Оплата надурочних годин за підсумованого обліку робочого часу

Коментар до листів Мінсоцполітики від 04.03.2019 р. №248/0/206-19
та від 05.03.2019 р. №259/0/206-19

Як визначається обліковий період?

Обліковий  період  установлюється  в колективному договорі підприємства (а за умов його відсутності – наказом керівника). Він охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні,  години відпочинку.

Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу,  встановлена  графіком,  може  коливатися  протягом облікового  періоду,  але  загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило, є місяць. В окремих випадках застосовуються інші облікові періоди – декада (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік тощо. У сільському господарстві (в рільництві) може застосовуватися  обліковий період  від початку весняно-польових до закінчення осінньо-польових робіт. Для окремих категорій працівників морського, річкового та залізничного транспорту обліковим періодом може бути тур (час з моменту явки на роботу для поїздки до моменту явки на роботу для наступної поїздки) (п. 6 Методрекомендацій №138).

Ми не даремно нагадали ці досить відомі правила на початку коментаря. Адже при підсумованому обліку робочого часу деякі виплати нараховуються працівнику щомісячно, а деякі – лише наприкінці облікового періоду (а він може бути і більшим за місяць).

Які виплати здійснюються працівникам в кінці кожного місяця та в кінці облікового періоду?

В кінці кожного місяця, впродовж облікового періоду, провадиться нарахування працівникам належної їм заробітної плати згідно з діючими умовами оплати праці:

• основної заробітної плати (окладу);
• доплат і надбавок, в тому числі за роботу у нічний та вечірній час;
• надбавок;
• премій;
• за роботу у святкові дні та неробочі дні (визначені ст. 73 КЗпП). 

При цьому слід пам’ятати, що замінити роботу у святкові та неробочі дні на інший день відпочинку, якщо за графіком змінності при підсумованому обліку робочого часу саме на такий день припадала зміна працівника, не можна. Адже в такому випадку працівник не виконає встановлену йому норму робочого часу! Принаймні такою була позиція Мінсоцполітики, наведена у листі від 09.12.2014 р. №922/13/155-14.

Саме тому подвійна оплата за роботу під час свят в такому режимі відбувається одразу (наприкінці місяця), а не наприкінці облікового періоду.

Отже, після закінчення місяця за години, фактично відпрацьовані в святкові та неробочі дні, години оплачуються за нормами, зазначеними у ст. 107 КЗпП, у подвійному розмірі:

1. відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;
2. працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – в розмірі подвійної годинної або денної ставки;
3. працівникам, які отримують оклади місячні: в розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад – якщо робота в святковий і неробочий дні проводилася в межах місячної норми робочого часу.

Аналогічна подвійна оплата передбачається і для надурочних годин (ст. 106 КЗпП). Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. Та ось порахувати ці надурочні години (навіть, якщо працівник в певному місяці відпрацьовує кількість годин, яка перевищує кількість, встановлену його індивідуальним графіком) можна лише після закінчення облікового періоду!

Адже загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період.

Крім того, до закінчення облікового періоду слід пам’ятати про залізне правило. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Обліковуємо робочий час працівникам правильно

Неодноразово у наших читачів виникало запитання  на кшталт: а як мені дізнатися чи наднормові години були відпрацьовані у святковий день чи не у святковий? І як оплачувати ці години в такому випадку?

Частково ми про це зазначили вище (оплата буде подвійна), а тепер пояснюємо, як порахувати ці години.

У листі від 05.03.2019 р. №259/0/206-19 фахівці Мінсоцполітики наголосили, що нарахування заробітної плати працівникам проводиться на підставі табеля обліку використання робочого часу, в якому чітко фіксується фактичне використання робочого часу, а саме робляться відмітки про:

• фактично відпрацьований час;
• відпрацьовані години за місяць:
• надурочні;
• вечірні;
• нічні години роботи;
• години роботи у святкові, неробочі, вихідні дні;
• інші відхилення від нормальних умов.

Отже, якщо відхилень від графіку роботи немає і саме графіком передбачено, що працівник мав працювати певну кількість годин у свято, то він за ці години отримує подвійну оплату.

Якщо ж він у свято відпрацює більшу кількість годин, ніж передбачено графіком, то такі години стануть надурочними. І теж оплачуватимуться подвійно, хоча і за іншою нормою КЗпП.

Саме тому слід вести достовірний облік робочого часу кожного працівника для уникнення запитань щодо того, як же визначити чи ці наднормові були відпрацьовані у святковий чи ні.

Але тут є один нюанс: якщо святковий день одночасно був для працівника і вихідним днем (згідно з його індивідуальним графіком), то трансформація відпрацьованих годин із святкових до вихідних (подвійна оплата яких передбачена ст. 72 КЗпП) або надурочних не відбувається! Вони оплачуються саме як святкові.

Тобто при визначенні надурочних годин необхідно враховувати, що години, які були працівником відпрацьовані у святковий і неробочий день згідно з його графіком роботи не потрібно виключати із розрахунку, оскільки це був звичайний робочий день згідно з графіком виходу на роботу.

Якщо працівник залучався до роботи у святковий день, у свій вихідний день (за межами свого робочого часу), то ці години виключаються із розрахунку надурочних годин, оскільки вони вже оплачені в подвійному розмірі.

Визначення годинної ставки для оплати надурочних

Як ми вже вияснили, надурочні виплачуються в кінці облікового періоду.

Для визначення годинної ставки для оплати надурочних годин необхідно місячний оклад працівника розділити на середньомісячне число годин за обліковий період, яке має розраховуватись з урахуванням норми тривалості робочого часу за цей період, встановленої з дотриманням вимог ст. 50, 51, 53 КЗпП.

Середньомісячна кількість годин за обліковий період розраховується шляхом ділення норми тривалості робочого часу за обліковий період, на кількість місяців в обліковому періоді.