Обсяги безготівкових розрахунків в Україні зростають рік від року. Тому не дивно, що одним з актуальних напрямів змін вітчизняного законодавства є і найближчим часом буде використання електронних платіжних засобів, криптовалют, електронних грошей тощо.
Одним із законів, який має змінити правила застосування в Україні електронних грошей, стане Закон №2888. Частково він вже набрав чинності – окремі його норми (які можна назвати підготовчими) вступили в дію після його опублікування 31.01.2023 у «Голосі України». Проте більша частина його норм набере чинності з 1 квітня 2023 року (як зазначено в його Прикінцевих та перехідних положеннях).
Зауважимо, що Закон №2888 вносить зміни не лише до Закону про НБУ та до Закону про платіжні послуги. Ні, більша його частина присвячена змінам саме до ПКУ, а отже, аналіз цього закону буде цікавий всім платникам податків.
Права та обов’язки податківців
Зміна перша – правила відкриття та закриття рахунків
Згідно з оновленим п. 69.1 ПКУ банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей відкривають відповідні рахунки/електронні гаманці, передбачені законодавством України,
платникам податків – юридичним особам (резидентам і нерезидентам) незалежно від організаційно-правової форми,
відокремленим підрозділам та представництвам юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР,
фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність,
за наявності документів, виданих контролюючими органами, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з ЄДР (для осіб, взяття на облік яких у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з ЄДР, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань») чи інформації з цього реєстру, отриманої банком, іншою фінансовою установою, небанківським надавачем платіжних послуг, емітентом електронних грошей відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік у контролюючих органах як платника податків.
Тобто якщо ви збираєтеся використовувати е-кошти для ведення господарської діяльності, щоб відкрити е-гаманець, вам потрібно буде отримати документ про те, що податківці взяли вас на облік. Ну або виписку з ЄДР, якщо ви у цьому реєстрі зазначені. Окремо наголошується, що такий обов’язок встановлено і для фізичних осіб! Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані повідомляти про свій статус банки, інші фінансові установи, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, в яких такі особи відкривають рахунки/електронні гаманці (п. 69.7 ПКУ).
Відповідно, й ті особи, які відкривають/закривають вам підприємницький е-гаманець, повинні повідомити про це податківців (оновлений п. 69.2 ПКУ). Інакше вони сплачуватимуть штрафи за ст. 118 ПКУ (які до 1 квітня діють лише щодо звичайних банківських рахунків).
Мало того, так само, як і з підприємницьким банківським рахунком, з 1 квітня не можна буде відкрити підприємницький е-гаманець без згоди на це від ДПС! Контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей про відкриття рахунку/електронного гаманця зобов’язаний надіслати повідомлення про взяття рахунку/електронного гаманця на облік або про відмову у взятті контролюючим органом рахунку/електронного гаманця на облік із зазначенням підстав. Щоправда, якщо податківці з якоїсь причини не відправлять таке повідомлення, то відкрити е-гаманець можна і без нього (п. 69.3 ПКУ).
Чи впливає воєнний стан на ці правила? Так, і для цього до підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ вводять нові норми.
Щодо е-гаманців, відкритих під час війни – п. 69.17
Щодо всіх рахунків/електронних гаманців, відкритих/закритих у період дії воєнного, надзвичайного стану на території України платникам податків, визначеним п. 69.1 ПКУ, банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати (у тому числі повторно) до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців для отримання від контролюючих органів повідомлення про взяття рахунків/електронних гаманців на облік не пізніше одного місяця з дати припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України.
Якщо після припинення зазначених станів у банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей відсутнє підтвердження взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючому органі, вважається, що банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей розпочав здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах.
Ось тут треба додати від редакції: сподіваємося, що це лише помилка законодавців, і насправді санкції застосовуватимуться не одразу після закінчення війни, а через місяць після такого закінчення. Тобто, все ж таки, місяць на повідомлення буде. Хоча, щоб не сперечатися із податківцями, краще не відкладати цю справу та подати відповідні повідомлення, як тільки з’явиться можливість.
Щодо решти е-гаманців – п. 69.32
Небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані подати повідомлення про відкриття щодо рахунків/електронних гаманців, не закритих на день набрання чинності Законом №2888 і відкритих платникам податків, визначеним п. 69.1 ПКУ. Тобто станом на 01.04.2023.
Такі повідомлення мають бути подані протягом одного місяця з дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. Після закінчення такого строку здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків/електронним гаманцем, відкритим до дня набрання чинності Законом, дозволяється за умови отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах.
У разі неподання у такий строк повідомлення про відкриття зазначеного рахунку/електронного гаманця вважається, що небанківський надавач платіжних послуг/емітент електронних грошей з дня набрання чинності Законом розпочав здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків/електронним гаманцем до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах. Якщо протягом зазначеного строку рахунок/електронний гаманець буде закрито, достатнім є направлення повідомлення про закриття рахунку/електронного гаманця у строки, встановлені п. 69.2 ПКУ.
Отже, що ми маємо:
- Е-гаманці, відкриті до 1 квітня 2023 року та під час дії воєнного стану, працюватимуть і далі. Їх повна легалізація вимагатиметься вже після війни,
- Е-гаманці, які відкриватимуться після війни, вимагатимуть згоди на це від податківців, про яку ми говорили вище, і без отримання відповідного повідомлення від ДПС не працюватимуть.
Зміна друга – податковий борг та арешт рахунків
З 1 квітня запрацюють зміни й у функціях податківців щодо застосування арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку. Тепер арешт можна буде накладати і на електронні гаманці у банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг/емітенті електронних грошей (пп. 19-1.1.21 ПКУ).
Отже, якщо е-кошти не буде сплачено до бюджету (хоча відповідне розпорядження було надіслано і кошти мали бути списані), то податківці матимуть право стягувати з банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, пеню за несвоєчасне виконання ними рішень суду, рішень керівника органу стягнення (його заступника або уповноваженої особи) у випадках, передбачених цим Кодексом, та платіжних інструкцій платників податків про сплату податків, зборів, платежів (пп. 20.1.28 ПКУ).
При цьому сам платник податків звільняється від відповідальності (пп. 112.8.5 ПКУ). А штраф за п. 124.1 ПКУ і пеню за п. 129.6 ПКУ сплачуватиме, зокрема, емітент е-грошей, якому платник надсилав доручення зробити сплату податків або зборів.
Звісно, для стягнень податківцям спершу треба буде звернутися до суду, і таке право (тепер і щодо е-грошей) їм надають оновлені пп. 20.1.31 – 20.1.34 ПКУ, п. 89.4 ПКУ, ст. 94 – 95 ПКУ.
Зміна третя – отримання інформації про рух е-грошей
Так, податківці отримають таке саме право, яке вони мають щодо звичайних банківських рахунків, і щодо е-грошей.
Згідно з оновленою редакцією пп. 20.1.5 ПКУ, вони зможуть отримувати безоплатно від платників податків, а також від НБУ, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених цим Кодексом, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Аналогічні зміни буде внесено і до ст. 73 ПКУ.
Мало того, згідно з пп. 66.1.2 ПКУ, підставою для оновлення облікових даних про платників податків буде, зокрема, й інформація банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг про відкриття (закриття) рахунків платників податків та інформація емітентів електронних грошей про відкриття (закриття) електронних гаманців платників податків.
Права та обов’язки платників податків
Тут зміни досить зрозумілі: йдеться про новий спосіб сплати податків та зборів, так, саме е-грошима.
Згідно з оновленим п. 35.2 ПКУ з 1 квітня сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі (у тому числі з використанням електронних грошей), крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. До речі, аналогічні правила запроваджуються не лише щодо бізнесу, а й щодо звичайних фізосіб, згідно з оновленим п. 57.5 ПКУ.
Так, виключення й далі існуватимуть, зокрема, до їх переліку додали таке уточнення (п. 35-1.1 ПКУ): не допускається прийняття на єдиний рахунок електронних грошей! Отже, якщо ви платите податки та збори за допомогою єдиного рахунку, використання е-коштів для такої сплати – не для вас.
Якщо ж у вас є переплата з податків та зборів, повернути її з бюджету можна і на рахунок, на якому у вас обліковуються е-кошти. Відповідні зміни буде внесено і до ст. 43 ПКУ.
Увага, платники ПДВ!
Е-гроші додано до переліку операцій, які враховуються у разі застосування так званого касового методу. Нагадаємо, що це метод податкового обліку, за яким дата виникнення ПЗ визначається як дата зарахування (отримання) коштів, а дата виникнення права на ПК визначається як дата списання коштів. Тож з 1 квітня такими датами будуть і дати операцій з е-грошима. Про це говорить нова редакція пп. 14.1.266 ПКУ.
А для тих платників, які визначають ПК за так званою датою першої події, внесено уточнення до п. 198.2 ПКУ: з 1 квітня це буде дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника.
Щодо ПЗ аналогічної зміни не внесли, але, на нашу думку, їх теж можна застосовувати – тобто визначати першу подію за датою зарахування е-грошей. Тим паче, що продавці отримали можливість складати ПН за підсумками щоденних операцій і для випадку, коли покупець – кінцевий споживач розплатився е-грошима (оновлений п. 201.4 ПКУ).
Наступна зміна стосується безпосередньо сплати ПДВ до бюджету. Так, тепер платити можна буде і з небанківського рахунку! В разі самостійної сплати грошових зобов’язань з ПДВ щодо ПЗ, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за ПЗ, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках або у небанківських надавачів платіжних послуг. Ці ж кошти враховуватимуться і при визначенні суми бюджетного відшкодування з ПДВ, на яку може претендувати платник (пп. «б» п. 200.4 ПКУ). Відповідно, й отримати бюджетне відшкодування з 1 квітня можна буде не лише на банківський рахунок (п. 200.7, 200.12 ПКУ).
А ще операції з випуску, погашення електронних грошей та емісії, обміну, погашення цифрових грошей НБУ виведено з об’єкта оподаткування ПДВ (пп. 196.1.5 ПКУ).
Увага, платники акцизного податку!
До розділу VI ПКУ внесли зміни, аналогічні змінам, які ми розглядали щодо ПДВ. Тобто операції з е-коштами з 1 квітня дорівнюються до операцій, проведених із застосуванням банківського рахунку.
Зокрема, акцизну накладну може бути складено за щоденними підсумками операцій (якщо акцизні накладні не були складені на ці операції) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у разі здійснення реалізації пального за готівку кінцевому споживачеві (який не є суб’єктом господарювання), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з урахуванням вимог, визначених Кабінетом Міністрів України, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок особи, що реалізує пальне). При цьому окремі обов’язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені пп. «г» та «ґ» п. 231.1 цієї статті, не заповнюються (оновлена редакція п. 231.3 ПКУ).
І дуже цікава зміна для платників єдиного податку 1 – 3 груп!
Електронні гроші з 1 квітня нарешті буде виведено з-під заборони застосування їх спрощенцями.
Адже оновлена редакція п. 291.6 виглядатиме так: платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі – готівковій та/або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).