Відділ комунікацій ГУ ДФС у Вінницькій області наголошує, що відповідно до норм Кодексу законів про працю роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і виплатити всі суми, що належать йому від підприємства, установи чи організації. Якщо працівник в день звільнення не працював, то виплату має бути проведено не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 47 та 116 КЗпП).
Ст. 117 КЗпП встановлена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а саме: у разі невиплати з вини працедавця належних звільненому працівникові сум, за відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа чи організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Отож, якщо звільнений працівник оскаржив у суді затримку розрахунку при звільненні, дохід у вигляді суми середньої заробітної плати на підставі рішення суду нараховується за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Такий дохід оподатковується податковим агентом ПДФО за ставкою 18% та військовим збором - 1,5 % у місяці його фактичного нарахування з відображенням у ф. №1ДФ за ознакою "127".
Відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не є базою нарахування ЄСВ.