Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
23 вересня Мінекономіки оприлюднило текст законопроєкту "Про працю". Це вже не перша спроба замість чинного КЗпП впровадити новий закон.
Про перші спроби в різні періоди часу ми писали тут, тут і тут.
Що саме змінилося у новій версії - Мінекономіки не розповідає.
Як зазначено у пояснювальній записці, метою його є дерадянізація законодавства про працю, створення рівних правил на ринку праці й балансування інтересів працівників і роботодавців, надання стимулів для розвитку соціально відповідального бізнесу, інвестування в національну економіку, спрощення входу-виходу з трудових відносин у поєднанні з ефективними механізмами захисту від раптової втрати роботи, полегшення пошуку нової роботи та зниження рівня безробіття.
Прийнятий у 1971 році КЗпП є радянським як за змістом. Крім того, КЗпП на сьогодні є сумішшю правових норм, прийнятих за різних історичних та економічних умов, більшість з яких є застарілими і не можуть адекватно регулювати сучасні трудові відносини. Саме тому необхідне прийняття нового закону.
Новий законопроєкт «Про працю» містить 119 статей, замість 265 як в КЗпП. З його змістом можна ознайомитися тут.
Він складається з таких десяти розділів:
- Загальні положення
- Трудові відносини і трудовий договір
- Робочий час
- Відпочинок
- Нормування праці
- Оплата праці
- Гарантії та компенсації
- Матеріальна відповідальність працівника
- Індивідуальні трудові спори
- Державний нагляд (контроль) за дотриманням трудового законодавства.
У разі прийняття цей Закон набере чинності через шість місяців з дня, наступного за днем його опублікування.
Положення цього Закону будуть застосовуватися до трудових відносин, що виникли після дня набрання ним чинності.
Щодо трудових відносин, що виникли до дня набрання чинності цим Законом, положення цього Закону застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після дня набрання ним чинності
