Нацбанк розповідає, що інфляція в поточному році сповільниться до 7,7%, але її повернення до цілі Національного банку 5% очікується наприкінці 2023 року. Реальний ВВП України за підсумками 2022 року збільшиться на 3,4%. Надалі зростання економіки пришвидшиться до близько 4% щороку. Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті за січень 2022 року.
НБУ переглянув прогноз інфляції на 2022 рік з 5% до 7,7%. Повернення інфляції до цілі 5% очікується у 2023 році
Досягненню цілі з інфляції у 2022 році заважатиме насамперед перенесення вторинних ефектів від високих зовнішніх цін на енергоносії та продовольство. Це відобразиться на цінах широкого переліку товарів і послуг. Вагомий вплив матимуть зростання витрат бізнесу на оплату праці та коригування адміністративних цін. Зберігатиметься й ціновий тиск з боку країн – торговельних партнерів України, в яких інфляція лише наближається до пікових значень. Інфляцію підживлюватиме й стійкий внутрішній споживчий попит. Посилення геополітичної напруженості наприкінці 2021 року – початку 2022 року також генеруватиме суттєвий тиск на ціни через курсовий канал і канал очікувань.
Натомість поступовому сповільненню інфляції сприятиме посилення монетарної політики НБУ. Уже в січні НБУ підвищив облікову ставку до 10% та оголосив про подальші плани щодо посилення монетарної політики. Таким чином, уже в першому півріччі 2022 року відбудеться перехід до жорстких монетарних умов. За поточним прогнозом НБУ, цикл зниження облікової ставки розпочнеться не раніше кінця 2022 року.
Серед інших важливих чинників, які сприятимуть сповільненню інфляції: корекція світових цін на сировинні товари, вплив рекордних минулорічних врожаїв, вичерпання наслідків пандемії та поступове вгамування світового інфляційного сплеску.
Як наслідок, інфляція й надалі знижуватиметься і наприкінці року сповільниться до 7,7%. Утім, упродовж року інфляційна динаміка буде доволі волатильною через ефекти бази порівняння. Базова інфляція в короткостроковій перспективі також лишатиметься на рівні близько 8% через вторинні ефекти від перенесення виробничих витрат. Утім, завдяки жорсткішій монетарній політиці вона знизиться до 6% наприкінці 2022 року.
Повернення інфляції до цілі Національного банку 5% очікується наприкінці 2023 року.
Економіка України у 2022 році зростатиме повільніше, ніж очікувалося раніше. У 2023‒2024 роках темпи зростання ВВП пришвидшаться до близько 4%
Національний банк погіршив прогноз зростання економіки України у 2022 році з 3,8% до 3,4%. Серед причин – високі ціни на енергоносії, негативний вплив геополітичної напруженості, дефіцит окремих видів продукції у світі та наслідки коронакризи.
Частково дія цих чинників позначатиметься на економіці і в 2023 році, зокрема через негативний вплив геополітичної напруженості на цьогорічні інвестиції. Ураховуючи це, Національний банк погіршив прогноз зростання ВВП на 2023 рік з 4% до 3,7%. Надалі економіка пришвидшить зростання до 4%.
Подальшому відновленню економіки мають посприяти стабілізація геополітичної ситуації, зростання світової економіки та збереження доволі сприятливих умов торгівлі. Позитивний вплив матиме й поширення вакцинації, а також подальше налагодження ланцюгів виробництва та поставок у світі. Це сприятиме нарощуванню виробництва та пожвавленню інвестиційної діяльності в Україні.
Приватне споживання, незважаючи на певне уповільнення, залишатиметься головним драйвером економіки, зокрема споживчі витрати зростатимуть темпами близько 5‒6% на рік за рахунок збільшення реальних доходів населення.
Монетарна політика Національного банку, попри її посилення, не перешкоджатиме економічному зростанню. По-перше, гнучкість інфляційного таргетування дає змогу більш тривалий час відхилятися інфляції від цілі для мінімізації втрат в економічному зростанні. По-друге, послідовна політика Національного банку сприятиме забезпеченню макроекономічної стабільності та мінімізації занепокоєння інвесторів, що дасть змогу зберегти приплив іноземного капіталу в Україну.
Зростання внутрішнього попиту, як споживчого, так й інвестиційного, позначиться на розширенні дефіциту поточного рахунку – до 3,3–3,5% ВВП у 2022‒2024 роках. Утім, він буде близьким до рівноважного рівня.
Відновлення економіки сприятиме поступовому поліпшенню ситуації на ринку праці, яке, втім, буде повільнішим, ніж очікувалося, через наявні диспропорції та вплив карантинних обмежень
Безробіття надалі знижуватиметься, але його сповільнення до природного рівня (8,5%) відбудеться пізніше, ніж прогнозувалося. Зокрема, у 2022 році його рівень знизиться до 9,1%, а в 2023 році – до 8,9%. Швидшому поліпшенню ситуації на ринку праці заважатимуть професійно-кваліфікаційні диспропорції між попитом та пропозицією.
Наведені чинники, а також значний попит на робочу силу за кордоном зумовлять вищі темпи зростання зарплат у 2022 році – номінальні зарплати зростуть на 15,2%, а реальні (тобто з вирахуванням інфляції) – на 6,1%. Водночас, ураховуючи поступове скорочення розриву між зарплатами на внутрішньому та зовнішньому ринках, а також на очікувану перекваліфікацію працівників та, як наслідок зменшення диспропорцій на ринку праці, у 2023 році темпи зростання номінальних заробітних плат знизяться до 10,2%, а реальних – до 4,1%.
Основним припущенням поточного макропрогнозу залишається продовження співпраці з МВФ
Це особливо актуально в умовах нинішнього погіршення інформаційного середовища на тлі напруженої геополітичної ситуації та посилення конкуренції за іноземний капітал через жорсткіші монетарні умови у світі.
Ключовими ж ризиками залишаються ескалація Росією військового конфлікту та довший і суттєвіший, ніж очікувалося раніше, ціновий сплеск у світі.
Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у січневому Інфляційному звіті розглянуто низку спеціальних тем, зокрема:
Оцінка досягнення цілі з інфляції
У 2021 році споживча інфляція становила 10%. Ціль у 5% ± 1 в. п. перевищена суттєвіше, ніж очікувалося рік тому. Значною мірою інфляційні тенденції в Україні відображали глобальні процеси. Споживча інфляція пришвидшилася у всьому світі, а в розвинених країнах – була найвищою за останні кілька десятирічь.
Загалом глобальне зростання інфляції є наслідком стрімкого відновлення попиту (з огляду на масштабні фіскальні і монетарні стимули) та його переорієнтації на окремі групи товарів і послуг на тлі повільного відновлення пропозиції через порушення ланцюгів виробництва та поставок. Як наслідок, стрімко дорожчали енергоресурси, сировинні товари та окремі виробничі компоненти. Усе це посилювалося поглибленням диспропорцій на ринку праці через пандемію, що відображалося у млявому поверненні до робочої сили, а в окремих країнах – у високому рівні звільнень за власним бажанням через зміну пріоритетів працівників. Водночас істотно зріс попит на працівників окремих спеціальностей, наприклад, у сфері ІТ та охорони здоров’я. Затребуваними були й робочі спеціальності та працівники сільського господарства. Як наслідок, зовнішній попит пожвавлював трудову міграцію та стимулював подальше зростання витрат на оплату праці. Ці процеси, з одного боку, транслювалися в суттєвий імпорт інфляції. А з іншого, – сприяли зміцненню гривні через високу питому вагу сировинних товарів в експорті та надходжень від трудової міграції, що стримувало зростання цін.
Підживлювали інфляцію й внутрішні чинники, зокрема, на відміну від попередніх криз, стрімко відновлювався споживчий попит.
У відповідь на реалізацію низки проінфляційних ризиків і трансформацію транзитивних драйверів інфляції (як внутрішньої, так і світової) у більш тривалі та системні чинники Національний банк пришвидшив посилення монетарної політики. Зокрема, суттєвіше підвищував ключову ставку з ІІ кварталу 2021 року та згорнув монетарні стимули, запроваджені під час пандемії 2020 року. Посилення монетарної політики триватиме й у 2022 році. Проте, зважаючи на потужність проінфляційних чинників і тривалість дії трансмісійного механізму, інфляція повернеться до цілі пізніше – у наприкінці 2023 року.
Параметри державного бюджету України у 2022 році
Дефіцит державного бюджету на 2022 рік відповідає орієнтирам, затвердженим Бюджетною декларацією на 2022‒2024 роки, і є меншим, ніж фактичний рівень попереднього року як у номінальному вимірі, так і у відношенні до ВВП (за оцінками НБУ). Крім того, він має потенціал до більшого звуження.
Основні параметри державного бюджету сформовано на основі консервативного макроекономічного прогнозу, насамперед у частині номінального ВВП та обсягів імпорту.
Збереження номінального дефіциту є ймовірним навіть у разі перегляду інших бюджетних параметрів у бік збільшення. Це, зокрема, зумовлено можливими труднощами в залученні зовнішнього фінансування, ураховуючи несприятливі умови на світових фінансових ринках для країн з ринками, що розвиваються (ЕМ), та високою премією за ризик для України. Продовження співпраці з міжнародними партнерами дасть змогу отримати офіційне фінансування та спростить вихід на міжнародні ринки капіталу після послаблення геополітичної напруженості.
Подальше звуження первинного дефіциту (майже до нуля у 2022 році) свідчить про продовження фіскальної консолідації, що зумовить подальше скорочення боргу у відношенні до ВВП. Це має позитивно вплинути на сприйняття інвесторами ризиків макроекономічної стабільності, не пов'язаних із геополітичною напруженістю. Зокрема, це дасть змогу забезпечити більшу стійкість і гнучкість державних фінансів, а також підвищити інвестиційну привабливість країни.
СВАМ – загроза для України чи шанс модернізації економіки?
У 2021 році ЄС презентував дизайн реформи екологічної політики. Один з її ключових елементів – механізм прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ) – охоплюватиме близько 20% українського експорту товарів до ЄС і безпосередньо впливатиме на його динаміку.
За оцінками НБУ на основі низки припущень, потенційні втрати українського експорту від СВАМ становитимуть близько 100 млн дол. США на рік за умови збереження поточного рівня екологічності виробництва, левова частка втрат припаде на електроенергію та металургію. Утім, втрати можуть бути більшими через перегляд поточного механізму, запланований на лютий 2022 року, появу аналогічних механізмів регулювання в інших країнах та випереджаюче екологічне оновлення виробничих процесів країнами, що є основними конкурентами України.
Водночас враховуючи передбачений до 2026 року перехідний період, який дає змогу країнам адаптуватися до нових правил з метою мінімізації втрат, CBAM може стати потужним драйвером модернізації українського виробництва.
Механізм впливу сировинних умов торгівлі на монетарну політику
Україна є країною з малою відкритою економікою зі значною часткою сировинних товарів у зовнішній торгівлі. Це зумовлює значний вплив кон’юнктури світових ринків на ВВП, обмінний курс та інфляцію в Україні, а отже, і на рішення з монетарної політики. НБУ для кількісної оцінки цього впливу розраховує індекс сировинних умов торгівлі, який ґрунтується на основі найбільших груп експорту та імпорту України.
За гнучкого обмінного курсу економіка має вбудований механізм балансування змін умов торгівлі. Водночас його дія відрізняється залежно від природи цінових шоків, сили прямих та непрямих ефектів. Відповідь монетарної політики залежатиме від того, чи впливає ціна відповідного товару на споживчі ціни напряму.
Підвищення цін на сировинні товари у 2021 році зумовило стрімке поліпшення умов торгівлі для України. Це сприяло зміцненню обмінного курсу гривні та стримувало інфляцію. В умовах фіксованого курсу інфляція була б вищою, а монетарна політика мала б бути жорсткішою.
У 2022 році очікується погіршення умов торгівлі внаслідок зниження експортних цін і високих цін на енергетичні товари. З одного боку, зниження експортних цін, зокрема на продовольство, знизить тиск на внутрішні ціни. З іншого, ‒ зберігатиметься тиск з боку високих цін на енергетичні ресурси, а погіршення умов торгівлі позначиться на валютному каналі. Це потребуватиме проведення жорсткішої монетарної політики. У 2023‒2024 роках умови торгівлі залишатимуться майже незмінними, що матиме нейтральний вплив на монетарні рішення.
***