Уявімо ситуацію з практики: підприємство приймає на роботу юрисконсульта на неповний робочий день — 4 години на день. Оклад працівниці одразу встановили вище, ніж розмір мінімальної зарплати — 10 000 грн. Але, позаяк вона відпрацьовуватиме лише половину робочого дня (такий режим часто називають «пів ставки»), то за повністю відпрацьований місяць працівниця отримуватиме половину окладу — 5 000 грн на місяць.
Ускладнимо ситуацію. Позаяк ідеться про юрисконсульта, то можна припустити, що така працівниця має чи мала ще й додаткову юридичну практику. Нехай вона перебуває на обліку в ДПС як фізособа, яка здійснює незалежну професійну діяльність. А ще — вона нещодавно народила дитину (саме тому працевлаштовується на неповний робочий день) й отримує допомогу при народженні дитини.
У такій ситуації у підприємства одразу виникає кілька запитань:
- чи подавати повідомлення до ДПС про прийняття на роботу?
- чи буде виплата зарплати підставою для скасування щомісячних виплат при народженні дитини?
- чи потрібно жінці самостійно повідомляти органи соцзахисту про влаштування на роботу?
- чи відбувається обмін інформацією між ДПС та соцзахистом?
- чи треба підприємству мати інформацію про таке повідомлення?
Підприємство подає повідомлення в ДПС про прийняття на роботу?
Так, приймаючи працівницю на роботу навіть на неповний робочий час, підприємство має до допуску до роботи подати до податкової повідомлення про прийняття її на роботу.
Зверніть увагу: в самому повідомленні режим роботи працівниці (неповний робочий день) не зазначається. Поточна форма повідомлення не містить цієї інформації. Якщо режим роботи працівниці зміниться, наприклад вона у майбутньому працюватиме повний робочий день, подавати повідомлення ДПС про це буде не потрібно.
Чи буде виплата зарплати підставою для скасування щомісячних виплат при народженні дитини?
Ні, адже виплата такої допомоги не пов’язана з тим, працює особа, яка отримує допомогу, чи ні.
Допомога при народженні дитини: призначення та припинення
Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини або опікуну, який постійно мешкає разом із дитиною.
За призначенням допомоги треба звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації одного з батьків дитини (опікуна), з яким постійно мешкає дитина. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.
Для отримання допомоги при народженні дитини за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подають:
— заяву одного з батьків (опікуна), з яким постійно мешкає дитина;
— копію свідоцтва про народження дитини;
— копію рішення про встановлення опіки (подають лише опікуни);
— видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини (якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України).
Як бачимо, відомості про роботу чи відсутність роботи або про перебування у відпустці для догляду за дитиною до 3-х років подавати не потрібно, ця інформація органу соцзахисту не потрібна і на призначення або припинення виплати допомоги не впливає.
Є низка умов для припинення виплати допомоги:
— позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
— відмова отримувача допомоги від виховання дитини;
— нецільове використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
— відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
— тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері у слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом із матір’ю;
— припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
— перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
— усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
— смерть дитини;
— смерть отримувача допомоги.
Виплата допомоги припиняється з місяця, наступного за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
Крім того, постановою КМУ від 27.12.2001 №1751 затверджено Порядок призначення i виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, де у п. 13 зазначено, що продовження трудової діяльності працівника не є підставою для припинення таких виплат. Отже, у разі виходу жінки на роботу на неповний робочий час під час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за нею зберігається право на отримання соціальних допомог на дитину.
Чи потрібно жінці самостійно повідомляти органи соцзахисту про влаштування на роботу? Чи, можливо, відбувається обмін інформацією між ДПС та соцзахистом? Чи треба підприємству мати інформацію про таке повідомлення?
Законодавство не передбачає повідомлення соцзабезу в разі працевлаштування на роботу на неповний робочий день, як і не передбачено отримання повідомлень при документальному обміні між органами в цьому випадку.
Чи може нова працівниця оформити відпустку для догляду за дитиною і продовжити працювати?
Жінка, яка фактично перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у період такої відпустки має право працювати на умовах неповного робочого часу aбo вдома.
Робота з неповним робочим часом регулюється ст. 56 КЗпП. А саме: ч. 1 ст. 56 КЗпП визначено, що за угодою між працівником та власником aбo уповноваженим ним органом може встановлюватись як під час прийняття на роботу, так i згодом неповний робочий день aбo неповний робочий тиждень.
Жінці, яка має дитину віком до чотирнадцяти років aбo дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що перебуває під їï опікуванням, чи доглядає хворого члена сім’ї відповідно до медичного висновку, власник aбo уповноважений ним орган зобов’язаний установлювати їй неповний робочий день aбo неповний робочий тиждень.
Для цього працівниця подає заяву, в якій зазначає тривалість робочого часу, за яким хоче працювати, і це може бути як неповний робочий день, так і неповний робочий тиждень. При цьому роботодавець не має права відмовити жінці, яка у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виявить бажання працювати на умовах неповного робочого часу, i зобов’язаний установити їй тривалість робочого часу, про яку вона просить.
Оплату праці в цих випадках провадять пропорційно до відпрацьованого чacy або залежно від виробітку (ч. 2 ст. 56 КЗпП). При цьому робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП).
Чи матиме така працівниця право на оплачувану щорічну основну відпустку?
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав цих працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП). Це означає, що при роботі за таким графіком працівниця користуватиметься відпусткою звичайної тривалості (тобто 24 к. д.) навіть при роботі на пів або чверть ставки.
Інша річ, що перебувати у двох відпустках одночасно не можна. Тобто, якщо працівниця працюватиме неповний робочий день, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до 3-х років, для того щоб скористатися правом на щорічну основну відпустку, їй доведеться перервати відпустку для догляду. Після закінчення щорічної основної відпустки вона зможе скористатися правом на відпустку для догляду знову (така відпустка може, на бажання працівниці, надаватися частинами).
