Нова версія Трудового кодексу: у ВРУ зареєстровано законопроєкт №16010-1

16 вересня 2026 року у ВРУ зареєстровано ще один варіант Трудового кодексу (законопроєкт №16010-1). Його авторами є Ю. Тимошенко та ін. нардепи.

Розроблено його як альтернативний до урядового законопроєкту №16010. Докладно про нього ми розповідали раніше у новині.

Альтернативний проєкт Трудового кодексу складається із п'яти книг (329 статей), а також прикінцевих та перехідних положень.

Після його ухвалення будуть визнані такими, що втратили чинність, КЗпП, Закон «Про відпустки», Закон «Про оплату праці», а також закони про колективні договори та угоди тощо.

Чим відрізняється цей законопроєкт від урядового?

Як зазначено у пояснювальній записці, на відміну від урядового, та на виконання рекомендацій МОП, з метою дотримання зобов’язань України, як країни – кандидата в члени Європейського союзу, цей законопроєкт передбачає:

• повніше визначення відносин, що регулюються Трудовим кодексом;
• чіткіше визначення суб’єктів трудових відносин;
• встановлення трьох і більше ознак для визнання відносин трудовими;
• визначення реального визнання свободи асоціації та права на ведення колективних переговорів;
• визначення всіх основних термінів, які використовуються у проєкті;
• включення питань статусу, створення, прав і діяльності сторін колективних трудових відносин, зокрема – профспілок, їх організацій та об’єднань;
• кращий захист прав працівників, працівниць при виданні локальних та індивідуальних актів роботодавця;
• кращий захист працівників, працівниць в умовах нестандартних форм зайнятості;
• вищі стандарти захисту прав працівників, працівниць при зміні та припиненні, призупиненні трудових відносин;
• вищі стандарти захисту прав працівників, працівниць, які виховують дітей;
• вищі стандарти захисту прав ветеранів, ветеранок;
• зменшення розміру понаднормової роботи;
• кращий захист прав працівників, працівниць на відпочинок;
• збереження гарантій в сфері оплати праці та встановленні мінімальної заробітної плати;
• визначення колективних переговорів і сторін колективних переговорів відповідно до міжнародних норм;
• збереження гарантій права на колективні трудові спори, в т.ч. права на страйк та недопущення антиконституційних змін щодо легалізації в правовій системі України локауту;
• збереження всіх видів існуючих відпусток, зокрема – додаткових відпусток за особливий характер праці, за роботу із шкідливими та важкими умовами праці та ін.;
• право на соціальне страхування та пенсійне забезпечення;
• посилення спроможностей організацій роботодавців і працівників в участі у соціальному діалозі взагалі, та колективних переговорах зокрема, шляхом більш гнучкого врегулювання репрезентативності;
• узгодженість колективних договорів різних рівнів;
• врахування європейської практики регулювання права на відключення;
• забезпечення працівників, працівниць що мають роз’їзний характер роботи правом на відшкодування витрат на проїзд;
• регулювання відносин щодо формування кадрового резерву задля інтенсифікації ринку праці в Україні;
• неприпустимість втручання держави в колективні трудові відносини, що виходить за межі мети забезпечення відповідності колективних договорів мінімальним гарантіям, встановленим міжнародними стандартами.