Нюанси розрахунку зарплати у 2017 році - на прикладах

У статті наведено приклади розрахунку доплат до мінімального рівня заробітної плати у різних ситуаціях, а також розглянуто особливості її оподаткування.

Забезпечення мінімальної заробітної плати

Заробітна плата — це грошова винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст. 3-1 Закону про оплату праці).

Починаючи з 01.01.2017 р. розмір мінімальної заробітної плати працівника за повністю виконану норму праці не може бути менше 3 200 грн.

Виплати, що враховуються при обчисленні зарплати для забезпечення її мінімального розміру

- Основна зарплата, зокрема, винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за тарифними ставками (окладами), відрядними розцінками та посадовими окладами;

- Доплати і надбавки до тарифних ставок (окладів) за:

• суміщення професій (посад);
• виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;
• розширення зон обслуговування;
• інтенсивність праці;
• класність водіям (машиністам) транспортних засобів;
• керівництво бригадою;
• високі досягнення в роботі;
• виконання особливо важливої роботи на певний строк;
• знання та використання в роботі іноземної мови;
• допуск до державної таємниці;
• дипломатичні ранги, персональні звання службових осіб, ранги державних службовців, кваліфікаційні класи суддів, науковий ступінь;
• за роботу в святкові і вихідні дні тощо.

- Премії (щомісячні, квартальні тощо) і винагороди, в тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер.

- Винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи).

- Індексація.

Виплати, що не враховуються при обчисленні зарплати для забезпечення її мінімального розміру*

- Виплати, визначені частиною другою ст. 3-1 Закону про оплату праці:

• доплати за роботу в несприятливих умовах праці
  та підвищеного ризику для здоров’я;
• доплата за роботу у нічний час;
• доплата за роботу в надурочний час;
• виплати за роз’їзний характер роботи;
• премії до ювілейних і святкових дат

- Виплати, обчислені з розрахунку середньої зарплати:

• відпускні;
• компенсація за невикористану відпустку;
• лікарняні;
• декретні.

- Виплати, що не залежать від виконаної працівником місячної (годинної) норми праці:                 

• матеріальна допомога (на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань);
• сума вихідної допомоги при припиненні трудового договору

- Інші виплати:

• винагорода за ЦПД;
• зарплата на роботі за внутрішнє сумісництво

_______________
*Такі виплати мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати.

Доплата до мінімального рівня

Якщо працівник виконав місячну норму праці, а нарахована йому заробітна плата є меншою за розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець повинен провести доплату до рівня мінімальної заробітної плати.

Така доплата розраховується в кінці кожного місяця, коли відома сума заробітної плати за відпрацьований час, а виплачується одночасно із заробітної платою за другу половину місяця. Тому при нарахуванні та виплаті заробітної плати за першу половину місяця (аванс) розраховувати та виплачувати доплату до рівня мінімальної заробітної плати не потрібно.

У разі укладання з працівником трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці, роботодавець розраховує і виплачує мінімальну заробітну плату пропорційно виконаній нормі праці (відпрацьованому часу).

Слід зазначити, що час простою не з вини працівника оплачується відповідно до норм ст. 113 КЗпП не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу), при цьому роботодавець не проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати.

Розглянемо зазначене па прикладах.

1) Виконано місячну норму праці

Посадовий оклад працівника — 2 100 грн, надбавка за інтенсивність праці — 420 грн (20 % від посадового окладу). У січні 2017 р. працівником відпрацьовано повний місяць. Розрахована сума заробітної плати працівника за січень 2017 р. — 2 520 грн (2 100 + 420).

Оскільки сума заробітної плати працівника (2 520 грн) менше мінімального розміру заробітної плати (3 200 грн), то необхідно здійснити доплату до її рівня, яка становитиме 680 грн (3 200 – 2 520).

2) Не виконано місячну норму праці

Ситуація 1. Посадовий оклад працівника — 2 800 грн. Доплат, надбавок та премій він не має. У січні 2017 р. працівником відпрацьовано 12 робочих днів (із 20 днів за графіком робочого часу), решту часу він перебував у щорічній відпустці. Сума відпускних становила 1 250 грн.

Заробітна плата працівника за відпрацьований час у січні 2017 р. становить 1 680 грн (2 800 : 20 × 12).

Оскільки працівником у січні 2017 р. не виконано місячну норму праці, то рівень мінімальної заробітної плати визначаємо пропорційно відпрацьованому часу.

Мінімальна заробітна плата пропорційно виконаній нормі праці становить 1 920 грн (3200 : 20 × 12).

Далі визначаємо суму доплати до рівня мінімальної заробітної плати, враховуючи лише заробітну плату за відпрацьований час у січні 2017 р., сума відпускних до розрахунку не включається.

Доплата до рівня мінімальної заробітної плати у січні 2017 р. становить 240 грн (1 920 – 1 680).

Отже, загальна сума нарахованого доходу працівника в січні 2017 р. становить 3 170 грн (1 680 (заробітна плата за відпрацьований час) + 240 (доплата до рівня мінімальної заробітної плати) + 1 250 (сума відпускних)).

Ситуація 2. Посадовий оклад працівника — 2 300 грн, щомісячна премія — 460 грн.  У січні 2017 р. працівником відпрацьовано 15 робочих днів (із 20 днів за графіком робочого часу), решту часу він хворів, сума лікарняних — 780 грн. Крім того, у січні 2017 р. йому нарахували премію до ювілейної дати в розмірі 1 150 грн.

Заробітна плата працівника (з урахуванням щомісячної премії) за відпрацьований час у січні 2017 р. становить 2 185 грн ((2 300 : 20 × 15) + 460).

Оскільки працівником у січні 2017 р. не виконано місячну норму праці, то рівень мінімальної заробітної плати визначаємо пропорційно відпрацьованому часу.

Мінімальна заробітна плата пропорційно виконаній нормі праці становить 2 400 грн (3 200 : 20 × 15).

Далі визначаємо суму доплати до рівня мінімальної заробітної плати, враховуючи лише заробітну плату за відпрацьований час у січні 2017 р. Сума лікарняних та премія до ювілейної дати при розрахунку доплати не включаються, такі виплати виплачуються понад розмір мінімальної заробітної плати.

Доплата до рівня мінімальної заробітної плати у січні 2017 р. становить 215 грн (2 400 – 2 185).

Отже, загальна сума нарахованого доходу працівника в січні 2017 р. становить 4 330 грн (1725 (посадовий оклад за відпрацьований час) + 460 (щомісячна премія) + 215 (доплата до рівня мінімальної заробітної плати) + 780 (сума лікарняних) + 1 150 (премія до ювілейної дати)).

3) Неповний робочий час

Ситуація 1. Посадовий оклад працівника — 3 200 грн. Згідно з наказом по підприємству йому встановлено неповний робочий час (0,5 ставки). Доплат, надбавок та премій він не має. Згідно з даними, наведеними у прикладі, доплату проводити не потрібно, оскільки оклад працівника встановлено на рівні мінімальної заробітної плати.

Отже, заробітна плата працівника з урахуванням зайнятості становить 1 600 грн (3 200 × 0,5).

Ситуація 2. Оклад працівника за посадою — 2 200 грн. Згідно з наказом по підприємству йому встановлено неповний робочий час (0,75 ставки). Доплат, надбавок та премій він не має. Заробітна плата працівника з урахуванням зайнятості становить 1 650 грн (2 200 × 0,75).

Оскільки працівник працює на умовах неповного робочого часу, то рівень мінімальної заробітної плати визначаємо пропорційно відпрацьованому часу.

Мінімальна заробітна плата пропорційно відпрацьованому часу становить 2 400 грн (3200 × 0,75).

Далі визначаємо доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка становитиме 750 грн (2 400 – 1 650).

Отже, загальна сума нарахованого доходу працівника становить 2 400 грн (1 650 (посадовий оклад з урахуванням зайнятості) + 750 (доплата до рівня мінімальної заробітної плати)).

4) Внутрішнє сумісництво

У січні 2017 р. нарахована заробітна плата працівника за основним місцем роботи — 2 900 грн і за сумісництвом (0,25 ставки) – 625 грн.

Доплата до рівня мінімальної заробітної плати нараховується окремо за основним місцем роботи та окремо на роботі за сумісництвом. Тобто підсумовувати заробітну плату за основним місцем роботи із зарплатою на роботі за сумісництвом, у тому числі внутрішнім, не потрібно.

За основним місцем роботи заробітна плата працівника менше розміру мінімальної заробітної плати, тому проводимо доплату до її рівня, яка становитиме 300 грн (3 200 – 2 900).

Загальна сума заробітної плати працівника у січні 2017 р. за основним місцем роботи — 3 200 грн
(2 900 + 300).

Рівень мінімальної заробітної плати працівника за сумісництвом з урахуванням його зайнятості становить 800 грн (3 200 × 0,25). Тому за сумісництвом також проводимо доплату, яка становитиме 175 грн
(800 – 625).

Загальна сума заробітної плати працівника у січні 2017 р. за сумісництвом — 800 грн (625 + 175).

5) Підсумований облік робочого часу

Працівнику встановлено підсумований облік робочого часу, обліковий період — півріччя. У січні 2017 р. ним відпрацьовано усі години за графіком роботи — 162 робочі години (при нормальній тривалості робочого часу — 159 год), у тому числі нічних — 30 год. Оклад працівника — 3 000 грн, доплата за роботу в нічний час — 30 %.

При застосуванні підсумованого обліку робочого часу відпрацьованою нормою вважаються відпрацьовані години за графіком роботи. Якщо відпрацьовано всі години за графіком роботи й нарахована заробітна плата менше мінімального розміру заробітної плати, то слід провести доплату до її рівня. При цьому надурочні години, визначені в останньому місяці облікового періоду, оплачуються понад розмір мінімальної заробітної плати.

Оплата за 1 год роботи становить 18,87 грн (3 000 : 159).

Оплата за 162 відпрацьовані години становить 3 056,94 грн (18,87 × 162).

Доплата за 30 нічних годин становить 169,83 грн ((18,87 × 30) × 0,3).

При обчисленні заробітної плати для забезпечення її мінімального розміру доплата за нічний час до розрахунку не включається. Такі виплати мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати.

Тому розмір доплати до nbsp;мінімальної заробітної плати становитиме 143,06 грн (3 200 – 3 056,94).

Загальна сума нарахованого доходу працівника за січень 2017 р. становить 3 369,83 грн
(3 056,94 +143,06 + 169,83).

Податок на доходи фізичних осіб

Підпунктом 164.2.1 Податкового кодексу визначено, що доходи платника податку у вигляді заробітної плати (інші прирівняні до неї згідно з законодавством виплати, компенсації та винагороди), нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (далі — заробітна плата), включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника і оподатковуються за основною ставкою, встановленою п. 167.1 ПКУ, — 18 %.

Крім того, ст. 169 ПКУ передбачено право платників податку на застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП), яка надає змогу платникам податку на доходи фізичних осіб зменшити нарахований загальний місячний оподаткований дохід у вигляді заробітної плати. Сума ПСП, на яку зменшується заробітна плата, визначається як відсоток прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року (далі — ПМ), тобто протягом звітного податкового року розмір ПСП залишається незмінним.

Статтею 7 Закону про Держбюджет-2017 установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2017 р. становить 1 600,00 грн, отже, розмір «загальної» ПСП, на яку має право будь-який платник податку, становить 50 % ПМ — 800,00 грн (пп. 169.1.1  ПКУ).

ПСП для багатодітних платників податку — 800,00 грн (пп. 169.1.2 зазначеного пункту).

Розмір підвищених ПСП:

• 150 % — 1 200,00 грн (пп. 169.1.3 ПКУ);
• 200 % — 1 600,00 грн (пп. 169.1.4 ПКУ).

Граничний розмір доходу у вигляді заробітної плати, до якого може застосовуватись ПСП, — 2 240,00 грн (розмір ПМ × 1,4 та округлений до найближчих 10 грн), за виннятком особливостей, встановлених ст. 169 Податкового кодексу для багатодітних платників податку (пп. 169.4.1 ПКУ).

ПСП застосовується з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.

У разі перевищення нарахованої місячної зарплати понад установлений Податковим кодексом розмір питання щодо надання ПСП не розглядається незалежно від категорії платника податку.

Військовий збір

Крім податку на доходи фізичних осіб, Податковим кодексом передбачено тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради про завершення реформи Збройних Сил України, справляння військового збору за ставкою 1,5 %, зокрема, з доходів у вигляді заробітної плати (п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX  Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджетів здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу, тобто вони сплачуються (перераховуються) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку та збору до бюджетів.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, перераховується до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Відповідальним за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податку та збору із заробітної плати платника податку до бюджетів є податковий агент —роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника.

Форма № 1ДФ

Варто також нагадати про подання у строки, встановлені Податковим кодексом для податкового кварталу (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ). Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Згідно з Довідником ознак доходів (додаток до Порядку № 4) доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), зазначаються за ознакою «101».

У формі № 1ДФ також відображаються ознаки ПСП згідно з Довідником ознак ПСП, наведеним у додатку до Порядку № 4, — у графі 8 «Ознака податкової соціальної пільги», що заповнюється тільки фізичними особами, які мали пільги щодо податку у звітному періоді згідно із законодавством за місцем отримання доходу. За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді у графі 8 проставляється прочерк. При заповненні графи 8 слід враховувати ту ознаку пільги, яка відповідає нарахованому доходу. Допускається наявність кількох рядків з однією ознакою доходу тільки у разі наявності у фізичної особи кількох ознак пільг за такою ознакою доходу (наявність різних пільг у кожному з трьох місяців кварталу).

Довідник ознак податкових соціальних пільг (витяг)

Загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору в грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях та копійках), відображаються у рядку «Військовий збір» розділу II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» форми № 1ДФ. При цьому відомості про фізичну особу — платника податку, якій нараховано доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Єдиний соцвнесок

Крім виконання функції податкового агента при нарахуванні заробітної плати своїм працівникам, роботодавці незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, є платниками єдиного внеску (п. 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ).

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).

Єдиний внесок для роботодавців — 22 % до бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць (з 01.01.2017 р. — 3 200,00 грн), за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску (22 %) застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (частина п’ята ст. 8 Закону про ЄСВ).

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом, яка дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату нарахування.

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ

• З 01.01.2017 р. — 40 000 грн

• З 01.05.2017 р. — 42 100 грн

• З 01.12.2017 р. — 44 050 грн

Єдиний внесок нараховується на суми заробітної плати, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов’язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються згідно із  законом або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.

Частиною другою ст. 9 Закону про ЄСВ установлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які згідно із цим Законом нараховується єдиний внесок.

Єдиний внесок нараховується на суми, визначені базою нарахування, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачено такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ платники єдиного внеску — роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20  числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники єдиного внеску — роботодавці під час кожної виплати заробітної плати, на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з виплатою зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, коли внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачено у строки, встановлені абзацом першим частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнано переплату єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на nbsp;оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважаються отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Періодом, за який платники єдиного внеску — роботодавці подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць. Звіт з ЄСВ роботодавцями подається згідно з Порядком № 435 за формою № Д4.

Вимога щодо нарахування ЄСВ з мінімальної зарплати

*Крім відпустки без збереження заробітної плати на період проведення АТО.
** Якщо листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами відкрито у минулому році, а дата його закриття припадає на поточний календарний рік, і періоди перебування на лікарняному по вагітності та пологах припадають на зміну розміру мінімальної зарплати, а базу нарахування ЄСВ суми допомоги по вагітності та пологах розраховано виходячи з розміру мінімальної зарплати, що діяв на дату нарахування таких сум, необхідно у місяці, у якому змінено розмір мінімальної зарплати, здійснити донарахування ЄСВ виходячи зі зміненого розміру мінімальної зарплати за місяці, за які нараховано суми допомоги по вагітності та пологах.

Приклади оподаткування заробітної плати та застосування ПСП (за наявності підстав для її застосування).

6) Платнику податку — державному службовцю за повністю відпрацьований місяць нараховано заробітну плату в сумі 5 200,00 грн. При цьому в зазначеного держслужбовця відсутні підстави для застосування підвищеного розміру ПСП. І хоча Податковим кодексом установлено, що ПСП до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв про застосування ПСП (але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги), дотримання вимоги щодо граничного розміру доходів, який дає право на застосування ПСП, є обов’язковим для всіх платників податку.

Отже, оскільки розмір нарахованої заробітної плати державного службовця вищий, ніж граничний розмір доходу для ПСП (2 240,00 грн), права на «загальну» ПСП такий платник не має.

ЄСВ: 5 200,00 грн × 22 % = 1 144,00 грн.

Оподаткування:

ПДФО: 5 200,00 грн × 18 % = 936,00 грн;

військовий збір: 5 200,00 грн × 1,5 % = 78,00 грн.

Усього до виплати:

5 200,00 грн – 936,00 грн – 78,00 грн = 4 186,00 грн.

7) Платник податку працює на 0,5 ставки (ставка — 3 500,00 грн) неповний робочий день (основне місце роботи). У січні йому нараховано заробітну плату в розмірі 1 750,00 грн. Отже, розмір зарплати не перевищує граничного розміру доходу для ПСП (2 240,00 грн), і такий платник податку має право на «загальну» ПСП у розмірі 800,00 грн (за умови своєчасного подання заяви про застосування пільги).

Зверніть увагу, що оскільки фактично нарахована заробітна плата працівника не перевищує розміру мінімальної заробітної плати — 3 200,00 грн, то застосовується вимога Закону про ЄСВ і базою нарахування єдиного внеску в такому випадку є мінімальна заробітна плата.

ЄСВ: 3 200,00 грн × 22 % = 704,00 грн.

Оподаткування:

ПДФО: (1 750,00 грн – 800,00 грн) × 18 % = 171,00 грн;

військовий збір: 1 750,00 грн × 1,5% = 26,25 грн.

Усього до виплати:

1 750,00 грн – 171,00 грн – 26,25 грн = 1 552,75 грн.

8) Працівник (основне місце роботи) у звітному місяці отримав крім заробітної плати (1 280,00 грн) ще й лікарняні (870,00 грн). Таким чином, платнику податку нараховано загалом за місяць зарплату — 2 150,00 грн, тобто нижче за граничний розмір доходу для ПСП — 2 240,00 грн (лікарняні прирівнюються до зарплати і враховуються при визначенні граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП), і, вчасно подавши роботодавцю заяву про застосування ПСП, такий платник отримав право скористатися «загальною» ПСП у звітному місяці.

Оскільки фактично нарахована заробітна плата працівника не перевищує розміру мінімальної заробітної плати — 3 200,00 грн, то базою нарахування єдиного внеску в такому випадку є мінімальна заробітна плата.

ЄСВ: 3 200,00 грн × 22 % = 704,00 грн.

Оподаткування:

ПДФО: (2 150,00 грн – 800,00 грн) × 18 % = 243,00 грн;

військовий збір: 2 150,00 грн × 1,5 % = 32,25 грн.

Усього до виплати:

2 150,00 грн – 243,00 грн – 32,25 грн = 1 874,75 грн.

9) Працівник працює на двох роботах. За основним місцем роботи нарахована йому заробітна плата становить 4 100,00 грн, а за сумісництвом — 1 700,00 грн.

У звітному місяці він подав заяву про право на застосування «загальної» ПСП роботодавцю, в якого працює за сумісництвом. Враховуючи, що відповідно до Податкового кодексу ПСП може застосовуватись до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді зарплати лише за одним місцем його нарахування (виплати) і нарахована зарплата платника тільки за сумісництвом не перевищує граничний розмір доходу для ПСП — 2 240,00 грн, такий платник має право на отримання «загальної» ПСП лише з цієї зарплати. За основним місцем роботи таке право працівник реалізувати не зможе через розмір заробітної плати, який перевищує граничний розмір для застосування ПСП.

Зверніть увагу, що згідно із Законом про ЄСВ при нарахуванні заробітної плати працівникам не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру, тобто вимога щодо нарахування єдиного внеску з мінімальної зарплати не застосовується.

Основне місце роботи

ЄСВ: 4 100,00 грн × 22 % = 902,00 грн.

Оподаткування:

ПДФО: 4 100,00 грн × 18 % = 738,00 грн;

військовий збір: 4 100,00 грн × 1,5 % = 61,50 грн.

Усього до виплати:

4 100,00 грн – 738,00 грн – 61,50 грн = 3 300,50 грн.

Робота за сумісництвом

ЄСВ: 1 700,00 грн × 22 % = 374,00 грн.

Оподаткування:

ПДФО: (1 700,00 грн – 800,00 грн) × 18 % = 162,00 грн;

військовий збір: 1 700,00 грн × 1,5 % = 25,50 грн.

Усього до виплати:

1 700,00 грн – 162,00 грн – 25,50 грн = 1 512,50 грн.

10) Працівник працює з 23.01.2017 р. (основне місце роботи), заяву про застосування ПСП, передбаченої Податковим кодексом для інвалідів ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551, подав роботодавцю 27 січня цього року разом з документами, що підтверджують його право на таку ПСП.

За відпрацьований у цьому місяці час йому було нараховано заробітну плату в розмірі 1 630,00 грн.

У такому разі, оскільки нарахована зарплата не перевищує граничний розмір доходу для ПСП (2 240,00 грн), то незалежно від дня подання заяви працівник має право на застосування підвищеної ПСП в розмірі 200 % від загальної» пільги, тобто 1 600,00 грн, передбаченої Податковим кодексом для зазначеної категорії платників, до всього місячного доходу, а не пропорційно до відпрацьованого часу з 27.01.2017 р.

При цьому відповідно до Закону про ЄСВ при прийнятті на роботу працівника не з першого робочого дня місяця базою нарахування єдиного внеску є фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування. Крім того, єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 % бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

ЄСВ: 1 630,00 грн × 8,41 % = 137,08 грн.

Оподаткування:

ПДФО: (1 630,00 грн – 1 600,00 грн) × 18 % = 5,40 грн;

військовий збір: 1 630,00 грн × 1,5 % = 24,45 грн.

Усього до виплати:

1 630,00 грн – 5,40 грн – 24,45 грн = 1 600,15 грн.

11) Сім’я складається з семи осіб: матері, батька та п’ятьох дітей. Заробітна плата батька — 9 100,00 грн, а матері — 4 400,00 грн. Заяву про застосування «дитячої» пільги з наданням відповідних документів подав своєму роботодавцю батько з проханням застосувати до його доходу збільшення, передбачене для багатодітних платників. Мати про бажання скористатися правом на «дитячу» ПСП своєму роботодавцю не заявляла.

Оскільки заява надійшла від батька, то саме для нього діятиме правило Податкового кодексу, згідно з яким граничний розмір доходу, що дає право на отримання «дитячої» ПСП одному з багатодітних батьків, визначається як добуток граничного розміру доходу для ПСП — 2 240,00 грн та відповідної кількості дітей. У нашому випадку 2 240,00 грн × 5 дітей = 11 200,00 грн.

Отже, батько зможе скористатися «дитячою» ПСП — 800,00 грн на дитину, оскільки його зарплата не перевищує 11 200,00 грн.

Заробітна плата батька

ЄСВ: 9 100,00 грн × 22 % = 2 002,00 грн.

Оподаткування:

ПДФО: (9 100,00 грн –(800,00 грн × 5 дітей)) × 18 % = 918,00 грн; військовий збір: 9 100,00 грн × 1,5 % = 136,50 грн.

Усього до виплати: 9 100,00 грн – 918,00 грн – 136,50 грн = 8 045,50 грн.

Заробітна плата матері

Оскільки мати не виявила бажання скористатися правом на «дитячу» ПСП, а розмір її нарахованої заробітної плати перевищує граничний розмір доходу для «загальної» ПСП — 2 240,00 грн, то її зарплата оподатковуватиметься на загальних підставах.

ЄСВ: 4 400,00 грн × 22 % = 968,00 грн.

Оподаткування:

ПДФО: 4 400,00 грн × 18 % = 792,00 грн; військовий збір: 4 400,00 грн × 1,5 % = 66,00 грн.

Усього до виплати: 4 400,00 грн – 792,00 грн – 66,00 грн = 3 542,00 грн.

12) Нарахована платнику податку заробітна плата становить 5 700,00 грн. Він має трьох дітей, один із яких є інвалідом. Мати дітей не працює. Батько подав роботодавцю заяву про застосування ПСП і відповідні документи на дітей. Оскільки платник податку має трьох дітей, граничний розмір доходу для застосування ПСП становить 6 720,00 грн (2 240,00 грн × 3 дітей). Отже, такий працівник має право на пільги. Розрахуємо заробітну плату, яку він отримає після застосування ПСП та оподаткування.

ЄСВ: 5 700,00 грн × 22 % = 1 254,00 грн.

Оподаткування:

ПДФО: (5 700,00 грн – (800,00 грн × 2 дітей) + 1 200,00 грн)) × 18 % = 522,00 грн,

де 800,00 грн — розмір пільги багатодітному батьку;

1 200,00 грн — розмір пільги платника, який утримує дитину-інваліда;

військовий збір: 5 700,00 грн × 1,5 % = 85,50 грн.

Усього до виплати: 5 700,00 грн – 522,00 грн – 85,50 грн = 5 092,50 грн.

13) Платник податку, який має трьох дітей (двійнят: сина та доньку — інвалідів дев’яти років і доньку, якій у вересні 2016 р. виповнилось 18 років). Платник користувався ПСП на двійнят і на доньку як багатодітний батько. Розглянемо, як повинна оподатковуватись його заробітна плата в 2017 р., якщо розмір нарахованої йому в січні заробітної плати становить 5 730,00 грн і залишився на минулорічному рівні. Враховуючи, що старша донька в минулому році досягнула повноліття, то згідно з Податковим кодексом в поточному році скористатися ПСП на неї платник податку вже не зможе. Крім того, зважаючи на те, що його дохід у січні поточного року перевищує граничний розмір доходу, що дає право батьку, який утримує двох дітей-інвалідів, на ПСП щодо таких дітей: 2 240,00 грн  ×  2 дітей = 4 480,00 грн, то і на цю пільгу в цьому місяці він втратив право, тобто його заробітна плата повинна оподатковуватись на загальних підставах.

ЄСВ: 5 730,00 грн × 22 % = 1 260,60 грн.

Оподаткування:

ПДФО: 5 730,00 грн × 18 % = 1 031,40 грн; військовий збір: 5 730,00 грн × 1,5 % = 85,95 грн.

Усього до виплати: 5 730,00 грн – 1 031,40 грн – 85,95 грн = 4 612,65 грн.

14) Працівника прийнято на роботу 03.02.2017 р. і звільнено з роботи за власним бажанням 17 лютого поточного року. Нарахована йому заробітна плата становить 1 980,00 грн, тобто зарплата не перевищує граничного розміру доходу для «загальної» ПСП (2 240,00 грн). При цьому платник податку подав заяву про застосування ПСП у той самий день, коли його було прийнято на роботу.

Оскільки відповідно до Податкового кодексу ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді зарплати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право, і при цьому ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платника податку було звільнено з місця роботи, то якщо працівника прийнято і звільнено з роботи в одному календарному місяці, до суми заробітної плати, нарахованої йому за відпрацьовані дні, застосовується «загальна» ПСП у розмірі 800,00 грн.

Нагадуємо, що відповідно до Закону про ЄСВ як при прийнятті на роботу працівника не з першого робочого дня місяця, так і при звільненні не останнім робочим днем місяця базою нарахування єдиного внеску є фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

ЄСВ: 1 980,00 грн × 22 % = 435,60 грн.

Оподаткування:

ПДФО: (1980,00 грн – 800,00 грн) × 18 % = 212,40 грн;
військовий збір: 1 980,00 грн × 1,5 % = 29,70 грн.

Усього до виплати:

1 980,00 грн – 212,40 грн – 29,70 грн = 1 737,90 грн.

Крім того, роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

15) Директор великого підприємства, який працював за контрактом, звільнився в останній робочий день січня поточного року, і в звітному місяці йому було нараховано заробітну плату в розмірі 51 670,00 грн. Звісно, про ПСП у цьому випадку не йдеться, але деякі нюанси щодо сплати єдиного внеску є.

Так, відповідно до Закону про ЄСВ нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, тобто максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом, на яку нараховується єдиний внесок — 40 000,00 грн (1 600,00 грн × 25).

Отже, в нашому випадку базою нарахування єдиного внеску буде не фактично нарахована заробітна плата директора, а максимальна величина бази нарахування єдиного внеску.

ЄСВ: 40 000,00 грн × 22 % = 8 800,00 грн.

Оподаткування:

ПДФО: 51 670,00 грн × 18 % = 9 300,60 грн;
військовий збір: 51 670,00 грн × 1,5 % = 775,05 грн.

Усього до виплати:

51 670,00 грн – 9 300,60 грн – 775,05 грн = 41 594,35 грн.

Особливі випадки застосування вимоги щодо сплати єдиного внеску з мінімальної зарплати:

• сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої у поточному місяці заробітної плати незалежно від її розміру (у разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи);
• при оподаткуванні доходів внутрішніх сумісників, осіб, які отримують винагороди за договорами ЦПХ (до уваги береться загальна сума оподатковуваного доходу);
• якщо відпустка припадає на майбутній місяць і сума відпускних нараховується не за повний місяць та після відпустки працівнику нараховуватиметься заробітна плата, то в поточному місяці єдиний внесок нараховується на суму фактичної оплати відпустки за майбутній період, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою. Якщо у наступному місяці загальний дохід (заробітна плата і сума відпускних) за місяць менше мінімальної зарплати, єдиний внесок розраховуватиметься виходячи із мінімальної заробітної плати;
• якщо у працівника початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (суму лікарняних буде визначено після надання листка непраце­здатності). Якщо після розподілу лікарняного у наступному місяці загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, єдиний внесок нараховується виходячи з мінімальної заробітної плати.

На суму допомоги по вагітності та пологах за останній місяць, якщо ця її частина менше мінімальної зарплати, у місяці нарахування допомоги єдиний внесок нараховується на фактичну суму допомоги, адже остаточний дохід за останній місяць ще невідомо.

Норма частини п’ятої ст. 8 Закону про ЄСВ не поширюється на заробітну плату інваліда, працевлаштованого за основним місцем роботи на підприємстві, де застосовується ставка 8,41, 5,5 або 5,3 %. Для зазначених працівників сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Якщо у працівника в поточному місяці немає заробітної плати, єдиний внесок не нараховується, оскільки відсутня база нарахування.

Коригування додаткової бази нарахування в таблиці 6 Звіту за формою № Д4 (далі — форма №Д4) потрібно показувати у разі, якщо помилку допущено в місяцях починаючи з травня 2015 р. До цього місяця форма № Д4 не припускала зазначати додаткову базу і нарахований на неї єдиний внесок в таблиці 6. Тому виправлення додаткової бази нарахування до травня 2015 р. показуємо тільки в таблиці 1.

Таке можливо, якщо помилково визначено/не визначено суму додаткової бази нарахування. В такому випадку визначаємо додаткову базу нарахування за минулий звітний період та донараховуємо єдиний внесок. Коригування відображаємо в таблицях 1 і 6 форми № Д4.

Якщо у звітному місці виникає потреба нараховувати єдиний внесок з додаткової бази нарахування, стосовно працівника в таблиці 6 форми № Д4 запов­нюватимуться два рядки:

• у першому рядку зазначається фактична база нарахування єдиного внеску;
• у другому рядку зазначається сума додаткової бази нарахування — різниця між фактичною базою нарахування єдиного внеску і розміром мінімальної заробітної плати. Наприклад, якщо працівник частину місяця у лютому був у відпустці без збереження заробітної плати, то у звітності за лютий буде заповнено два рядки: основна заробітна плата і додаткова база нарахування. Якщо ж працівник у лютому частину місяця хворів, то за цей місяць буде заповнено рядок з інформацією про основну заробітну плату, а суму додаткової бази нарахування буде відображено у наступному місяці.

Сума додаткової бази нарахування відображається в таблиці 6 з кодом категорії застрахованої особи, що й основна база нарахування. Але якщо йдеться, наприклад, про донарахування лише з лікарняних — «29», допомоги по вагітності та пологах — «42» тощо. Решта реквізитів заповнюється таким чином:

• реквізит 10 — завжди код типу нарахування «13»;
• реквізит 11 — місяць і рік, за який визначаємо суму додаткової бази нарахування;
• реквізит 15 — не заповнюється, якщо дані зазначено в рядку із основною базою оподаткування;
• реквізит 19 — сума додаткової бази нарахування;
• реквізит 21 — сума єдиного внеску, нарахована на суму додаткової бази нарахування;
• реквізит 22 — позначка «1» («так»).

Інші реквізити в цьому рядку — 13, 14, 16, 17, 18, 20 — не заповнюються.

У таблиці 1 форми № Д4 сума додаткової бази нарахування відображається в рядку 2.5 «Додаткова база нарахування єдиного внеску (22,0 %)», а сума нарахованого на неї єдиного внеску — у рядку 3.5 «На суми різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованої заробітної плати роботодавцями (22,0 %)». До рядка 1 «Загальна сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, усього» сума додаткової бази нарахування не включається, оскільки не нараховується на користь працівників (табл.).

Таблиця

Відображення сум нарахованої винятково заробітної плати

*Код типу нарахування «13» застосовується тільки в звітному місяці за звітний період. У разі донарахування сум до мінімальної заробітної плати за минулий період донарахування відображається з кодом типу нарахування «2». У таблиці 1 обов’язково зазначається зміст помилки (донарахування сум до мінімальної заробітної плати).