Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
17 січня 2018 року Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення на своєму засіданні схвалив текст законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (реєстр. №6275), підготовлений на повторне перше читання, та рекомендував парламенту прийняти його у першому читанні за основу.
В доопрацьованому на повторне перше читання законопроекті народні депутати – члени Комітету визначили органи, що здійснюють контроль у сфері провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Зокрема:
- контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов покладається на Міністерство соціальної політики,
- контроль за провадження суб'єктом господарювання такої діяльності без отримання відповідної ліцензії - на Державну службу України з питань праці.
Крім того, Мінсоцполітики наділили повноваженнями складати протоколи, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, пов’язані з невиконанням ліцензіатами законних вимог посадових осіб Міністерства в частині провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.
Проект, окрім адміністративної відповідальності, встановлює фінансові санкції за порушення ліцензіатом умов здійснення ліцензійної діяльності, розмір яких становитиме 10 мінімальних заробітних плат.
І головне, з метою забезпечення реалізації заходів, спрямованих на уникнення ризиків потрапляння осіб у ситуації, пов’язані з торгівлею людьми, положеннями законопроекту передбачено зобов’язати орган ліцензування здійснювати перевірку документів на відсутність ризиків потрапляння осіб в ситуації, пов’язані з торгівлею людьми.
Водночас, центральні органи виконавчої влади, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, зобов’язані розробити та затвердити нормативний акт, що визначатиме ризики потрапляння осіб в ситуації, пов’язані з торгівлею людьми.
