Аналітика від Дт-Кт: що винен — віддати повинен

Згадаємо основи

Нагадаємо, що поняття кредиту визначено в ст. 1054 — 1057-1 ЦКУ, а поняття фінансового кредиту — в п. 3 ст. 1 Закону про фінпослуги: це кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент. У кредитному договорі визначаються: строки повернення кредиту, розмір процентів, також можливе визначення плати за інші послуги банку, пов'язані з видачею кредиту, а також у договорі визначаються санкції (штрафи, пеня тощо), які застосовуються до клієнта-позичальника за невиконання умов кредитного договору.

Залежно від прийнятого графіка погашення кредиту у позичальника виникають зобов'язання щодо погашення кредиту — у певних сумах та на певні дати, які визначені в такому графіку.

Але якщо позичальник не зможе вчасно погасити поточні зобов'язання за кредитом, відповідні суми (в межах кожного окремого простроченого платежу) стають простроченим кредитом, а також «вмикаються» санкції, передбачені кредитним договором.

Облік прострочення кредиту

Основна сума отриманого кредиту у валюті відображається на субрахунках 602, 604 (короткострокові кредити) або 502, 504 та 612 (довгострокові кредити). Нагадаємо, що з основної суми довгострокових кредитів слід виділяти суму, що підлягає сплаті протягом 12 місяців з дати балансу, яка і відображається на субрахунку 612.

Якщо частина основної суми короткострокового кредиту (як правило, це черговий платіж, не сплачений вчасно) стає простроченим зобов'язанням, то його слід перенести на субрахунок 606 — наступним днем після останнього строку сплати такої частини. Для довгострокових кредитів аналогічного субрахунку не передбачено, то ми пропонуємо обліковувати прострочені суми на субрахунку 612. Або виділяти їх окремо від непрострочених сум — вирішує саме підприємство-позичальник. Таке рішення може бути зафіксоване у наказі про облікову політику або в окремому наказі керівника підприємства.

Щодо простроченої суми відсотків за кредитом, то Інструкцією №291 не передбачено окремих субрахунків для обліку таких сум, тож усі відсотки обліковують на субрахунку 684. Якщо у кредитному договорі передбачено збільшення відсоткової ставки за кредитом унаслідок порушення позичальником умов кредитного договору, то, на нашу думку, збільшену суму відсотків обліковують так само, як і відсотки за первісно встановленою ставкою. Аргументувати це можна тим, що відсотки за своєю суттю — це плата за кредит, а не штрафна санкція.

Курсові різниці. Заборгованість за основною сумою кредиту та за процентами є монетарною статтею у розумінні п. 4 П(С)БО 21, тому за цими сумами розраховуються курсові різниці згідно з вимогами П(С)БО 21. Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про фінансову діяльність, якими і є кредити банків, відображають у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з п. 9 П(С)БО 21. Факт прострочення кредиту не впливає на нарахування курсових різниць.

Але «найцікавіші» платежі, які виникають у разі прострочення кредиту, — це, звичайно, штрафні санкції, визначені у кредитному договорі: штрафи, пеня. Такі санкції обліковують на кредиті субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» у кореспонденції з дебетом субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки». Через субрахунок 948 штрафні санкції зменшують фінансовий результат до оподаткування. Оскільки розділ ІІІ ПКУ і, зокрема, ст. 140 ПКУ не передбачають відповідних коригувань на суми штрафних санкцій, то виходить, що такі санкції включаються до розрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток! До речі, штрафні санкції за кредитними договорами з банками-резидентами, як правило, виражені у гривнях, бо засобом платежу на території України є гривня.

Приклад Підприємство отримало короткостроковий кредит у сумі 3000 євро строком на три місяці (курс на дату отримання — 25 грн/євро). Графік погашення кредиту — щомісяця рівними платежами. Процентна ставка — 24% річних, фінансовий рік — 360 днів. Після закінчення першого місяця користування кредитом підприємство сплачує 1000 євро основної суми платежу та проценти у сумі 60 євро. На дату сплати першого платежу та процентів (проценти сплачено одночасно з їх нарахуванням) курс становить 26 грн/євро. Другий платіж у сумі 1000 євро та проценти в сумі 41 євро підприємство не сплатило вчасно (курс на дату сплати цього платежу та нарахування процентів — 25,6 грн/євро). Прострочення досягло 10 днів, а за умовами договору за кожен день прострочення сплачується 0,1% від простроченої заборгованості, перерахованої в гривні за офіційним курсом на кожен день прострочення. Умовно сума штрафу становила 2700 грн. Курс на дату сплати простроченої суми кредиту та процентів — 25,6 грн/євро. Облік цих операцій показаний у таблиці.

Таблиця

Облік прострочених платежів за кредитом у валюті

 Юлія Єгорова