Коментар до листа Мінекономіки від 05.01.2021 р. №4709-06/235-07
Кому слід виплатити вихідну допомогу?
Виплату вихідної допомоги у разі звільнення працівників передбачено статтею 44 КЗпП, а також колективними договорами (угодами). З'ясуємо, в яких випадках і в якому розмірі вона виплачується:
- відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією (пункт 6 статті 36 КЗпП) – виплачується не менше одного середньомісячного заробітку;
- відмова працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці (пункт 6 статті 36 КЗпП) – не менше одного середньомісячного заробітку;
- зміни в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 статті 40 КЗпП) – не менше одного середньомісячного заробітку;
- виявлення невідповідності працівника обійманій посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню цієї роботи (пункт 2 статті 40 КЗпП) – не менше одного середньомісячного заробітку;
- відмова в наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на працівника обов’язків вимагає доступу до державної таємниці (пункт 2 статті 40 КЗпП) – не менше одного середньомісячного заробітку;
- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (пункт 6 статті 40 КЗпП) – не менше тримісячного середнього заробітку;
- припинення повноважень посадових осіб (пункт 5 частина 1 статті 41 КЗпП) – не менше шестимісячного середнього заробітку.
Виплата вихідної допомоги для призовників, а також осіб, що направляються на альтернативну службу, обумовленої в статті 44 КЗпП, визнана неконституційною (рішенням Конституційного Cуду №10-рп/2008 вiд 22 травня 2008 року).
У колективному (трудовому) договорі можуть бути додатково передбачені й інші підстави виплати вихідної допомоги.
Чи нараховується на вихідну допомогу ЄСВ?
Також базою нарахування ЄСВ для роботодавців є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).
Склад основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, на які нараховується ЄСВ, визначається Інструкцією №5. До інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, належать, зокрема, суми вихідної допомоги у разі припинення трудового договору. Аналогічну норму містить п. 4 розділу I Переліку №1170. Отже, на суми вихідної допомоги, виплаченої у разі звільнення працівника, ЄСВ не нараховується.
А як щодо ПДФО та ВЗ?
Вихідна допомога у зв'язку зі звільненням працівника, в тому числі у разі його виходу на пенсію, оподатковується ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% на загальних підставах.
Адже доходи, нараховані (виплачені) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або виплат і винагород, які надаються платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, відповідно до п. 167.1 ПКУ, оподатковуються ПДФО за зазначеною ставкою. А це означає і оподаткування такого доходу ВЗ.
Перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначений п. 165.1 ПКУ. Він не поширюється на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги у зв'язку зі звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію. Про це податківці наголошували тут.
З цього можна зробити висновок, що у єдиній звітності (у додатку 4ДФ) сума вихідної допомоги відображатиметься у одному рядку (загальною сумою) зі зарплатою звільненого працівника (з однаковою ознакою доходу «101»).
Як розраховується вихідна допомога згідно з Порядком №100
Відповідно до пункту 2 Порядку №100, обчислення середньої заробітної плати для виплати вихідної допомоги проводиться, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення.
Пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що у випадку коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на два сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Та якщо правилами внутрішнього трудового розпорядку чи трудовим договором працівникові встановлено індивідуальний графік роботи, то, на думку фахівців Мінекономіки, при визначенні середньомісячного числа робочих днів необхідно враховувати індивідуальний графік роботи саме працівника, якому розраховується вихідна допомога.
Приклад 1. Працівника звільнено 04.02.2021 р. у зв’язку зі скороченням штату з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього заробітку за 1 місяць. В розрахунковому періоді (грудень 2020 р. – січень 2021 року) працівнику нараховано зарплату за період в розмірі 25000,00 грн. Працівник працював за «звичайним» графіком: пятиденка, 40-годинний робочий тиждень. Кількість відпрацьованих працівником у розрахунковому періоді днів — 41, за грудень — 22, за січень – 19.
Розрахуємо середньоденну зарплату: 25000,00 : 41 = 609,76 (грн/р.дн.).
Розрахуємо середньомісячну кількість днів: (22 + 19) : 2 = 20,5 (р.дн.).
Таким чином, сума вихідної допомоги становить: 609,76 × 20,5 = 12500,08 (грн).
Приклад 2. Працівника звільнено 21.01.2021 р. у зв’язку зі скороченням штату з виплатою вихідної допомоги. В розрахунковому періоді (листопад − грудень 2020 року) працівнику нараховано зарплату в розмірі 15000,00 грн. У працівника індивідуальний графік роботи, працює три дні на тиждень (понеділок, вівторок та середа). Кількість відпрацьованих працівником у розрахунковому періоді днів — 27, у тому числі за листопад — 13, за грудень — 14.
Розрахуємо середньоденну зарплату: 15000,00 : 27= 555,55 (грн/р.дн.).
Розрахуємо середньомісячну кількість днів: (13 + 14) : 2 = 13,5 (р.дн.).
Сума вихідної допомоги становить: 555,55 × 13,5 = 7499,93 (грн).
Також про розрахунок вихідної допомоги ми докладно і з прикладом писали тут.