Коментар до листа Мінсоцполітики від 26.03.2018 р. № 479/0/101-18/284
У ст. 15 Закону про відпустки зазначається, що працівникам, які навчаються, надаються додаткові оплачувані відпустки.
Тривалість такої відпустки залежить від низки факторів, а саме:
- рівня акредитації навчального закладу;
- форми навчання;
- курсу навчання.
Планування навчального процесу належить до компетенції навчального закладу освіти. Тому навчальна відпустка надається й оплачується в терміни, встановлені навчальним закладом, в межах зазначених ст. 15 Закону про відпустки. І виплачуються такі відпускні, як правило, наперед (адже цього вимагає ст. 21 Закону про відпустки).
Докладно про надання навчальних відпусток та їхню оплату читайте тут.
А якщо працівник закінчив навчання раніше, ніж було передбачено викликом з навчального закладу?
Фахівці Мінсоцполітики вважають, що навчальна відпустка є пільгою працівника, тож він може:
- скористатися всією відпусткою;
- скористатися частиною відпустки;
- не скористатися взагалі.
Тому, якщо працівник у зв’язку з досягненням мети, для якої надана навчальна відпустка, виходить на роботу до закінчення встановленого часу такої відпустки, це його право. Але такий завчасний вихід на роботу він має узгодити із роботодавцем.
Як зазначено у коментованому листі, якщо роботодавець погодиться на такі умови надання навчальної відпустки за заявою працівника, то порушень законодавства про працю не буде. І якщо працівник стає до роботи і виконує трудові обов’язки, він має право на отримання за це зарплати.
У коментованому листі зазначено, що оплата праці в такому випадку починається з першого дня виходу на роботу і провадиться на загальних підставах, без урахування раніше виплачених сум за невикористані дні відпустки. При цьому утримувати з працівника раніше виплачені кошти за невикористані дні відпустки роботодавець не повинен, оскільки це не передбачено чинним законодавством.
Але, на нашу думку, це не означає, що працівник може отримати подвійну оплату – і відпускні, і зарплату до кінця попередньо наданої навчальної відпустки. Адже чинним законодавством не передбачено можливість для працівника одночасно знаходитися в оплачуваній навчальній відпустці та виконувати трудові обов’язки. Навпаки під час такої відпустки працівник звільняється від виконання трудових обов’язків зі збереженням середнього заробітку.
То що ж робити в такому випадку роботодавцю?
Підставою для нарахування зарплати з дня виходу на роботу такому працівникові буде Табель обліку робочого часу. Табелювати такого працівника як того, що перебуває у відпустці, якщо фактично він вже вийшов на роботу, не можна.
На нашу думку, роботодавцю варто:
- отримати від працівника пояснення щодо причини завчасного повернення до роботи та/або заяву із проханням зменшити тривалість наданої йому навчальної відпустки;
- скласти наказ про внесення відповідних змін до наказу про надання навчальної відпустки.
При цьому, якщо тривалість відпустки скорочується за ініціативою працівника, і, як роз’яснюють фахівці Мінсоцполітики, працівник має право на часткове використання навчальної відпустки, то і оплачувати виходячи із середнього заробітку роботодавець має не весь період, зазначений у виклику з навчального закладу, а лише фактично використаний працівником період навчальної відпустки (зазначений у наказі)!
Подвійна оплата такого періоду законодавством теж не передбачена.
Але чинне законодавство, дійсно, не передбачає можливості для роботодавця за наказом керівника утримати (відрахувати) зі зарплати працівника зайво виплачену суму відпускних в цьому випадку.
Тож роботодавець має нарахувати такі відпускні лише в межах фактично використаної працівником навчальної відпустки (якщо відпускні було нараховано в бухгалтерському обліку датою їх виплати, треба зайву суму відсторнувати).
А ось повернути зайво сплачені відпускні можна буде або за власним бажанням працівника (зокрема, відрахуванням із зарплати на підставі його заяви або якщо сам працівник поверне зайво отримані кошти в касу роботодавця, або на його банківський рахунок), або ж через суд. Утримати їх за наказом керівника роботодавця за ст. 127 КЗпП не можна.