Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Під час реорганізації підприємства, установи чи організації роботодавці мають враховувати норми законодавства про працю, що надають окремим категоріям працівників переважне право залишитися на роботі, а деякі категорії працівників взагалі убезпечені від вивільнення, крім випадків ліквідації підприємства, установи чи організації. Зазначає Держцентр зайнятості.
Так, убезпечені від вивільнення (крім випадків, коли установа ліквідується), вагітні жінки, жінки, які мають дітей віком до трьох років, одинокі матері (одинокі батьки). У випадку, коли установа ліквідується, роботодавець має вживати заходів щодо вирішення питань зайнятості таких категорій громадян. Звільнення неповнолітніх під час реорганізації допускається у виняткових випадках, із обов’язковим працевлаштуванням і за згоди служби у справах дітей (ст. 198 КЗпП).
Категорії працівників, які мають переважне право залишитися на роботі, визначені статтею 42 КЗпП. Серед них, зокрема:
- учасники бойових дій;
- сімейні, за наявності двох і більше утриманців;
- особи, в сім’ях яких немає інших працівників з самостійним заробітком.
Також деякі категорії працівників мають переважне право залишитися на роботі не на постійній основі, а тільки протягом певного проміжку часу. Так, працівники з числа демобілізованих військовослужбовців строкової служби мають таке право протягом двох років з дня звільнення зі служби. А особи передпенсійного віку мають таке право за умови, що їм залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
