Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Сума та склад витрат на відрядження фізосіб, які перебувають у трудових відносинах із платниками податку на прибуток або є членами керівних органів таких платників податків, що враховуються у складі витрат при визначенні об’єкта оподаткування здійснюється у порядку, встановленому пп. 140.1.7 ст. 140 ПКУ від 2 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що скеровуються у відрядження підприємствами, установами й організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, встановлено постановою КМУ від 2 лютого 2011 року №98 (далі — Постанова №98). При цьому сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену абзацом четвертим пп. 140.1.7 ст. 140 ПКУ.
На виконання п. 12 Постанови №98 наказом Міністерства фінансів України від 17.03.11 р. №362 змінено редакцію Інструкції про службові відрядження у межах України та за кордон, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. №59 (далі — Інструкція).
Зазначена Інструкція є обов’язковою для органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів. Інші підприємства та організації цей документ можуть використовувати як допоміжний (довідковий)
