Мінімальна оплата праці в 2019 році: що слід пам’ятати роботодавцю (5 правил і 4 приклади)

Перш за все, нагадаємо розміри мінімальної зарплати у 2019 році:

• у місячному розмірі - 4 173,00 грн;
• у погодинному розмірі -  25,13 грн. 

Про це, а також про те, як ці нові розміри мінімальної зарплати вплинуть на бізнес, ми вже писали раніше>> 

Зараз ми проаналізуємо застосування такого поняття як «мінімальна зарплата» працівника (наприклад, у разі неповного робочого дня або щодо сумісників), та розкажемо, які ще виплати, крім окладу (тарифної ставки), вважаються «мінімальними гарантіями з оплати праці».  

Правило №1

Частиною другою ст. 3-1 Закону про оплату праці визначено вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. 

Отже, якщо працівнику встановлені доплати за:

• роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці, які виплачуються за результатами атестації робочих місць;
• використання дезинфікуючих засобів та прибирання туалетів;
• роботу у зоні відчуження;
• роботу у нічний час, 

то вони мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати. 

Всі інші складові заробітної плати, які не перелічені в ч. 2 ст. 3-1 Закону про оплату праці, мають враховуватись до мінімальної заробітної плати.

Правило №2

Не існує зведеного переліку виплат, які враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. 

Звісно, до них належить зарплата за відпрацьований час або виконану норму виробітку. Також до них точно належать: 

• підвищення посадових окладів працівників за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, за роботу в певних типах закладів, підрозділах та посадах, робота в яких дає право на підвищення посадових окладів на 15% у зв’язку із шкідливими та важкими умовами праці, 
• доплати за роботу у вечірній час, 
• доплати за суміщення професій (посад),
• доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, 
• доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, інтенсивність праці, 
  
  
• доплати за керівництво бригадою, 
• доплати за наставництво, 
• доплати за ненормований час, 
• доплати за економію матеріалів та ресурсів (зокрема водіям за економію пального), 
• доплати за допуск до державної/комерційної таємниці, 
  
  
• доплати за науковий ступінь; 
• надбавки за класність водіям легкових автомобілів, 
• надбавки за виконання особливої роботи на термін її виконання, 
• надбавки за високі досягнення в праці,
• надбавки за знання/використання у роботі іноземних мов, 
  
  
• надбавки за вислугу років і безперервний час роботи, 
• надбавки за почесні та спортивні звання, 
• надбавки за особливі умови роботи бібліотечним працівникам, 
• надбавки за ранг державного службовця,
• надбавки за престижність педагогічної роботи;
  
  
• підвищена оплата за роботу у святкові та неробочі дні; 
• всі види премій, крім перелічених в ч. 2 ст. 3-1 Закону про оплату праці; 
• сума індексації, визначена відповідно до п. 5 Порядку №1078. 

Правило №3

Для виконання мінімальних гарантій з оплати праці роботодавець спочатку нараховує зарплату працівника, виходячи з окладу (тарифної ставки, відрядної розцінки тощо), доплат та надбавок, встановлених працівнику, проводить індексацію такої зарплати, і тільки після цього порівнює таку нараховану зарплату із розміром мінімальної зарплати.

За потреби роботодавець робить доплату до мінімального розміру зарплати.   

У листі від 17.02.2017 р. №391/0/101-17/282 фахівці Мінсоцполітики пишуть про цю процедуру так: працівнику мають нарахувати всі складові його заробітної плати, які не враховуються для забезпечення мінімального розміру заробітної плати, у тому числі премії. Якщо нарахована заробітна плата менше розміру мінімальної заробітної плати, має бути проведена доплата до її рівня. 

Правило №4

Якщо працівник не виконує місячну норму праці, мінімальний розмір оплати його праці виконується пропорційно до виконаної норми праці.

Це прямо передбачено ч. 5 ст. 3-1 Закону про оплату праці, і коментарі тут не потрібні. Єдине про що слід нагадати: це правило працює і тоді, коли працівник був прийнятий на роботу або звільнений в середині місяця. 

Отже, як  зазначає Мінсоцполітики у коментованому листі, якщо: 

• працівник був прийнятий на роботу не з першого робочого дня місяця,
• працює на умовах неповного робочого часу (наприклад, сумісник), 
• протягом місяця перебував у відпустці чи на лікарняному,

заробітна плата нараховується пропорційно виконаній нормі праці та може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати.

Зверніть увагу!  Якщо працівнику встановлено погодинну оплату праці, це правило діє інакше. 

Погодинну ставку для посади працівника слід встановлювати не нижче за розмір мінімальної зарплати у погодинному розміру за ст. 8 Держбюджету-2019. Про це ми писали тут>>

Наприклад, якщо працівнику встановлено погодинну оплату праці, то, починаючи з січня 2019 р. годинну тарифну ставку треба встановлювати не нижче за 25,13 грн. Тоді, якщо працівник виконує норму робочого часу, встановлену йому в січні 2019 р. (наприклад, 168 годин при 40-годинному робочому тижні), то йому має бути нараховано зарплати не менш, ніж 168 х 25,13 = 4221,84 грн.  

Але навіть якщо нарахована таким чином зарплата буде меншою за 4173,00 грн, незважаючи на те, що норму робочого часу працівник виконав, доплачувати до розміру місячної мінімальної зарплати в цьому випадку не потрібно. Адже за рахунок застосування мінімальної зарплати у погодинному розмірі, вимога абз. першого ст. 3-1 Закону про оплату праці виконується: розмір заробітної плати працівника за повністю виконану годинну норму праці не нижчий за розмір мінімальної заробітної плати.

Якщо норма робочого часу за місяць таким працівником не виконана (через прогули, хворобу, відпустки тощо), то треба виконувати вимоги передостаннього абзацу ст. 3-1 Закону про оплату праці: мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. 

Наприклад, якщо працівник відпрацював лише 100 годин замість встановлених йому у січні 2019 р. 168 годин, за відпрацьований час йому має бути нараховано не менш ніж 100 х 25,13 = 2513,00 грн. 

Правило №5

Будь-які суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня. 

Це стосується сум середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час відпусток, виконання державних або громадських обов'язків, підвищення кваліфікації, тимчасової непрацездатності.

Це також стосується: 

• сум матеріальної допомоги, яка виплачується у розмірі середньої заробітної плати, 
• вихідної допомоги, 
• компенсації за невикористані відпустки.

Адже ці виплати не є заробітною платою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу. Це виплати, які розраховуються згідно з положеннями Порядку №100 та Порядку №1266.

Зверніть увагу! При застосуванні цього правила є один виняток - службове відрядження. 

Згідно зі ст. 121 КЗпП працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку. Тому: 

• якщо денна зарплата, розрахована виходячи з окладу (тарифної ставки) працівника, більша або дорівнює середньоденному заробітку, то оплата праці під час відрядження відбувається виходячи з такої денної зарплати. В цьому випадку така зарплата враховується для застосування мінімальної зарплати -  так, як це зазначено у правилах третьому та четвертому;
• якщо ж середньоденний заробіток вищий, то оплата відрядження відбувається виходячи з такого середньоденного заробітку. І ось в цьому випадку працює правило п’яте (зарплата за час відрядження не враховується для застосування мінімальної зарплати).   

А тепер – обіцяні приклади.

ПРИКЛАДИ

Приклад 1. Виконано місячну норму праці

Посадовий оклад працівника — 2 100 грн, надбавка за інтенсивність праці — 420 грн (20% від посадового окладу). У січні 2019 р. працівником відпрацьовано повний місяць. Розрахована сума заробітної плати працівника за січень 2019 р. — 2 520 грн (2 100 + 420).

Оскільки сума заробітної плати працівника (2 520 грн) менша за мінімальний розмір заробітної плати (4173 грн), то необхідно здійснити доплату до її рівня, яка становитиме 1653 грн (4173 – 2 520).

 Приклад 2. Не виконано місячну норму праці

Ситуація 1. Посадовий оклад працівника — 2 800 грн. Доплат, надбавок та премій він не має. У лютому 2019 р. працівником відпрацьовано 12 робочих днів (із 20 днів за графіком робочого часу), решту часу він перебував у щорічній відпустці. Сума відпускних становила 1 250 грн.

Заробітна плата працівника за відпрацьований час у лютому 2019 р. становить 1 680 грн (2 800 : 20 × 12).

Оскільки працівником у лютому 2019 р. не виконано місячну норму праці, то рівень мінімальної заробітної плати визначаємо пропорційно відпрацьованому часу.

Мінімальна заробітна плата пропорційно виконаній нормі праці становить 2503,80 грн (4173 : 20 × 12).

Далі визначаємо суму доплати до рівня мінімальної заробітної плати, враховуючи лише заробітну плату за відпрацьований час у лютому 2019 р., сума відпускних до розрахунку не включається.

Доплата до рівня мінімальної заробітної плати у лютому 2019 р. становить 823,80 грн (2503,80 – 1 680).

Отже, загальна сума нарахованого доходу працівника в лютому 2019 р. становить 3753,80 грн (1 680 (заробітна плата за відпрацьований час) + 823,80 (доплата до рівня мінімальної заробітної плати) + 1 250 (сума відпускних)).

Ситуація 2. Посадовий оклад працівника — 2 300 грн, щомісячна премія — 460 грн.  У лютому 2019 р. працівником відпрацьовано 15 робочих днів (із 20 днів за графіком робочого часу), решту часу він хворів, сума лікарняних — 780 грн. Крім того, у лютому 2019 р. йому нарахували премію до ювілейної дати в розмірі 1 150 грн.

Заробітна плата працівника (з урахуванням щомісячної премії) за відпрацьований час у лютому 2019 р. становить 2 185 грн ((2 300 : 20 × 15) + 460).

Оскільки працівником у січні 2019 р. не виконано місячну норму праці, то рівень мінімальної заробітної плати визначаємо пропорційно відпрацьованому часу.

Мінімальна заробітна плата пропорційно виконаній нормі праці становить 3129,75 грн (4173 : 20 × 15).

Далі визначаємо суму доплати до рівня мінімальної заробітної плати, враховуючи лише заробітну плату за відпрацьований час у лютому 2019 р. Сума лікарняних та премія до ювілейної дати при розрахунку доплати не включаються, такі виплати виплачуються понад розмір мінімальної заробітної плати.

Доплата до рівня мінімальної заробітної плати у лютому 2019 р. становить 944,75 грн (3129,75 – 2 185).

Отже, загальна сума нарахованого доходу працівника в лютому 2019 р. становить 5059,75 грн (1725 (посадовий оклад за відпрацьований час) + 460 (щомісячна премія) + 944,75 (доплата до рівня мінімальної заробітної плати) + 780 (сума лікарняних) + 1 150 (премія до ювілейної дати)).

Приклад 3. Неповний робочий час

Ситуація 1. Посадовий оклад працівника — 4173 грн. Згідно з наказом по підприємству йому встановлено неповний робочий час (0,5 ставки). Доплат, надбавок та премій він не має.

Згідно з даними, наведеними у прикладі, доплату проводити не потрібно, оскільки оклад працівника встановлено на рівні мінімальної заробітної плати.

Отже, заробітна плата працівника з урахуванням зайнятості становить 2086,50 грн (4173 × 0,5).

Ситуація 2. Оклад працівника за посадою — 2 200 грн. Згідно з наказом по підприємству йому встановлено неповний робочий час (0,75 ставки). Доплат, надбавок та премій він не має. Заробітна плата працівника з урахуванням зайнятості становить 1 650 грн (2 200 × 0,75).

Оскільки працівник працює на умовах неповного робочого часу, то рівень мінімальної заробітної плати визначаємо пропорційно відпрацьованому часу.

Мінімальна заробітна плата пропорційно відпрацьованому часу становить 3129,75 грн (4173 × 0,75).

Далі визначаємо доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка становитиме 1479,75 грн (3129,75 – 1 650).

Отже, загальна сума нарахованого доходу працівника становить 3129,75 грн (1 650 грн (посадовий оклад з урахуванням зайнятості) + 1479,75 грн (доплата до рівня мінімальної заробітної плати)).

Приклад 4. Внутрішнє сумісництво

У січні 2019 р. нарахована заробітна плата працівника за основним місцем роботи — 2 900 грн і за сумісництвом (0,25 ставки) – 625 грн.

Доплата до рівня мінімальної заробітної плати нараховується окремо за основним місцем роботи та окремо на роботі за сумісництвом. Тобто підсумовувати заробітну плату за основним місцем роботи із зарплатою на роботі за сумісництвом, у тому числі внутрішнім, не потрібно.

За основним місцем роботи заробітна плата працівника менша за мінімальну, тому проводимо доплату до її рівня, яка становитиме 1273 грн (4173 – 2 900).

Загальна сума заробітної плати працівника у січні 2019 р. за основним місцем роботи — 4173 грн (2 900 + 1273).

Рівень мінімальної заробітної плати працівника за сумісництвом з урахуванням його зайнятості становить 1043,25 грн (4173 × 0,25). Тому за сумісництвом також проводимо доплату, яка становитиме 418,25 грн  (1043,25 – 625).

Загальна сума заробітної плати працівника у січні 2019 р. за сумісництвом — 1043,25 грн (625 + 418,25).