Меморандум щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті (далі – Меморандум) був запропонований банками, що мають найбільший портфель кредитів фізичних осіб в іноземній валюті, і передбачає реструктуризацію споживчих кредитів в іноземній валюті, що отримані під заставу нерухомості, залишок за основною частиною яких не перевищує 2,5 млн. грн. за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим Національним банком України на 1 січня 2015 року.
Обов’язок банків щодо виконання положень Меморандуму виникає виключно за низки умов, більша частина яких вже виконана.
Найважливішою підставою практичної реалізації положень Меморандуму стало підписання 5 травня 2015 року Президентом України Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню)”.
Зміни до Податкового кодексу звільняють від оподаткування податком на доходи фізичних осіб прибутки фізичної особи-позичальника, які виникають у разі прощення кредитором частини боргу. Зокрема, скасовано 22% податку з доходу фізичних осіб у разі прощення частини валютного кредиту під час переведення його в гривню. Це прощення стосується всіх валютних кредитів, крім тих, що видані співробітникам банків.
Інша вимога щодо набрання чинності Меморандумом теж виконана. Зокрема, до окремих нормативно-правових актів Національного банку України внесено зміни щодо незастосування санкцій до банків унаслідок порушення нормативів у результаті проведення реструктуризації валютних кредитів та/або прощення (анулювання) частини боргу, а також щодо подальшої класифікації цих кредитів, їх обліку тощо.
Разом з тим, на думку співголови Громадської ради Станіслава Аржевітіна, вимога щодо скасування мораторію на звернення стягнення на майно, яке є забезпеченням за кредитами фізичних осіб (установленого Законом України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” №1304-VII від 3 червня 2014 року разом з доповненнями), є сьогодні недоцільною, адже може викликати напругу в суспільстві.
“Меморандум про реструктуризацію валютних кредитів став компромісним рішенням проблеми валютних кредитів – без втрат для вкладників і без бюджетних грошей – за допомогою домовленості всіх зацікавлених сторін”, – зазначила співголова Громадської ради Ярослава Авраменко.
За її словами, саме Меморандум може вирішити питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Адже згідно з підпунктом “С” пункту 19 Меморандуму Україна-МВФ про економічну та фінансову політику переговорний процес між позичальниками і банками щодо реструктуризації валютних іпотечних кредитів має бути добровільним. “Держава та НБУ не повинні втручатися у двосторонні переговори між позичальниками і банками. Якщо буде прийнято закон, що вимагатиме примусової конвертації валютних іпотечних кредитів у гривневі, Президент накладе вето на закон”, – зазначено в Меморандумі.
Меморандум підписали такі банки: ПАТ “УПБ”, ПАТ “Альфа-Банк Україна”, ПАТ “ КБ “Надра”, ПАТ “Банк Михайлівський”, ПАТ “ ПриватБанк”, ПАТ “ БАНК “ГРАНТ”, ПАТ “ Регіон-банк”, АТ “Дельта Банк”, ПУАТ “ФИДО БАНК”, ПАТ “Платинум Банк”, ПАТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК”. Інші банки, що мають найбільший портфель кредитів фізичних осіб в іноземній валюті, розглядають можливість у найближчий час також приєднатися до Меморандуму.
Для того, щоб розпочати фактичний процес реструктуризації боргу, позичальнику необхідно письмово звернутися до банку з проханням проведення конвертації згідно з Меморандумом та зареєструвати це звернення в банку. Потім отримати письмову відповідь від банку. У разі відмови або отримання рішення про застосування умов, які є гіршими за умови Меморандуму, потрібно письмово звернутися з наданням всіх матеріалів до відповідної комісії при Громадській раді, яка буде створена найближчим часом.
Таким чином, з початком дії Меморандуму відкривається шлях до остаточного врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, у результаті чого буде знижено фінансове навантаження на позичальників у зв’язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні.