До чого приведе введення 3% податку на продаж валюти...

Фінансовий ринок України - напередодні масштабних коригувань. Вони очікуються і після вступу в силу схваленого Верховною Радою законопроекту Національного банку (якщо документ підпише Президент), і реалізації змін до Податкового кодексу. Одне з них - запровадження 3% збору при продажі-купівлі безготівкової валюти. Ця ідея, хоч і є тільки проектом, заслуговує особливої уваги, так як стосується однієї з найбільш популярних сфер серед населення - грошових розрахунків. Передбачається, що даний податок зачепить тільки безготівкові операції, але він не зможе не відбитися на валютному ринку в цілому.
У першу чергу, збір зробить економічно невигідною гру на курсі - немає гарантії, що долар виросте більш ніж на 3%, а податок потрібно заплатити наперед. Тому, як правило, валютні спекулянти при такій системі оподаткування згортають свою діяльність. Відповідно, скоротиться попит на валюту на міжбанківському ринку. Якщо зараз НБУ змушений продавати валюту із золотовалютних резервів, щоб втримати курс, то при введенні податку йому доведеться її купувати з тією ж метою.
А валютний ринок України зараз знаходиться в дуже "цікавому" стані. На сьогодні валютне кредитування істотно обмежене, при цьому населення активно розміщує кошти на депозити. Так, з початку поточного року загальна сума валютних банківських кредитів скоротилася майже на 2 млрд дол, а обсяг валютних депозитів виріс майже на 0,5 млрд. дол. Такий стан справ призвів до того, що на ринку стали процвітати валютні спекуляції. А нестабільність курсу євро/долар на світових майданчиках ще більше розпалила гравців. Фактично з початку року банки своїми звітами демонструють зростання доходів від валютних операцій. Помітно збільшилася кількість свопів, зустрічних міжбанківських кредитів, покупок і продажів тощо. Валютні спекуляції частково дозволили фінустановам компенсувати збитки від обмеження кредитування у валюті. Правда, і валюта зажила трохи іншим життям, коли дохід від неї став формуватися завдяки коливанням курсу, а не відсоткам за кредитом.
Але ігри банків стримують нормативи валютної позиції, які НБУ досить жорстко обмежив, щоб зменшити запал спекулянтів. При цьому не обтяжені правилами регулятора юридичні особи стали більш активними в цій сфері. Не рідкісний випадок, коли юрособа укладає зовнішньоекономічний контракт зі своїм офшором, і купує на міжбанківському ринку валюту під нього. Потім йде пауза в "ділових" відносинах, а з часом контракт визнається анульованим, в результаті валюту можна продати за гривню за новим курсом і отримати непоганий дохід.
З червня активність валютних спекулянтів відчутно зросла, чому сприяло подорожчання долара, - спрацював "ефект доміно". Звичайно, зростання "зеленого" можна назвати копійчаним, але це, коли мова йде про 100 доларів, а коли про мільйони...
Внаслідок спекулятивних операцій обсяг торгів на міжбанку в червні-липні виріс більш ніж удвічі, порівняно з минулим роком, коли середній оборот валюти на міжбанківському ринку становив близько 0,5 млрд дол, зараз - понад мільярд. У 2010 році даний показник був на рівні близько 300-400 млн. дол. Цифри свідчать тільки про одне - спекулянти прогресують. Та й подорожчання "зеленого" - справа їх рук, адже продати "товар" хочеться якомога дорожче.
*** 3% податок на купівлю-продаж валюти виписаний в проекті фіскальної реформи ДПСУ - "Концептуальні зміни податкової системи", який знаходиться на розгляді в Мінфіні. Вперше подібний податок було введено в Україні в 1998 році як тимчасовий захід для порятунку Пенсійного фонду, який, правда, тривав до 2010 року.
Податок на купівлю валюти змусить банки змінити методи роботи. Вони більше будуть використовувати її для придбання валютних ОВДП. При цьому для них буде важливо знизити ставки за валютними депозитами, так як стане затребуваним запас дохідності. До рівня 1-2% ставки, швидше за все, не впадуть, але до 3-5% - можуть. Валюта стане менш цікавою для банків як пасив. Актуальна гривня, тому і ставки за депозитами в ній будуть зростати.
Купівля безготівкової валюти і подальший продаж її за готівкову гривню при введенні збору призведе до добре відомої конфігурації - виросте різниця між ціною купівлі і продажем валюти. Мінімізується вигода від придбання валюти за гривню. Тому мода на "зелений" та євро як на об'єкт інвестування у населення зійде нанівець. Що, в принципі, відповідає планам влади - приборкати доларизацію української економіки.