Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Насамперед хочемо нагадати, що право працівника на оплачувану щорічну відпустку закріплено у ст. 45 Конституції України. Це право забезпечується гарантованим наданням відпустки певної тривалості, встановленої Законом №504 (ст. 2 Закону №504).
Мінімальна тривалість основної щорічної відпустки становить 24 календарні дні (далі — к. д.) за відпрацьований робочий рік, а в окремих випадках вона може бути й більшою. Докладніше про це можна дізнатися з довідника «Види та тривалість відпусток».
Заміна щорічної (основної та додаткової) відпустки грошовою компенсацією можлива винятково за ініціативи працівника в таких випадках:
• при звільненні;
• якщо в поточному році працівник вже використав 24 к. д. щорічної відпустки (тобто обрати компенсацію замість відпустки можуть тільки ті працівники, які мають право на щорічну відпустку тривалістю понад 24 к. д.).
Згідно зі ст. 11 Закону №504 заборонено ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом 2-х років поспіль. В одному з останніх листів Мінсоцполітики ще раз нагадало, що такі дії працедавця є грубим порушенням трудового законодавства. Якщо ж працівник відмовляється скористатися своїм правом на відпочинок, працедавець (оскільки саме на нього покладається відповідальність за ненадання відпустки) має право в односторонньому порядку (тобто без заяви працівника) відправити працівника у відпустку згідно із затвердженим графіком шляхом видання відповідного наказу.
Що стосується невикористаних днів щорічної відпустки за минулі відпрацьовані роки, то Мінпраці в листі від 17.06.2011 р. №190/13/116-11 нагадало, що до права працівника на відпустку строки позовної давності не застосовуються. Тому працівник на сьогоднішній день має право використовувати всі дні відпустки, що припадають на весь період роботи (тобто з 01.01.2008 р.), зрозуміло, за мінусом уже використаних днів. При звільненні всі невикористані дні щорічної відпустки (основної та додаткової), а також відпустки працівникам, які мають дітей, підлягають компенсації.
Порядок розрахунку кількості днів відпустки, на які має право працівник на певну дату, викладено в листі Мінпраці від 27.01.2011 р. №14/13/116-11.
Сума відпусткових розраховується шляхом множення кількості календарних днів відпустки на середньоденну заробітну плату. Середньоденна заробітна плата розраховується виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки (п. 2 Порядку №100). Таким чином, розрахунок середньої заробітної плати не прив'язаний до періоду роботи, за який надається відпустка (за 2008, 2009 і так далі рік). У розрахунку беруть участь 12 календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують даті виходу у відпустку. Тому, якщо працівник йшов у відпустку з 03.02.2010 р., середня заробітна плата розраховується за період 01.02.2009 р. — 31.01.2010 р.
Марія Жадовець, експерт компанії «ЛІГА:ЗАКОН»
