Поняття договору позики визначено у статті 1046 Цивільного кодексу України.
Сторонами цієї категорії договорів є позикодавець (особа, якій у власність передаються гроші або речі, що мають ознаки, властиві усім речам того ж роду). Той, хто позичає гроші (позичальник), зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з того моменту, коли позичальнику були передані гроші чи речі.
Якщо сума, яку позичають, перевищує 170 гривень, або якщо гроші позичає організація (юридична особа), договір позики має бути укладений у письмовій формі, тобто зміст має бути зафіксований в одному чи кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Форма договору позики між фізичними особами
На суму понад 170 гривень договір позики між фізособами слід укладати в письмовій формі
Джерело: Кременчуцьке РУЮ
Рубрика: Фінанси і банки/Власні фінанси
Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.
Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.
на мiсяць безкоштовно!Спробувати