Держпраці в Івано-Франківській області нагадує, що кожен громадянин має право на працю та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам також гарантується захист від незаконного звільнення та право на своєчасне одержання винагороди за працю.
Що таке трудовий розпорядок та хто його затверджує?
У статті 21 КЗпП, в якій визначено поняття трудового договору, зазначено, що працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену трудовим договором, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку.
Статтею 142 КЗпП передбачено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на підставі типових правил. У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.
Основним нормативним актом, що регулює питання дисципліни праці та організації внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві, ' типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій.
На підставі типових правил розробляються правила внутрішнього трудового розпорядку з урахуванням умов праці даного підприємства.
Правила внутрішнього трудового розпорядку - це розроблений роботодавцем у встановленому порядку документ, який регламентує організацію праці і за допомогою якого підприємство забезпечує дотримання трудової дисципліни та нормативну поведінку працівників.
Вимоги до змісту
Держпраці наголошує, що правила внутрішнього трудового розпорядку обов'язково мають бути складені в письмовій формі через те, що вони вважаються документом з організації процесів управління.
У правилах внутрішнього трудового розпорядку мають бути детально висвітлені всі аспекти організації праці на підприємстві:
- порядок прийняття і звільнення працівників;
- основні обов’язки працівників та роботодавця;
- час початку і закінчення роботи, а також час закінчення роботи в передвихідні та передсвяткові дні;
- час, наданий для відпочинку і харчування;
- час і місце отримання заробітної плати;
- порядок видання розпоряджень, що стосуються роботи;
- порядок ознайомлення із загальними інструкціями з охорони праці і пожежної безпеки;
- види заохочень за успіхи в роботі та стягнень за порушення трудової дисципліни.
Вказані правила нагадують роботодавцю про обов'язок поліпшувати умови праці, дотримуватися вимог нормативно правових актів з охорони праці.
Наявність правил трудового розпорядку - обов'язкова
У своїх попередніх роз'ясненнях Держпраці вже наголошувала, що правила внутрішнього трудового розпорядку мають бути на кожному підприємстві.
До того ж стаття 29 КЗпП прямо вимагає, щоб до початку роботи за трудовим договором власник або уповноважений ним орган ознайомив працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.
Також статтею 57 КЗпП передбачено, що час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.
Відсутність правил внутрішнього трудового розпорядку є порушенням вимог законодавства про працю і передбачає адміністративну відповідальність посадових осіб підприємств незалежно від їх форми власності та кількості працівників за ч. 1 ст. 41 КУпАП у вигляді накладення штрафу від 30 до 100 н.м.д.г. (тобто 510-1700 грн).