Мінфін оприлюднив проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (завантажити).
Документ спрямований на удосконалення та уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, а також узгодження та покращання положень законодавчих актів, що змінюються, забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму.
Але одразу попередимо читачів: навіть якщо цей законопроект найближчим часом буде прийнятий ВРУ та підписаний Президентом, він почне працювати не одразу. Згідно із його Прикінцевими положеннями, Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим законом.
Фінансовий моніторинг від 300 тис. грн
Зараз (згідно з ст. 15 Закону №1702) фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150 000 грн (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30 000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150 000 гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30 000 гривень).
А за новим законопроектом до так званих порогових фінансових операцій (ст. 20) належатимуть фінансові операції, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 300 000 гривень (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор – 30 000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 300 000 гривень на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор – 30 000 гривень).
І це не враховуючи інших ознак таких операцій, тобто, це суто вартісний критерій.
Порогові фінансові операції будуть проводитися суб’єктами первинного фінмоніторингу (вони зазначені у ст. 2 законопроекту). Однак про них такі суб’єкти повинні будуть повідомляти Держфінмоніторингу періодично із частотою, що залежить від типу такої фіноперації, раз на 5 робочих днів або раз на місяць (п. 8 ч. 2 ст. 8 законопроекту).
Ідентифікація клієнтів, що здійснюють переказ коштів
Зараз, згідно із ч. 3 ст. 9 Закону №1702, ідентифікація та верифікація клієнта здійснюється, зокрема, у разі встановлення ділових відносин (за винятком ділових відносин, встановлених на підставі договорів страхування за видами страхування іншими, ніж страхування життя, за якими клієнтом є фізособа та загальний страховий платіж не перевищує 5 000 гривень або його сума еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті; ділових відносин, які виникають на підставі договорів про участь в лотереї за умови, що розмір ставки гравця не перевищує 5 000 гривень; проведення платіжною організацією, учасником чи членом платіжної системи, банком, філією іноземного банку фінансових операцій, що здійснюються без відкриття рахунка, на суму, що є меншою ніж 150 000 гривень, або сума якого еквівалентна зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості).
У ч. 2 ст. 14 законопроекту прописано: якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що надає послуги переказу коштів платнику (ініціатору переказу), здійснює переказ на суму, що є меншою ніж 30 000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, він повинен забезпечити супроводження такого переказу як мінімум:
1) інформацією про платника (ініціатора переказу):
- фізичну особу (фізичну особу – підприємця) – прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові; номер її рахунка, з якого списуються кошти, чи за відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції, який дає змогу здійснити відстеження операції;
- юридичну особу – повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, чи за відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції;
- траст або інше подібне правове утворення – повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, чи за відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції;
2) інформацією про отримувача переказу коштів:
- фізичну особу (фізичну особу – підприємця) – прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, номер рахунка, на який зараховуються кошти, за відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції;
- юридичну особу – повне найменування, номер рахунка, на який зараховуються кошти, за відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції;
- траст або інше подібне правове утворення – повне найменування, номер рахунка, на який зараховуються кошти, за відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції.
Тобто, до 30 тис. грн особа зможе зробити переказ коштів, не надаючи жодних документів, які ідентифікують платника. Достатньо просто зазначити ПІБ або найменування та номер рахунку/фіноперації.
А ось на більшу суму - згідно із ч. 1 ст. 14 – платник має надати особі, через яку робить переказ (суб’єкту первинного моніторингу), додаткову інформацію:
- про місце проживання (або місце перебування фізичної особи – резидента чи місце тимчасового перебування фізичної особи – нерезидента в Україні);
- або номер (та за наявності – серію) паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);
- або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або дату і місце народження.
Крім того, пропонується за неподання юридичною особою державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, або про відсутність такого кінцевого бенефіціарного власника (контролера) у строки, визначені законом, накладати на керівника юрособи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), штраф від 3000 до 5000 н.м.д.г. (51 000 – 85 000 грн).
За внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, в тому числі в документи, на підставі яких вносяться зміни до відомостей, що містяться в ЄДР, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості (в тому числі про структуру власності та кінцевого бенефіціарного власника (контролера), пропонується карати штрафом від 5000 до 8000 н.м.д.г. (85 000 – 136 000 грн) або арештом на строк від шести до дев’яти місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
В цілому цей законопроект є дуже цікавим. І великим за розміром, тож, вмістити усі нововведення, що ним передбачені, в одній новині не вийде. Але найближчим часом ми зробимо статтю, у якій наш автор проаналізує ці зміни. Тож, слідкуйте за нашими новинами!