Заявник повідомляє, що він прийшов працевлаштовуватись на роботу, надав трудову книжку, написав заяву про прийняття на роботу, надав копії документів про освіту. Пропрацювавши три місяці його звільнили, заробітну плату за жоден місяць не виплатили, трудову книжку не видали. При цьому, роботодавець йому повідомив, що ніяких розрахунків з ним не буде, оскільки ніхто заявника не працевлаштовував. Заявник запитує, як йому отримати зароблені кошти?
Держпраці роз'яснює, що згідно з внесеними змінами у статті 232 та 235 КЗпП працівники, які працюють без укладання трудового договору, мають право звернутись до суду з повідомленням про оформлення трудових відносин та встановлення періоду роботи.
Необхідно зазначити, що відповідно до статті 24 КЗпП України роботодавцям заборонено допускати працівника до роботи без укладення трудового договору та повідомлення про це органів Державної фіскальної служби.
При винесенні рішення щодо оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, при направленні заяви у відповідні органи, суд одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у даному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.
Варто зауважити, що за таке порушення законодавства про працю крім адміністративної та кримінальної відповідальності роботодавця, передбачена також фінансова відповідальність.
Згідно зі статтею 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.