Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку готує Концепцію майбутнього закону про систему рейтингування, яка зачіпає не лише інтереси рейтингових агенцій, а й фінансових установ.
Концепція про систему рейтингування нині обговорюється у профільному комітеті фондового регулятора. Норми цього документа ляжуть в основу майбутнього закону. Передбачається, зокрема, що буде встановлено заборону на наявність зв'язків засновників рейтингових агенцій (РА) з представниками фінансових ринків (а також рейтингування компаній пов'язаних осіб), передбачено вимоги до кваліфікації персоналу РА, а також наявності в агенції власної методики оцінювання, узгодженої з комісією.
Концепція обумовлює застосування фінансових санкцій до РА та їхніх посадових осіб, створення асоціації РА для єдиних стандартів роботи, а також можливість агенцій ставити під сумнів оцінку іншої РА шляхом повідомлення регулятора. Крім цього, досить детально прописується процедура отримання в комісії статусу уповноваженої РА, що передбачає у тому числі й оцінку ділової репутації претендента та співбесіду з директором. Цікавим є також те, що документ передбачає майбутні вимоги до приміщень агенцій.
На виконання контролю регулятора за діяльністю РА пропонується аналізувати методологію РА та скарги на неї з боку інших агенцій і інвесторів, ціноутворення (аномальне відхилення цін може свідчити про неправомірну зацікавленість агенції в оцінці), різке підвищення або зниження оцінки. Також передбачається розв′язання конфлікту інтересів між відділом продажів РА й аналітичним підрозділом.
Окремо йдеться в Концепції про фінансові установи. Зокрема, передбачається рейтингування агенцією портфеля інституційного інвестора (пенсійні та інвестиційні фонди). При цьому комісія закріплює за собою право встановлювати вимогу за мінімальним рівнем рейтингової оцінки активу, в який інвестують фонди. Аналогічну функцію виконуватиме НБУ щодо політики інвестування комерційних банків, а Нацкомфінпослуг -- щодо страхових компаній.
Експерти зазначають, що Концепція -- це лише базові поняття, і важливим є те, яким чином вони будуть реалізовані у вигляді конкретних норм уже безпосередньо у документі. Проте деякі положення все ж таки викликають у них сумніви. «Незрозуміло, які вимоги комісія має намір встановлювати до приміщень рейтингових агенцій, і чи потрібні такі взагалі, -- говорить представник однієї з уповноважених РА. -- Вважаю зайвою і норму про те, що РА зможуть оспорювати достовірність рейтингів інших РА. Адже при рейтингуванні використовуються документи, що їх інші особи або ж рейтингові агенції не можуть мати. Тобто як можна об'єктивно оспорювати такий рейтинг?».
Радник генерального директора агенції «Кредит-Рейтинг» Олексій Капустинський вважає, що у Концепції не приділено уваги необхідності досвіду роботи на ринку при доборі уповноважених агенцій. Також, на його думку, спірним питанням є встановлення відповідальності за присвоєння рейтингової оцінки, що призвело до збитків інвестора (дефолт, банкрутство емітента тощо). «До цього питання потрібно підходити вкрай обережно. Рейтингова оцінка висловлює думку агенції і не є прямою вказівкою чи рекомендацією для здійснення певних дій. Окрім цього, характеристики низки рівнів рейтингу (спекулятивних рейтингів) прямо містять фрази про ступінь вірогідності настання дефолту», -- говорить експерт.
Є зауваження і до норм щодо методології встановлення рейтингових оцінок. «Аналізуватися регулятором повинні принципи методології рейтингування, а не самі методології, бо кожна агенція мусить мати право роботи за своїми власними розробками, які, проте, повинні відповідати якимось узагальненим принципам. Регулятор не повинен втручатися у зміст конкретних методологій», -- міркує Олексій Капустинський.
Природно, що норми про рейтингування інвестиційних портфелів фінансових установ РА підтримують. Щоправда, у самих фінансистів тут зворотний настрій. «Рейтінгування загалом має бути суто добровільним. Для того щоб ринок рейтингування працював, слід спочатку виховати певну культуру та довіру. А те, що ми бачимо зараз, -- це цілеспрямовані спроби зацікавлених осіб загнати всіх до «стійла», -- говорить директор КУА «Фінекс-Капітал» Ігор Когут. -- Якщо говорити про обов'язкове рейтингування тих самих пенсійних та інвестиційних фондів, то навіщо це потрібно, якщо контроль за якістю їхнього портфеля проводиться з боку аудиторів, зберігачів, наглядової ради. Якщо ж узяти рейтингування активів, в які можна буде інвестувати, то це просто звузить можливості будь-якої диверсифікації на і так збитковому ринку».