Трудовий договір, заява, наказ
Трудовий договір з надомниками рекомендується укладати в письмовій формі. Адже тільки так можна визначити всі основні й додаткові зобов’язання сторін. Зокрема, у договорі слід зазначити:
- найменування підприємства-роботодавця;
- адресу робочого місця надомника;
- конкретні умови праці працівника та методи її обчислення;
- перелік і види робіт, які виконуватиме співробітник;
- порядок отримання завдань і звітування за виконану роботу;
- умови оплати праці;
- строк дії договору, якщо це строковий договір, або дату початку роботи за безстроковим договором;
- адресу робочого місця надомника за місцем його проживання тощо.
Такий договір з працівниками-надомниками може бути як строковим, так і безстроковим, або навіть таким, що укладається на час виконання певної роботи (ст. 23 КЗпП).
Для оформлення на роботу працівник-надомник має, як і всі інші співробітники, написати заяву про прийом на роботу із зазначенням форми праці, а роботодавець – видати наказ (розпорядження) про його прийняття на роботу й ознайомити новачка під підпис.
Повідомлення ДФСУ про прийняття на роботу
Крім того, відповідно до ст. 24 КЗпП допуск працівника до роботи здійснюється після укладення з ним трудового договору й повідомлення органу ДФСУ про прийняття такого працівника на роботу за формою, що наведена в додатку до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 р. № 413. Це стосується також і працівників-надомників.
Ознайомлення та інструктаж
До початку роботи працедавець повинен ознайомити надомника із:
- правилами внутрішнього трудового розпорядку;
- колективним договором;
- посадовою (робочою) інструкцією;
- провести інструктаж з охорони праці.
Відповідно до п. 20 Рекомендації Міжнародної організації праці щодо надомної праці №184 роботодавці повинні:
- проінформувати надомників про всі небезпеки, пов’язані з їхньою роботою, які відомі або мають бути відомі роботодавцю, запобіжні заходи, яких треба вжити, і навчити їх у належний спосіб, за потреби;
- забезпечити, щоб надані надомникам машини, інструменти чи інше обладнання мали відповідні захисні пристрої, і вжити розумні заходи, які забезпечували б їхнє належне технічне обслуговування;
- надати надомникам безоплатно всі необхідні засоби індивідуального захисту.
Трудова книжка
Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту населення від 29.07.1993 р. №58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємствах (в установах, організаціях) усіх форм власності або у фізичної особи понад п’ять днів. Отже, до трудових книжок надомників також вносять запис про роботу в загальному порядку.
Відповідно до пп. 2.4.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 р. №286, штатні працівники, які уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники), включаються до облікової кількості працівників підприємства (за кожний календарний день як цілі одиниці).
Розірвання трудового договору з надомником здійснюється у загальновстановленому порядку згідно з вимогами КЗпП.
***
Читайте також: Надомні працівники: робота без робочого місця