Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Працівникам, яких мобілізовано на військову службу, гарантується збереження місця роботи (посади) та компенсація середнього заробітку за місцем роботи на особливий період, але не більше року (ч. 3 ст. 119 КЗпП). Проте виникає запитання щодо мобілізованого працівника, який працює за строковим трудовим договором, дія якого припиняється в той час, коли він ще перебуває на військовій службі. Розповідає Держпраці в Івано-Франківській області.
Якщо це кочегар(опалювач) котельні, то після закінчення опалювального сезону підставою для припинення трудового договору є закінчення його строку (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Тобто сезонний працівник, укладаючи строковий трудовий договір, надає добровільну згоду на його припинення у визначений сторонами трудового договору термін.
У мирний час в установи не виникло б ніяких запитань. Працівника просто звільнили б в останній день опалювального сезону на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП (закінчення строку дії договору).
Але в даному випадку маємо справу з мобілізованим працівником, якому держава надає певні гарантії. А саме в ч. 3 ст. 119 КЗпП йдеться про те, що мобілізованому працівнику гарантується збереження місця роботи, посади і середнього заробітку в установі незалежно від підпорядкування та форми власності, де він працював на час призову.
Отже, гарантії, які передбачені ст. 119 КЗпП, за сферою дії поширюються на всіх без винятку працівників незалежно від того, працюють вони за строковим чи безстроковим трудовим договором. Виняток зроблено лише стосовно осіб, які обіймали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився (ч. 6 ст. 119 КЗпП).
Однак, настане 15 квітня (чи інша дата), і після цієї дати строковий договір з працівником мав би припинитися. Але ж працівник мобілізований і для нього діють гарантії ч. 3 ст. 119 КЗпП. Тому, питання: чи потрібно звільняти мобілізованого працівника?
- Звільнити працівника тільки після закінчення проходження військової служби(дня фактичної демобілізації). Тобто, за мобілізованим оператором котельні(кочегаром) навіть після закінчення опалювального сезону має зберігатися його місце роботи і виплачуватися середній заробіток. Припинити дію трудового договору з цим працівником на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП у зв’язку із закінченням строку трудового договору можна тільки після закінчення проходження військової служби.
У такому разі за працівником зберігається середній заробіток, який розраховуємо відповідно до Порядку №100.
В день фактичної демобілізації працівника потрібно звільнити. Для цього керівник установи видає відповідний наказ.
- Звільняємо працівника одразу. Оскільки з оператором укладено строковий трудовий договір, який передбачає закінчення його дії в обумовлений сторонами термін, це означає, що він дав добровільну згоду на припинення трудових відносин з установою у визначений сторонами термін. У зв’язку з цим звільнення працівника на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП не є звільненням за ініціативою роботодавця. Тобто, після закінчення визначеного терміну роботодавець має право звільнити такого працівника.
Але, така думка не є беззаперечною, так як передбачені ст. 119 КЗпП гарантії за своєю сферою дії поширюються на всіх без винятку працівників незалежно від того, працюють вони за строковим чи безстроковим трудовим договором.
Тому, працівника не треба звільняти після закінчення строкового трудового договору. І не треба боятися, що в такому разі строковий трудовий договір переросте в безстроковий — просто фактично строк такого договору продовжується на період служби працівника. І щойно його буде демобілізовано — його звільняти.
***
Читайте також:
