Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Пенсійне забезпечення громадян держав — учасниць СНД і членів їхніх сімей, згідно зі ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав — учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення (далі — Угода), що набрало чинності з 13 березня 1992 року, здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Згідно з вимогами ст. 43 Закону України від 08.07.2003 р. №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон №1058), для обчислення пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховують заробітну плату (дохід), з якої раніше було розраховано пенсію, за документами, наявними у пенсійній справі. Також за вибором пенсіонера можна враховувати заробітну плату (дохід) за період, передбачений ч. 1 ст. 40 зазначеного Закону.
Згідно з п. 3 ст. 6 Угоди, обчислення пенсій проводять із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
У разі якщо в державах — учасницях Угоди запроваджено національну валюту, розмір заробітку (доходу) визначають виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Згідно з п. 7 Угоди, у разі переселення пенсіонера в межах держав — учасниць Угоди виплату пенсії за попереднім місцем проживання припиняють, якщо пенсію того ж самого виду передбачено законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера.
Розмір пенсії переглядають згідно з законодавством держави — учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених п. 3 ст. 6 Угоди.
Т. Мельникова, начальник управління ПФУ у Першотравневому районі АРК
