Банківська криза в Україні продовжує поглиблюватися. Минулого тижня міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s поставило банківський сектор України до групи «10» – тобто присвоїло йому найвищі ризики. Неплатоспроможними вже визнано 16 банків. За оцінками опитаних фінансистів, проблемними залишаються ще близько 30 фінансових установ. Вирішувати питання з розрахунками перед вкладниками таких банків держава спробує не тільки за рахунок Фонду гарантування вкладів, але і питягнувши до відповідальності власників – за рахунок їх майна.
Неплатоспроможні фінустанови коштують Україні досить дорого. До 1 вересня 2014 ФГВ провів виплати постраждалим вкладникам 14 банків. З 5 вересня до них додався АКБ Банк. Фонд вже виплатив «постраждалим» майже 5,2 млрд гривень. За даними, ще 472 млн гривень вже зараховані на рахунки в банки, які є агентами ФГВ з повернення вкладів. Згідно з інформацією Фонду, це розрахунок тільки щодо половини банків, визнаних неплатоспроможними. Ще у восьми установах поки що працює тимчасова адміністрація. Виплати постраждалим клієнтам цих установ залежать від підсумкового сценарію виведення кожного з банків: з кризи або з ринку.
Нагадаємо, тепер борги «нехороших» банків погашаються також за рахунок держборгу. Справа в тому, що ФГВ не вистачало коштів для виплат всім потерпілим суми компенсації в 200 тис гривень, яку гарантує держава. Для вирішення цієї проблеми держава фактично підвищила рівень держборгу, тим самим переклавши проблему на плечі платників податків і всіх інших громадян.
Одночасно з цим ФГВ вперше зробив спробу перекласти питання боргів перед постраждалими клієнтами безпосередньо на винуватців того, що відбувається – власників неплатоспроможних банків. Поки що ФГВ намагався залучити до відповідальності тільки власника банку «Форум» Вадима Новінського.
Варто зазначити, що ФГВ дійсно вибрав не найкращу мету, адже в банк тимчасова адміністрація прийшла з причин, швидше, «політичних». На відміну від інших банків, там було багато ліквідних активів. Сам Новінський до деякого часу намагався повернути собі банк.
Після одного з судових засідань у справі Новинського журналіст поцікавився у представника Фонду, чому першою мішенню ФГВ став саме цей олігарх. Чиновник запевнив, що рано чи пізно Фонд перейде і до інших власників банків.
«ФГВ вживатиме всіх передбачених чинним законодавством України заходів, з метою доказу в судовому порядку фактів дій чи бездіяльності власників істотної участі банків. Йдеться про банки, які ліквідуються через втрату платоспроможності та віднесення їх Національним банком України до категорії неплатоспроможних», – розповів заступник голови ФГВ Андрій Оленчик.
Йдеться про статтю 58 закону України «Про банки і банківську діяльність». Згідно четвертої частини даної статті, власники істотної участі банків зобов’язані вживати своєчасні заходи для запобігання неплатоспроможності банку.
Частинами п’ятою та шостою цієї ж статті передбачено, що «власники істотної участі, керівники банку відповідають за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства або приховування стійкої фінансової неспроможності банку». «Крім того, на власників істотної участі та керівників банку за рішенням суду може бути покладена відповідальність за зобов’язаннями банку в разі віднесення фінустанови з їх вини до категорії неплатоспроможних», – нагадує Оленчик.
Нагадаємо, що щоб потрапити в категорію проблемних, банку достатньо порушити один з пунктів статті 75 закону України «Про банки і банківську діяльність». У нинішніх економічних умовах порушити один з нормативів нескладно. Після чого банк потрапляє «на олівець» до ФГВ, який спільно з куратором банку від НБУ здійснює нагляд і затверджує план оздоровлення банку.
Зазвичай НБУ вважав за краще не коментувати введення тимчасової адміністрації в той чи інший банк. Традицію мовчання порушила голова НБУ Валерія Гонтарева. Отже, як показує досвід, навіть заяви про наявність плану оздоровлення свідчать тільки про те, що чиновники вітреміновують введенням тимчасової адміністрації – з різних причин. У банківських колах не перший місяць активно обговорюють існування «чорного» списку банків.
Валерія Гонтарєва існування такого списку заперечує, але насправді такого списку не може не бути. Справа в тому, що в самому ж НБУ визнають, що знають про всі проблемні фінансові установи. Таких, за даними, сьогодні налічується близько 30. І далеко не завжди у власників немає коштів для докапіталізації своїх фінансових установ. Найчастіше їх банківський бізнес попросту себе вичерпав.
«Яскраво літають – швидко згорають», – жартували банкіри про подібні фінансові заклади в 2012-2013 роках. Після Євромайдана суспільство дізналося про те, що у цілого ряду банків основним видом заробітку була діяльність в якості конвертаційних центрів. Це було озвучено екс-головою НБУ Степаном Кубівим. За визнанням банкірів, такі «літаючі-сгораючі» банки активно «пилососили» депозити населення під досить високі процентні ставки для кредитування свого бізнесу.
«Ми вивчали багато банків з тих, в які зараз введена тимчасова адміністрація або які знаходяться в стадії ліквідації. Нас цікавила покупка їх активів. Під час аудиту ми дивилися, що є на балансах цих установ. І, як виявилося, на балансах нинішніх неплатоспроможних банків фактично немає нічого. Можна сказати, що вони порожні», – сказав голова наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат.
У світовому досвіді притягнути до відповідальності власника проблемного фінансової установи, тим більше – банку-банкрута, не є проблемою. Завдяки відкритості інформації ці про істинні бенефициари того чи іншого банку контролюючі органи України можуть отримати протягом від години до тижня. Незалежно від того, в яких юрисдикціях приховано справжніх власників банків-банкрутів.
Так, свою позицію щодо притягнення до відповідальності власників неплатоспроможних банків відстоює ФГВ. І проблемою залишається не пошук активів і рахунків бенефіціарів лопнули фінансових установ, і навіть не готовність чиновників викликати таких підприємців в зали суду. Як показує досвід Вадима Новінського, головною перешкодою в процесі повернення грошей клієнтів, постраждалих від «нехороших» банків, поки що є судова система.
Олександр Моісєєнко
