«Ми вважаємо цей законопроект запорукою повноцінного відновлення кредитування української економіки. Проект також належить до пріоритетів Уряду на 2018 рік, його повністю підтримує Національний банк»,- наголосив Голова Національного банку Яків Смолій під час розгляду законопроекту на пленарному засіданні парламенту.
За його словами, повноцінне відновлення кредитування блокується низкою прогалин у чинному законодавстві України, які знижують ефективність діяльності банківського сектору. Це, зокрема:
- неефективний (формальний) інститут поруки, у тому числі існування широко застосовуваної схеми ухилення від виконання обов’язку за договором поруки шляхом ліквідації основного боржника-юридичної особи;
- складний та ризиковий механізм визначення змінюваної процентної ставки;
- недосконалість інструментів позасудового врегулювання, що на практиці нівелює застосування цього способу урегулювання боргу;
- необ’єктивне визначення вартості предмету іпотеки при прийнятті на баланс кредитора цього майна в рахунок погашення боргу у випадку оголошення торгів такими, що не відбулися;
- наявність у законодавстві норм, які дозволяють припинити іпотеку в судовому порядку, незважаючи на наявність непогашеної заборгованості боржника перед кредитором;
- прогалини в законодавстві, які дозволяють відчужувати майно боржників без згоди заставодержателя;
- відсутність можливості перевірки банком у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян інформації, що впливає на спроможність виконання особою власних зобов'язань тощо.
Підтриманий у першому читанні законопроект №6027-д, на думку НБУ, забезпечить вирішення цих проблемних питань.
Що пропонується?
1) Зменшити фінансове навантаження на позичальників, що сприятиме відновленню економіки та активізації кредитуванню фізичних осіб, насамперед для покращення житлових умов;
2) усунути схеми незаконного виведення майна з-під обтяження кредитора;
3) спростити процес та зменшити витрати боржників та кредиторів (стягувачів) при врегулюванні боргу за рахунок вдосконалення позасудових інструментів;
4) врегулювати прогалини щодо погашення кредитів у випадку визнання спадщини відумерлою та низку інших питань у процесі спадкування;
5) узгодити норми Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також частину підзаконних нормативних актів щодо порядку дотримання прав спадкоємців з положеннями Цивільного кодексу України;
6) для фізосіб встановити, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов'язання є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Для юридичних осіб після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
7) уточнити у ЦКУ, що у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником виключно в обсязі, що існував до такої зміни зобов’язання. В той же час пропонується чітко встановити, що порука припиняється повним виконанням основного зобов’язання або якщо кредитор протягом строку загальної позовної давності не пред'явить позову до поручителя;
8) зменшити строки пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців (з одного року до 6 місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину або з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину). Це виключає ситуацію, коли банк не знав і не міг знати про відкриття спадщини;
9) звузити норму щодо обов'язку спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину. Пропонується застосувати такий обов’язок тільки для обтяженого майна, аналогічно до чинного обов’язку звернутися за свідоцтвом про право на спадщину, якщо до її складу входить нерухоме майно;
10) зобов’язати іпотекодержателя (кредитора) звільняти іпотечне майно від накладених ним обтяжень не пізніше ніж через 14 днів з дня повного погашення заборгованості іпотекодавцем (боржником);
11) залишити чинною норму ЦКУ, якою встановлюється, що у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір процентної ставки.
12) уточнити норму щодо доступу банків до Державного реєстру актів цивільного стану. Пропонується надавати такий доступ у порядку та обсязі, встановленому Міністерством юстиції, за наявності письмової згоди фізичної особи, якої стосуються відомості, зазначені в актових записах.
Законопроект містить зміни, які забезпечать банкам можливість перевірки у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян наданої потенціальними позичальниками-фізичними особами інформації, що впливає на спроможність виконання особою власних зобов'язань, а також перевірки факту смерті боржника банку для подальшої роботи із спадкоємцями.