• Посилання скопійовано
Вилучено з «Моїх новин»

Поділ щорічної відпустки на частини по днях: роз’яснення Держпраці

Вилучено з «Моїх новин»

Після використання безперервної частини відпустки тривалістю не менше 14 календарних днів працівник може просити про поділ решти днів на коротші періоди. Однак роботодавець не зобов’язаний погоджувати такий графік

Поділ щорічної відпустки на частини по днях: роз’яснення Держпраці

Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці розповіло, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про відпустки» та ст. 79 КЗпП, щорічну відпустку можна ділити на частини будь-якої тривалості, якщо її основна безперервна частина становить не менше 14 календарних днів. Якщо працівник вже використав 14 днів основної щорічної відпустки і її основна безперервна частина становила не менше 14 календарних днів, решту відпустки може бути поділено на частини будь-якої тривалості (по 1–5 днів).

Закон не містить заборони надати працівнику відпустку будь якої тривалості частинами, в тому числі із включенням вихідних днів або без, залежно від тривалості такої відпустки, якщо її основна безперервне частина становить 14 календарних днів.

Водночас звертаємо увагу, що щорічна відпустка обчислюється в календарних, а не в робочих днях. Тому надання відпустки тривалістю 5 календарних днів означає використання її послідовно протягом 5 календарних днів. Якщо цей період охоплює вихідні (суботу і неділю), такі дні не виключаються з відпустки.

Питання про поділ основної щорічної відпустки та строки її надання частинами вирішується сторонами трудового договору за взаємною згодою сторін. Тобто питання про надання працівнику відпустки частинами є правом, а не обов’язком роботодавця. Керівник має право відмовити працівнику у наданні основної щорічної відпустки частинами.

Окремо звертаємо увагу, що ст. 12 Закону від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлені додаткові обмеження щодо реалізації працівниками права на відпустку під час воєнного стану. Так, зокрема, ч. 2 ст. 12 Закону №2136 роботодавцю надане право у період дії воєнного стану відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).

Під час воєнного стану роботодавець має право відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки за минулі роки (ст. 12 Закону №2136).

Також не діють норми ч. 7 ст. 79 КЗпП та ч. 2 ст. 12 Закону «Про відпустки», які визначають, що невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Джерело: Державна служба з питань праці

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини і статті», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.

Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини»