Як підтвердити інвалідність працівника у 2026 році для зарахування до нормативу: роз’яснення ПФУ

1. Який головний визновок зробив ПФУ?
2. Які документи назвав ПФУ?
3. Що насправді передбачає ч. 3 ст. 4 Закону №875?
4. Де міститься ширший перелік документів?
5. Чи можна застосовувати Порядок №637 для підтвердження статусу осіб з інвалідністю?
6. Що врахувати роботодавцю на практиці? Відповіді на запитання
7. Висновки

Коментар до листа Пенсійного фонду від 28.05.2026 №2800-0402-8/39218 

Який головний визновок зробив ПФУ?

Пенсійний фонд роз’яснив, якими документами роботодавець може підтвердити інвалідність працівника для його врахування у виконання нормативу робочих місць. Питання особливо актуальне з 1 січня 2026 року, коли набрали чинності зміни, внесені Законом від 15.01.2025 №4219-IX до Закону від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі — Закон №875).

Головний практичний висновок ПФУ: 

Для підтвердження інвалідності працівника не обов’язково мати виключно довідку МСЕК або оригінал витягу з рішення експертної команди. Фонд допускає використання й інших документів.

Цей висновок має підґрунтя у законодавстві. Проте з його нормативним обґрунтуванням у листі ПФУ є проблема: Фонд пов’язав увесь наведений ним перелік із ч. 3 ст. 4 Закону №875, хоча ця норма містить лише частину названих документів.

Які документи назвав ПФУ?

У листі ПФУ зазначає, що статус особи з інвалідністю може підтверджуватися, зокрема:

• пенсійним посвідченням;
• посвідченням, що підтверджує призначення державної соціальної допомоги відповідно до законодавства;
• витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
• іншими документами, що підтверджують встановлення інвалідності відповідно до законодавства.

На цій підставі ПФУ доходить висновку, що для врахування працівника у виконання нормативу його інвалідність може підтверджуватися одним із таких документів.

При цьому Фонд окремо наголошує: законодавство не встановлює обов’язку подавати роботодавцю виключно довідку МСЕК або оригінал витягу з рішення експертної команди.

Для роботодавців це принциповий момент. Однак далі виникає питання: якою саме нормою встановлено наведений ПФУ перелік?

Що насправді передбачає ч. 3 ст. 4 Закону №875?

Як правову підставу для свого висновку ПФУ називає ч. 3 ст. 4 Закону №875. Але наведений Фондом перелік не повністю відповідає змісту цієї норми.

У ч. 3 ст. 4 Закону №875 справді згадуються:

• пенсійне посвідчення;
• посвідчення, що підтверджує призначення державної соціальної допомоги відповідно до законодавства.

Ці документи названі у контексті надання особам з інвалідністю пільг на підставі документів, які підтверджують їх право на такі пільги. Отже, в цій частині посилання ПФУ має нормативне підґрунтя.

А ось два наступні елементи переліку, наведеного Фондом, — витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та інші документи, що підтверджують встановлення інвалідності відповідно до законодавства — у ч. 3 ст. 4 Закону №875 у такому вигляді не зазначені.

Водночас це ще не означає, що сам висновок ПФУ про можливість підтвердження інвалідності іншими документами є неправильним. Для цього потрібно звернутися до інших норм законодавства.

Де міститься ширший перелік документів?

Схожий, але значно ширший перелік міститься у п. 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 (далі — Порядок №637).

За п. 10 Порядку №637 встановлення інвалідності може підтверджуватися:

• випискою з акта огляду МСЕК або витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
• медичними висновками;
• пенсійним посвідченням;
• посвідченням одержувача допомоги;
• довідкою органів соціального захисту населення або ПФУ;
• іншими документами.

Якщо зіставити обидві норми з листом ПФУ, його формулювання фактично виглядає як компіляція положень різних нормативних актів: пенсійне посвідчення та посвідчення про призначення державної соціальної допомоги згадуються у ч. 3 ст. 4 Закону №875, а витяг експертної команди та ширший підхід до документального підтвердження інвалідності знаходимо, зокрема, у п. 10 Порядку №637.

Проте сам ПФУ на Порядок №637 у листі не посилається. Тому стверджувати, що Фонд сформував свій перелік саме на підставі цього Порядку, ми не можемо - можемо лише констатувати схожість відповідних положень.

Чи можна застосовувати Порядок №637 для підтвердження статусу осіб з інвалідністю?

Тут є важливе застереження.

Порядок №637 регулює не виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, а підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності відповідних документів.

Тому сам по собі п. 10 Порядку №637 не можна розглядати як спеціальну норму, що встановлює перелік документів для зарахування працівника до нормативу за Законом №875.

Водночас ця норма підтверджує важливу для висновку ПФУ обставину: законодавство справді допускає підтвердження встановлення інвалідності не лише довідкою МСЕК чи витягом експертної команди, а й іншими документами.

Отже, проблема полягає не стільки у самому висновку ПФУ, скільки в тому, як Фонд його нормативно обґрунтував.

Якщо ПФУ виходив із сукупності норм законодавства, які передбачають різні документи для підтвердження інвалідності, відповідні норми доцільно було прямо навести у листі, а не відносити весь перелік до ч. 3 ст. 4 Закону №875.

Що врахувати роботодавцю на практиці? Відповіді на запитання

Чи обов’язкова довідка МСЕК?

За позицією ПФУ — ні. Фонд прямо зазначає, що законодавство не встановлює обов’язку подавати роботодавцю виключно довідку МСЕК.

Це узгоджується і з реформою системи встановлення інвалідності: з 2025 року для повнолітніх осіб замість МСЕК запроваджено оцінювання повсякденного функціонування експертними командами.

Отже, відсутність у працівника довідки МСЕК сама по собі не означає, що його інвалідність не може бути підтверджена іншим належним документом.

Чи достатньо пенсійного посвідчення?

ПФУ прямо називає пенсійне посвідчення серед документів, якими може підтверджуватися статус особи з інвалідністю. Крім того, пенсійне посвідчення згадується як у ч. 3 ст. 4 Закону №875, так і у п. 10 Порядку №637.

Проте значення має не лише назва документа, а його зміст. Не кожне пенсійне посвідчення підтверджує інвалідність, адже пенсія може бути призначена з інших підстав.

Тому для цілей нормативу з документа має випливати, що особі встановлено інвалідність.

Аналогічний підхід слід застосовувати і до посвідчення про призначення державної соціальної допомоги: воно має підтверджувати відповідний статус особи.

Чи обов’язковий оригінал витягу експертної команди?

За позицією ПФУ — ні, якщо інвалідність підтверджується іншим належним документом.

Водночас роботодавцю важливо переконатися, що документ, який надає працівник, справді підтверджує факт встановлення інвалідності.

Висновки

1. Основний висновок ПФУ про те, що інвалідність працівника може підтверджуватися не лише довідкою МСЕК або витягом з рішення експертної команди, загалом відповідає законодавству. Проте нормативне обґрунтування цього висновку у листі потребує уточнення.
2. Із чотирьох позицій, наведених ПФУ з посиланням на ч. 3 ст. 4 Закону №875, у цій нормі справді згадуються пенсійне посвідчення та посвідчення, що підтверджує призначення державної соціальної допомоги. Натомість витягу з рішення експертної команди та загальної вказівки на інші документи, що підтверджують встановлення інвалідності, у ній у наведеному Фондом формулюванні немає.
3. Схожі положення містяться у п. 10 Порядку №637. Тому наведений ПФУ перелік виглядає як поєднання положень різних норм законодавства, однак у самому листі відповідні джерела не розмежовані.
4. Лист ПФУ має роз’яснювальний характер і не є нормативно-правовим актом. Тому сам по собі він не може встановлювати новий перелік документів, не передбачений законодавством.