12 вересня 2025 року набув чинності Закон України «Про професійну освіту» від 21.08.2025 №4574-IX (далі — Закон №4574). Із цієї ж дати Закон України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» (далі — Закон №103) втратив чинність.
Разом із набуттям чинності Закону №4547, з поміж інших, відбулися також зміни у КЗпП та Законі про відпустки. Тож давайте подивимось, що зміниться для роботодавців, які наймають практикантів.
Зверніть увагу!
- Далі у статті всюди застосовуватимемо поняття «підприємство», але майте на увазі – тут йтиметься про підприємства, установи, організації та ФОПів.
- Зміни, про які йтиметься у статті, не стосуються практики студентів вишів!
Почнемо з аналізу Прикінцевих та перехідних положень Закону 4574
По-перше, відбувається уніфікація термінів, де замість старого поняття «професійно-технічна освіта» закріплюється сучасний термін «професійна освіта» з відповідним оновленням назв закладів та статусу практикантів.
По-друге, ті, хто були учнями, тепер називаються студентами.
По-третє, термін «професійна освіта» прирівнюється до терміна «професійно-технічна освіта», який використовується у Конституції України.
Таблиця 1.
Перехідні моменти та єдність термінології
| Було | Стало |
| Професійно-технічна освіта | Професійна освіта |
| Професійна (професійно-технічна) освіта | Професійна освіта |
| Учні професійно-технічних навчальних закладів | Студенти закладів професійної освіти |
| Учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти | Студенти закладів професійної освіти |
Ще раз наголосимо: коли ми далі говоримо про студентів, матимуться на увазі саме студенти закладів професійної освіти, а не вишів.
Договір між закладом освіти та підприємством
Якщо про виконання трудових обов’язків під час практики не йдеться, то практика студентів закладів професійної освіти організовуватиметься і надалі відповідно до договорів, укладених між закладами професійної освіти та підприємствами. Типову чи примірну форму такого договору в Законі №4574 теж не передбачили. Тож, на думку автора, слід дочекатися роз’яснень компетентних органів або вже розробляти свою форму.
Втім, а хто її має розробити – юристи закладу професійної освіти чи підприємство, де проходитиме практика? Мабуть, той, хто більше зацікавлений. Проте як варіант можна це може бути зразок Типового договору про навчально-виробничу практику, затвердженого постановою КМУ від 07.06.1999 №992, але адаптувати під потреби сторін.
Якщо підприємств, які бажають взяти студентів на практику, не знайшлося, то заклад професійної освіти має забезпечити практичну підготовку здобувачів професійної освіти самостійно.
Зміни у КЗпП та Законі про відпустки
Статтю 21 КЗпП доповнили новим видом трудового договору, а саме – студентський трудовий договір.
Студентський трудовий договір - це особливий вид трудового договору, що укладається здобувачем освіти та підприємством, установою, організацією, який передбачає поєднання в межах освітньої програми здобуття освіти на робочому місці, зокрема за дуальною формою навчання, з виконанням трудових функцій.
Дуальна форма здобуття освіти – це спосіб здобуття освіти, що передбачає поєднання навчання осіб у закладах освіти (в інших суб’єктів освітньої діяльності) з навчанням на робочих місцях у суб’єктів господарювання для набуття певної кваліфікації, як правило, на основі договору (частина 10 ст. 9 Закону про освіту).
Строк дії студентського трудового договору не може перевищувати строку навчання.
Але типової форми цього договору наразі немає. Мало того в Законі №4574, навіть згадки немає, що буде типова форма цього студентського трудового договору. Отже, кожне підприємство і студент укладатимуть такий договір на свій розсуд.
Таблиця 2.
Зміни до КЗпП щодо студентів професійної освіти
| Було | Стало | Норма законодавства | |
| 1 | До надурочних робіт забороняється залучати працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять (стаття 220) | До надурочних робіт працівників, які навчаються в закладах загальної середньої, професійної, фахової передвищої, вищої освіти, у дні занять (стаття 220) | П. 3 частини першої статті 63 КЗпП |
| 2 | До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти | До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців у закладах професійної освіти | П 5. частини першої статті 82 КЗпП. П. 5 частини першої статті 9 Закону про відпустки |
| 3 | Молодим спеціалістам – випускникам закладів освіти державної форми власності, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України | Виключено | Частина друга статті 197 КЗпП |
| 4 | Для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, роботодавець організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи | Виключено | Ст. 201 КЗпП |
| 5 | При підвищенні кваліфікаційних розрядів або при просуванні по роботі повинні враховуватися успішне проходження працівниками виробничого навчання, загальноосвітня і професійна підготовка та успішне проходження працівниками навчання в закладах освіти | При підвищенні кваліфікаційних розрядів або при просуванні по роботі враховуються результати навчання працівників, отримані під час проходження ними підвищення кваліфікації чи перепідготовки | Ст. 203 КЗпП |
| 6 | Теоретичні заняття і виробниче навчання при підготовці нових працівників безпосередньо на виробництві шляхом індивідуального, бригадного і курсового навчання проводяться в межах робочого часу, встановленого законодавством про працю для працівників відповідних віку, професій і виробництв | Виключено | Ст. 204 КЗпП |
| 7 | В період виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям працівники не можуть використовуватись на будь-якій роботі, що не стосується спеціальності, яка вивчається ними | Виключено | Ст. 205 КЗпП |
| 8 | Працівнику, який успішно закінчив виробниче навчання, присвоюється кваліфікація відповідно до реєстрових даних з Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій і, у разі наявності вакансії, надаються пропозиції роботи для працевлаштування відповідно до набутої ним професійної кваліфікації/часткової професійної кваліфікації | Виключено | Ст. 206 КЗпП |
| 9 | За час проходження виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям працівникам виплачується заробітна плата в порядку і у розмірах, що визначаються законодавством | Під час підвищення кваліфікації/перепідготовки працівникам виплачується заробітна плата в порядку та розмірі, визначених законодавством | Ст. 207 КЗпП |
| 10 | Працівникам, які здобувають професійну чи фахову передвищу освіту, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки, складання іспитів та оцінювання результатів навчання у кваліфікаційному центрі загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року | Працівникам, які успішно навчаються у закладах професійної (професійно-технічної) освіти за вечірніми формами навчання, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання атестацій, заліків, іспитів (екзаменів) загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року | Ст. 213 КЗпП. Ст. 14 Закону про відпустки |
А тут починається найцікавіше. Навчання на робочому місці на підприємствах здійснюється шляхом виконання трудових функцій відповідно до студентського трудового договору із здобуттям результатів навчання, визначених освітньою програмою.
Тобто укладається саме трудовий договір, з назвою студентський. А це означає, що слід здійснювати усі кроки прийняття, як і для звичайних працівників, позаяк не передбачено якихось винятків для студентських трудових договорів.
Підприємства, що організовують практичну підготовку здобувачів професійної освіти, зобов’язані забезпечити умови праці відповідно до вимог законодавства про охорону праці, безпеки життєдіяльності та виробничої санітарії.
Тож під час прийняття на практику студента закладу професійної освіти, який виконуватиме трудові функції, доведеться керуватися статтею 24 КЗпП, а саме:
- надання пакету документів студентом (паспорт, трудова книжка (у разі наявності) або відомостей про трудову діяльність з порталу ПФУ, відповідного військово-облікового документа (за наявності в цій ситуації) та інших документів);
- видання наказу про прийняття;
- подання до ДПС Повідомлення про прийняття підприємством на роботу нового працівника.
І врахуйте, що така практика буде основним місцем роботи цього працівника.
Водночас аби укласти студентський трудовий договір, має бути вакантна посада, тож таку посаду необхідно буде ввести до штатного розпису. А це додаткові зміни і навантаження на кадровика і роботодавця. Бо після завершення практики цю посаду доведеться зі штату вивести, якщо нікого іншого не прийматимуть на роботу.
Часто студенти закладів професійної освіти є неповнолітніми. Тож підприємствам доведеться дотримуватися норм та гарантій для неповнолітніх працівників, а це і збільшена тривалість відпусток, і надання відпусток у зручний для них час тощо.
Про працю неповнолітніх писали тут:
Також слід пам’ятати, що студентський трудовий договір є строковим, а підставою для припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку є п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Разом з тим під час звільнення потрібно буде дотримуватися норм, зазначених у ст. 47 КЗпП та ст. 116 КЗпП:
- Розрахуватися у день звільнення.
- Видати повідомлення про нараховані та виплачені суми.
- Видати копію наказу про звільнення.
Водночас якщо укладається трудовий договір, роботодавець стає страхувальником, а студент – застрахованою особою. Й оскільки винятків в Законі №1105 не передбачено, то у разі хвороби особи, з якою укладено студентський трудовий договір, потрібно буде виплачувати лікарняні.
Кому виплачувати зарплату студента та в якому розмірі?
Тут зі змінами, які приніс Закон №4574, також запитань виникає більше ніж відповідей.
З 12.09.2026 укладаємо студентські трудові договори. Якщо це трудовий договір, то відповідно має бути заробітна плата. А як зазначається у ст. 25 Закону про оплату праці, забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою.
Тому у разі якщо студенти виконують оплачувану роботу, потрібно враховувати таке:
- до 1 січня 2026 року винагорода розподіляється за правилами ч. 9 ст. 50 попереднього Закону №103: студент отримує лише 50% заробітку, а інші 50% зараховуються на рахунок закладу професійної освіти;
- з 1 січня 2026 року уся сума виплачується безпосередньо студенту.
Таким чином, доти, доки на практику не почнуть виходити студенти, що вступили вже за новими правилами (з 2026 року), необхідно буде продовжувати застосовувати систему поділу винагороди.
Тобто в Законі про оплату праці написано про заборону обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою. Разом з тим ті, хто уклав трудовий договір на час виробничої практики, до 01.06.2025 змушені будуть нею ділитися.
Оподаткування зарплати студента ЄСВ, ПДФО та ВЗ
Стосовно ЄСВ діють загальні правила. Якщо студент працює на підприємстві за основним місцем роботи, роботодавець зобов’язаний забезпечити сплату внеску не нижче від мінімального страхового внеску, тобто виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Це правило застосовується так само, як і до інших працівників, щодо яких використовується ставка 22 % до бази нарахування.
Якщо студент – особа з інвалідністю, то ставка ЄСВ становить 8,41% (з дати надання документів, які підтверджують інвалідність), і мінімальний страховий внесок за такого студента сплачувати не потрібно.
Винагорода, що виплачується за студентським трудовим договором, підлягає оподаткуванню у загальному порядку: 18 % ПДФО та 5 % військового збору.
Відкритим залишається ще одне запитання: а за яким кодом застрахованих осіб у гр. 8 додатка 1 зарплатного звіту відображати студентів-практикантів? За кодом 69!
Код застрахованої особи 69 – Суми заробітної плати, яку виплачує підприємство стажисту (практиканту) за виконання ним робіт у період навчання (стажування), виробничої практики
***
Отже, на що слід звернути увагу:
- Обов’язковість трудового договору. Якщо студент закладу професійної освіти отримує оплату за працю під час практики, з ним обов’язково укладається студентський трудовий договір.
- Статус працівника. Студент-практикант набуває прав і обов’язків працівника, а підприємство стає для нього основним місцем роботи.
- Документальне оформлення. Прийняття студента здійснюється за загальними правилами трудового законодавства: наказ, повідомлення до ДПС, внесення посади до штатного розпису, подання даних у звітності (Д1, Д5).
- Винагорода. Оплата праці студентів здійснюється у формі винагороди за студентським трудовим договором:
до 01.2026 – 50% студенту, 50% закладу освіти;
з 2026 року – 100% студенту. - Оподаткування та внески. Винагорода оподатковується як заробітна плата: ПДФО 18 %, військовий збір 5 %, ЄСВ 22%, з обов’язковим забезпеченням мінімального страхового внеску. Якщо йдеться про студента з інвалідністю, то ставка ЄСВ 8,41%, і застосовується вона до фактичної зарплати студента (мінімальний страховий внесок сплачувати за нього не потрібно).