Наявні на сьогодні заходи захисту на валютному ринку є актуальними для підтримки макроекономічної та фінансової стабільності. Водночас Національний банк і надалі продовжуватиме поступову лібералізацію валютного ринку, розпочату у 2016 році після стабілізації фінансової системи і повернення економіки України до зростання. Про це йдеться у Звіті Національного банку про запровадження заходів захисту, підготовленого відповідно до вимог Закону "Про валюту і валютні операції" для звітування перед суспільством щодо процесу руху до повної свободи проведення валютних операцій.
Чому були запроваджені заходи захисту?
Усі обмеження, які досі зберігаються на валютному ринку, були введені до 2016 року. Цьому передували, зокрема, такі події:
- накопичення суттєвих макроекономічних дисбалансів упродовж 2010‒2013 років, зокрема, через підтримку фіксованого курсу гривні за рахунок міжнародних резервів в умовах стрімкого зростання зовнішнього боргу і значного перевищення імпорту над експортом;
- анексія Росією Криму та розгортання воєнного конфлікту на Сході у 2014–2015 роках, що призвело до руйнування економічних зв’язків із непідконтрольними територіями і значних втрат ВВП;
- запровадження торговельних обмежень з боку РФ.
Ці події стали причиною кількох хвиль значної девальвації гривні з одночасним підвищенням попиту на іноземну валюту і поглибленням її дефіциту впродовж 2014–2015 років. Для відновлення макрофінансової стабільності Національний банк розширив перелік заходів захисту на валютному ринку, спрямованих на запобігання відпливу капіталу, стабілізацію попиту на іноземну валюту і валютних надходжень.
Запровадження цих заходів дало змогу відновити економічний розвиток держави. Упродовж 2016‒2018 років ВВП України стійко зростав. Споживча інфляція скоротилася з 43,3% на кінець 2015 року до 9,8% на кінець 2018 року. Міжнародні резерви за цей період суттєво зросли і утримуються на рівні понад 20 млрд дол. США.
Чи виправдане збереження обмежень?
Попри поліпшення основних економічних показників і стабілізацію фінансової системи, певні ризики для макроекономічної стабільності зберігаються. Подовження частини заходів захисту на валютному ринку є необхідним, оскільки:
- наявні геополітичні ризики, зокрема, ескалації військового конфлікту на Сході та/або в Азовському морі, нових торговельних обмежень з боку Росії тощо;
- значні погашення зовнішнього боргу впродовж найближчих двох років формують суттєві потреби у фінансуванні;
- через уповільнення світової економіки та протекціоністські заходи погіршуються умови міжнародної торгівлі;
- обсяг міжнародних резервів є достатнім для виконання зобов’язань Уряду та Національного банку, проте залишається нижчим достатнього рівня за композитним критерієм МВФ;
- економіка все ще вразлива до надмірних курсових коливань на валютному ринку;
- зберігається високий рівень доларизації банківської системи.
У таких умовах стабільне функціонування валютного ринку та обмеження надмірних коливань обмінного курсу гривні є необхідними для подальшого зміцнення макрофінансової стабільності. Запроваджені заходи захисту дають змогу знижувати інфляційні та девальваційні очікування, підвищувати довіру до гривні. Це сприятиме ціновій стабільності, важливій для стійких темпів довгострокового зростання економіки.
Як відбуватиметься лібералізація валютного ринку?
Усі запроваджені заходи захисту де-факто були введені ще до 2016 року. Після цього Національний банк не вводив нових заходів захисту на валютному ринку, а виключно пом’якшував чи скасовував введені під час економічної кризи. Лише з початку цього року запроваджено близько 30 валютних послаблень, зокрема:
- збільшення граничного строку розрахунків за експортно-імпортними контрактами вдвічі до 365 днів і одночасне скасування санкцій у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення цих строків;
- скасування попереднього резервування гривні для купівлі валюти бізнесом (Т+1);
- підвищення ліміту на репатріацію дивідендів з 7 млн дол. США до 12 млн євро;
- зниження нормативу обов’язкового продажу валютних надходжень з 50% до 30%;
- дозвіл на вільне використання рахунків юросіб-резидентів за кордоном;
- скасування процедури реєстрації зовнішніх запозичень;
- заміна тотального валютного контролю ризик-орієнтованим наглядом, побудованим за принципом "більше ризиків – більше уваги, менше ризиків – менше уваги";
- заміна індивідуальних валютних ліцензій зручною системою е-лімітів, яка не вимагає отримання дозволів Національного банку.
Курс на подальшу лібералізацію валютного ринку є безальтернативним. Наша кінцева мета – вільний рух капіталу без будь-яких валютних обмежень. Водночас діючі заходи захисту забезпечать послідовність процесу валютної лібералізації, яка є зобов’язанням України в межах програми МВФ.
Національний банк послаблюватиме та скасовуватиме заходи захисту поступово і в міру поліпшення макроекономічної ситуації з урахуванням оцінки ефектів від вже знятих обмежень на валютному ринку. Це убезпечить від негативних явищ в реальному секторі економіки та на фінансовому ринку і сприятиме економічному зростанню.
***
Довідково:
Цей звіт підготовлено на виконання вимог п. 4 ст. 12 Закону "Про валюту і валютні операції" з метою інформування суспільства про мотиви запровадження заходів захисту на валютному ринку України.
Заходи захисту на валютному ринку запроваджуються відповідно до мандату Національного банку, визначеного ст. 99 Конституції України та ст. 6 Закону "Про Національний банк України" щодо забезпечення стабільності грошової одиниці. Водночас Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності та сприяння фінансовій стабільності.