Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Серед основних позитивних нововведень Закону:
— можливість накладення судом, за заявою кредитора, арешту на майно, надане в заставу позичальником (юридичною особою чи фізичною особою ? підприємцем) або його поручителем в межах визнаного недійсним кредитного договору. Арешт знімається, якщо позичальник погасить у 30-денний термін борг у визначеному судом розмірі. Інакше кредитор має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на арештоване майно;
— використання державними виконавцями під час проведення опису майна боржника ? юридичної особи та накладення арешту на нього відомостей щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку (діюча Інструкція з організації примусового виконання рішень (п. 4.1.1) надає держвиконавцю повноваження перевіряти наявність майна боржника за даними балансу);
— поширення арешту, накладеного державним виконавцем, на усі поточні рахунки боржника, у т.ч. ті, що будуть відкриті боржником після винесення постанови про арешт майна;
— зменшення з 15% до 5% розміру комісійної винагороди, пов’язаної з організацією та проведенням прилюдних торгів у разі звернення стягнення на майно боржника ? юридичної особи;
— посилення прав забезпечених кредиторів у процедурі санації банкрута його керівником (обов’язковість письмової згоди усіх забезпечених кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує 50 відсотків кредиторської заборгованості боржника) тощо.
