Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Згідно зі ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсію у разі втрати годувальника призначають непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які перебували на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, необхідного йому для призначення пенсії для інвалідів 3 групи:
до досягнення особою 23 років включно — 1 рік;
від 24 років до досягнення особою 26 років включно — 2 роки;
від 27 років до досягнення особою 28 років включно — 3 роки;
від 29 років до досягнення особою 31 року включно — 4 роки;
від 32 років до досягнення особою 33 років включно — 5 років;
від 34 років до досягнення особою 35 років включно — 6 років;
від 36 років до досягнення особою 37 років включно — 7 років;
від 38 років до досягнення особою 39 років включно — 8 років;
від 40 років до досягнення особою 42 років включно — 9 років;
від 43 років до досягнення особою 45 років включно — 10 років;
від 46 років до досягнення особою 48 років включно — 11 років;
від 49 років до досягнення особою 51 року включно — 12 років;
від 52 років до досягнення особою 55 років включно — 13 років;
від 56 років до досягнення особою 59 років включно — 14 років.
За відсутності права на призначення пенсії у разі втрати годувальника необхідно звернутися до управління праці та соціального захисту населення для вирішення питання про виплати.
Світлана Панфілова, заступник начальника управління ПФУ у Радянському районі АРК
