Якими нормативними документами регулюється проведення індексації зарплати?
Насамперед це Закон №1282. Він установлює правила індексації не лише зарплати, а й решти постійних доходів населення, таких як пенсія, стипендія тощо.
Механізм індексації саме зарплати встановлює Порядок №1078. У додатках до нього наводяться навіть приклади розрахунку відсотка індексації.
Але зверніть увагу: до обох цих нормативних документів неодноразово вносилися зміни. Зокрема, змінювався поріг проведення індексації. А у 2023 році дію Закону №1282 взагалі було призупинено (як наслідок, не діяв і Порядок №1078, який був створений на виконання цього Закону).
Саме тому до нормативних документів, які впливають на нарахування індексації, належать і закони України «Про Державний бюджет України на… рік», якими визначається прожитковий рівень різних груп населення на різні роки. А подекуди — і правила проведення індексації у певному році. Чи взагалі непроведення індексації зарплати.
Терміна «базовий місяць» немає, але ми ним досі користуємося!
Справді, термін «базовий місяць» з Порядку №1078 прибрали.
Проте роботодавці та й самі контролери далі його використовують, маючи на увазі під базовим місяцем норми двох перших абзаців п. 5 Порядку №1078:
«У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення».
Тобто у місяці, коли зарплата працівника підвищується, поточна індексація не нараховується. У таких випадках може виникнути лише «фіксована» індексація.
Індекси споживчих цін (індекси інфляції) ми починаємо використовувати для обрахунку індексації вже з наступного після базового місяця.
Але не кожне зростання зарплати означає появу нового базового місяця!
Якщо збільшення доходу без зміни окладу (ставки)
У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу.
Але якщо підвищується тарифна ставка (посадовий оклад), у місяці підвищення враховують усі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
Отже, контролювати треба зростання не просто окладів, а саме посадових окладів. А коли йдеться про загальний місячний показник, зростання якого є сигналом для роботодавця, то вже говоритимемо не про загальну суму заробітної плати, а про загальну суму грошового доходу за місяць.
Але орієнтуємося на ті показники доходу, які не є одноразовими. Отже, поява разових виплат на розрахунок індексації зарплати працівника ніяк не вплине.
Також звернімо увагу на окреме роз'яснення Мінекономіки від 09.04.2021 №2144/0/290-21/51 щодо нарахування індексації у разі зростання складових зарплати.
У ньому йдеться про алгоритм дій.
Етап перший. Зростає розмір інших (постійних) складових зарплати, але оклад (тарифна ставка) — не змінюються.
Наприклад, працівникові, крім окладу, роблять постійну доплату. Вона нова (тобто призначена починаючи з певного місяця) або її розмір збільшується. І тоді для індексації не відбувається абсолютно нічого. Позаяк у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових, без підвищення тарифних ставок (посадових окладів), сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.
Етап другий. Зростає оклад (тарифна ставка).
Якщо підвищують тарифні ставки (посадові оклади), у місяці підвищення враховують усі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Порівнюють суму підвищення заробітної плати зі сумою індексації в умовах місяця, в якому відбулося таке підвищення.
Але тут виникає запитання: як саме враховують ці інші складові?
Наприклад, якщо доплату працівникові призначили у лютому, а оклад збільшили у квітні, то чи враховувати у травні лютневе підвищення зарплати працівника (на суму такої доплати)?
Мінекономіки відповідає: визначення суми підвищення доходу для його порівняння зі сумою індексації, яка склалася на квітень, має відбуватися з урахуванням посадового окладу до (станом на березень) та після його підвищення й усіх складових заробітної плати, які були встановлені на квітень.
Тобто жодних перенесень минулих підвищень інших складових не буде. Порівняння відбуватиметься між доходами місяця підвищення окладу (тарифної ставки) і попереднього місяця. Розгляньмо на прикладах.
Якщо інші складові збільшують раніше, ніж оклад. Працівникові призначили постійну доплату (1000 грн) у лютому 2024 року. Оклад тоді становив 7000 грн. У серпні 2024 року підвищили оклад, і він становить 10000 грн.
Визначимо, чи перевищує сума підвищення окладу індексацію, яка виникла у працівника:
1) щоб визначити розмір індексації, користуйтеся нашим калькулятором.
Якщо базовий місяць грудень 2023 року, розмір індексації станом на серпень 2024 року становить 130,20 грн;
2) порівнюємо оклад (з урахуванням інших постійних складових) до та після підвищення (10000,00 + 1000) - (7000,00 + 1000) = 3000,00 грн. Очевидно, що сума підвищення окладу більша за суму індексації, тож ані нової, ані фіксованої індексації у місяці підвищення окладу не буде.
А що буде в разі виконання обов’язків за іншого працівника?
Є кілька варіантів оформлення та оплати праці тим, хто виконує обов’язки за іншою посадою. І так, як правило більше роботи (та відповідальності) означає більшу зарплату. Але вплив такого збільшення залежить від змісту наказу, яким воно встановлене.
Раніше роботодавці орієнтувалися, в основному, на строки дії підвищення зарплати. Якщо збільшення тимчасове (навіть якщо це три роки, наприклад) - базовий місяць не змінюється.
Про це говорить, наприклад, Мінпраці в листі від 14.02.2007 №9/10/136-07:
- у разі суміщення професій (посад) на одному підприємстві, якщо суміщення має постійний характер, при зростанні грошових доходів за рахунок збільшення постійних складових оплати праці по одній із професій місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим, і індексація за цей місяць не проводиться. Якщо суміщення має тимчасовий характер, індексація здійснюється на загальних підставах, визначених Порядком №1078;
- місяць підвищення грошових доходів працівника у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника (зокрема, за рахунок проведення йому доплати до розміру окладу (тарифної ставки) того працівника, якого він замінює) не вважається базовим. Оскільки таке підвищення має тимчасовий характер, тому індексація здійснюється на загальних підставах, визначених Порядком.
Нині роботодавці знають: зміна базового місяця відбувається тільки в разі збільшення окладу (тарифної ставки), встановленого за посадою, яку обіймає працівник. Тимчасове збільшення інших складових оплати праці (наскільки б тривалим і значним воно не було) на визначення базового місяця не впливає!
Якщо оклад (тарифну ставку) підвищили не з першого числа місяця
Якщо грошовий дохід підвищили не з 1 числа місяця, суму індексації визначають з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачують пропорційно до відпрацьованого/службового часу з урахуванням положень цього Порядку №1078 (п. 5 Порядку №1078).
Тобто у такому разі аналогічно неповному робочому часу:
- спочатку треба порахувати суму індексації за цілий місяць (так, ніби підвищення окладу й не було);
- порахувати суму індексації за місяць, у якому оклад зріс, пропорційно до частини місяця до підвищення окладу;
- частина зарплати, яка розрахована вже з нового, збільшеного розміру окладу (якщо розмір зростання перевищує розмір індексації, яка мала б бути цього місяця нарахована), цього місяця не індексується.
Приклад того, як це має працювати на практиці, є у Порядку №1078. За сучасних умов він би виглядав так: припустімо, що посадовий оклад підвищили з 15 серпня 2024 року. Заробітна плата працівника у січні 2024 року до підвищення посадового окладу з розрахунку повного робочого часу становить 7800 грн, із них:
- 6000 грн — посадовий оклад;
- 1800 грн (30% посадового окладу (3500 х 30 : 100) — надбавка.
Заробітна плата працівника у серпні 2024 року після підвищення посадового окладу з розрахунку повного робочого часу становить 8450 грн, із них:
- 6500 грн — посадовий оклад;
- 1950 грн (30% посадового окладу (4000 х 30 : 100) — надбавка.
Якщо б оклад не змінився, працівник у серпні 2024 року мав би право на індексацію зарплати у сумі 130,20 грн.
У зв'язку з підвищенням посадового окладу, порівнюючи суму підвищення заробітної плати та суму індексації, треба враховувати всі складові заробітної плати, які не мають одноразового характеру виплати.
З розрахунку повного робочого часу сума підвищення заробітної плати у січні 2024 року становить 650 гривень (8450 - 7800).
Позаяк зростання відбулося в сумі більшій, аніж індексація, то за другу половину серпня 2024 року індексацію не нараховують. Для подальшої індексації індекс споживчих цін розраховують наростаючим підсумком з вересня 2024 року.
Але за першу половину серпня працівник має право на індексацію! Адже посадовий оклад підвищили з 15 серпня, тож суму індексації (130,20 грн) розраховують та виплачують пропорційно до відпрацьованого часу.
Припустімо, у цього працівника в серпні 2024 року було 22 робочі дні, з них 10 робочих днів — відпрацьований час до підвищення посадового окладу. Сума індексації становить 59,18 грн (130,20 : 22 х 10).
Якщо у штатному розписі встановлена «вилка» окладів
Буває і так: підприємство, щоб по-різному оплачувати роботу працівників з однаковою назвою посади, але з різним досвідом, трудовими обов’язками, відповідальністю тощо, прописує у штатному розписі не фіксований оклад за такою посадою, а певний діапазон («вилку») окладів.
У такому випадку цілком можлива ситуація, коли працівнику за наказом підвищують оклад. Але до штатного розпису зміни при цьому не вносяться, оскільки новий розмір окладу входить в межі зазначеного діапазону.
Чи зміниться базовий місяць у такому випадку?
Мінсоцполітики в листі від 20.08.2019 №75/0/214-19 каже таке.
Якщо підвищення посадового окладу відбувається у межах цього діапазону, то це не повинно призводити до зміни базового місяця.
А от коли відбувається підвищення мінімальних та максимальних посадових окладів у межах діапазону за певною посадою, от тоді з’являється новий базовий місяць.
Якщо працівник в момент підвищення окладів не працював?
А ось це якраз не має значення з метою проведення індексації зарплати. Причому не має значення, чому такий працівник не працював:
- через те, що був прийнятий на роботу після останнього підвищення окладу (тарифної ставки) за посадою, на яку його прийнято,
- чи через те, що був на той момент у відпустці або на лікарняному тощо (про випадок перебування в неоплачуваній відпустці під час підвищення окладів йдеться у листі Мінсоцполітики від 29.12.2021 №21889/0/2-21/51).
Якщо оклад (тарифну ставку) зменшили
Зменшення окладу (тарифної ставки) не призводить до зміни базового місяця.
Тобто, наприклад, якщо у 2023 році у працівника був оклад 25000 грн, а у 2024 році цей оклад зменшили до 20000 грн, базовий місяць не змінюється — це залишається грудень 2023 року.
Навіть якщо далі працівнику підвищуватимуть оклад, базовий місяць не зміниться доти, доки новий оклад не перевищить 25000 грн (тобто попередній найвищий розмір окладу за такою посадою).
Зміна форми оплати праці: що з індексацією?
Якщо у працівника змінюється форма оплати праці, то індекс споживчих цін для індексації обчислюють з місяця, наступного за місяцем, в якому підвищено тарифну ставку.
Тобто так званий базовий місяць у разі зміни форми оплати праці визначатиметься за тією формою оплати праці, на яку працівника переведено, та змінюватиметься після підвищення ставки.
Водночас Порядок №1078 не передбачає збереження сум індексації у разі, коли працівника переведено з однієї форми оплати праці на іншу. На цьому наголошується у листі Мінсоцполітики від 28.02.2018 №13/0/66-18.
Погоджуватися з цим чи ні, — кожен фахівець вирішує самостійно. Але у жодному з пунктів Порядку №1078 взагалі не йдеться про «форму оплати праці» та зміни форм оплати праці.
Утім, Мінсоцполітики намагається посприяти працівникам і перекладає тягар ухвалення рішення на плечі роботодавців.
У листі від 28.02.2018 №13/0/66-18 є посилання на п. 5 Порядку №1078, де зазначається: «Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв'язку зі зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та положень цього Порядку».
На підставі цього Мінсоцполітики рекомендує передбачати у колдоговорах положення щодо проведення індексації працівникам, яких переведено з однієї форми оплати праці на іншу. Розробити такі положення треба буде самому роботодавцю і погодити їх із трудовим колективом та профспілкою (за наявності).
Нагадуємо, що за відсутність колективного договору наразі не карають. Хоча його наявність є корисною як для підприємства, так і для працівників. Адже в ньому можна передбачити не лише порядок індексації, зокрема і такий, що не визначений у Порядку №1078, а й низку інших питань щодо оплати праці.