому головне практичне правило залишається незмінним: документуйте все, реагуйте своєчасно і перевіряйте партнерів до підписання договору, а не після отримання акта перевірки.
***
Читайте також:
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї новини можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату , вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
