• Посилання скопійовано

Прийняття на роботу — без повідомлення про це ДФС: законопроект

Оприлюднено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні»

Прийняття на роботу — без повідомлення про це ДФС: законопроект

2 березня 2018 року Мінекономрозвитку оприлюднило проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні" (завантажити).

Як зазначено у пояснювальній записці, зміни вносяться з метою "поліпшення інвестиційного клімату України за напрямами, обраними внаслідок комплексної оцінки відповідності законодавства України кращим світовим практикам, описаним Групою Світового банку у методології рейтингу Doing Business"

 

Що пропонується законопроектом?

1) Звільнити роботодавців від обов'язку повідомляти ДФС про прийняття працівника на роботу до початку роботи за укладеним трудовим договором.

Згідно з передбаченими змінами, працівника не можна буде допускати до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Якщо інформація про прийнятого працівника не була відображена у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний протягом 1 робочого дня після спливу граничного строку подання такого податкового розрахунку повідомити ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабміном.

 

2) Внести зміни до КУпАП щодо захисту прав акціонерів. Зокрема, передбачити:

  • відповідальність осіб із заінтересованістю та посадових осіб акціонерного товариства за збитки, завдані правочином із заінтересованістю, згода на вчинення якого була надана мажоритарним акціонером або призначеними ним особами (штраф у розмірі від 100 до 500 н.м.д.г. з позбавленням права займати будь-які посади в органах управління господарських товариств);
  • включення питання про вибір незалежного аудитора публічного акціонерного товариства до виключної компетенції загальних зборів акціонерів;
  • поширення правила про обов’язкову пропозицію викупу на акціонерів, які придбавають 50% акцій товариства;
  • розширення переліку правочинів, які вважаються правочинами із заінтересованістю.

 

3) У Господарському процесуальному кодексі України передбачити можливість витребовування категорії доказів (без зазначення індивідуальних ознак кожного витребовуваного документа).

Уточнено, що сторона має право подати клопотання про витребування групи документів як доказів. У клопотанні про витребування групи документів як доказів зазначаються відомості, передбачені частиною другою цієї статті, а також ознаки, за якими відповідну групу документів може бути ідентифіковано.

 

4) У Цивільному кодексі України  передбачити зміни у сфері забезпечення виконання договірних зобов’язань:

  • зобов’язання може бути забезпечене шляхом передання кредиторові у довірчу власність майна - об’єкту забезпечення;
  • кредитор виступає власником майна (на відміну від застави) та може реалізувати об’єкт забезпечення від свого імені у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань;
  • об’єкт забезпечення не входить до ліквідаційної маси боржника або кредитора, а тому порушення провадження у справі про банкрутство не зможе завадити зверненню стягнення на майно (на відміну від застави, де процедура банкрутства може заблокувати звернення стягнення на майно на кілька років);
  • боржникам надаються певні гарантії, які б дозволяли зменшити ризики зловживання кредиторами (довірчими власниками) своїми правами;
  • статус кредитора як довірчого власника обмежує можливість боржника вивести об’єкт забезпечення з-під обтяження та уникнути виконання зобов’язання.

 

5) У сфері будівництва (зміни до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”):

  • виключається можливість здійснення архітектурної діяльності особами, які не здобули вищої освіти за необхідним напрямом професійної атестації;
  • встановлюється швидка та прозора процедура присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна;
  • скасовується обов’язок сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту.

 

6) У сфері взаємовідносин держави та суб’єктів господарювання виключається необхідність застосування печаток суб’єктами приватного права, які не виконують публічні (делеговані) повноваження.

 

7) У сфері відновлення платоспроможності та банкрутства:

  • встановлюється перехід повноважень зборів кредиторів та комітету кредиторів до мажоритарного кредитора;
  • надається можливість позасудового звернення стягнення на заставлене майно у випадку встановлення судом у справі про банкрутство наявності вирішального впливу кредитора, вимоги якого забезпечені заставою.

 

8) У сфері правочинів з нерухомістю виключається можливість безпідставного витребовування експертної грошової оцінки земельної ділянки під час нотаріального посвідчення договорів про відчуження такої земельної ділянки, які укладаються між юридичними особами.

 

У разі прийняття цього Закону, він набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Трудові відносини»